Кафедра наук про здоров'я
Кафедра наук про здоров’я створена наказом по УжНУ від 19.04.2019 року №229/01-04 та почала свою діяльність з 1 вересня 2019 року.
Кафедри створена для підготовки магістрів за спеціальністю «Громадське здоров’я», набір яких вперше здійснено в 2019 році.
В 2012 році Європейським регіональним бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) прийнято документ «Європейський план дій з укріплення потенціалу та послуг громадського здоров’я» (ЄДП), який став дороговказом у розвитку громадського здоров’я в Європейському регіоні.
В Україні формування нової служби громадського здоров’я узгоджується з програмними міжнародними та національними документами, насамперед зі Стратегією сталого розвитку «Україна-2020», затвердженою Указом Президента України від 12.01.2015 р., Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, розділ 22 якої розкриває першочергові завдання та напрями діяльності у сфері громадського здоров’я. Інституційне формування національної служби громадського здоров’я відбувається відповідно до Концепції розвитку системи громадського здоров’я, затвердженої Розпорядженням КМУ від 30 листопада 2016 р. № 1002-р. та Плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи громадського здоров’я, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017 р. № 560-р. Концепція визначає напрями, механізми і строки формування системи громадського здоров’я, з метою розроблення та реалізації ефективної державної політики для зміцнення здоров’я, попередження захворювань, продовження активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднаних зусиль усього суспільства.
Подальша робота в країні скерована на забезпечення системи громадського здоров’я кваліфікованими кадрами. Так, в 2015 році КМУ була затверджена спеціальність «Громадське здоров’я», а в подальшому Міністерство освіти та науки України затвердило освітні стандарти з підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю «Громадське здоров’я».
Підготовка фахівців за спеціальністю «громадське здоров’я» передбачає формування нової генерації професіоналів для органів державного управління, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання різних форм власності в т.ч. недержавних організацій у сфері громадського здоров’я, які б сприяли удосконаленню та впровадженню державної політики, спрямованої на вирішення проблем, пов’язаних із погіршенням медико-демографічної ситуації в країні, нерівністю до здоров’я зберігаючи та здоров’я формуючих технологій та послуг, незадоволенням значної частини громадян станом медичної допомоги та захистом прав пацієнтів, необхідністю розвитку міжгалузевої та міжсекторальної співпраці з охорони громадського здоров’я в Україні за загальнонаціональним принципом «охорона здоров’я в усіх політиках держави».
Освітній стандарт для другого освітнього рівня (магістра) передбачаєоб’єкти вивчення, теоретичний зміст предметної області навчання, методи тощо.
Цілями навчання в магістратурі є отримання знань та навичок із оцінки стану здоров’я населення та детермінант, що на нього впливають, а також розробки і впровадження політик та заходів, спрямованих на збереження, зміцнення здоров'я та соціального благополуччя населення.
Стандарт визначає, що підготовка фахівців за ступенем вищої освіти магістр за спеціальністю 229 «Громадське здоров’я» проводиться на базі першого (бакалаврського) та/або другого «магістерського» чи прирівняного до нього рівня вищої освіти без обмеження спеціальності.
При цьому для магістра спеціальності 229 «Громадське здоров’я» на базі першого (бакалаврського) рівня обсяг освітньо-наукової (освітньо-професійної) програми становить 120 кредитів ЄКТС. Мінімум 35% обсягу освітньої програми має бути спрямовано на здобуття загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за даною спеціальністю, що визначені Стандартом. Необхідно відмітити, що формування компетенцій здійснювалося з урахування компетенцій фахівців громадського здоров’я в Європейському регіоні.
Інтегральною компетентністю магістра громадського здоров’я визначеноздатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері громадського здоров’я або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень, застосування наукових теорій та аналітичних методів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
В 2018 році в Україні здійснено перший набір студентів для підготовки в бакалавраті, а в 2019 році - для підготовки в магістратурі.
Відповідно до державного стандарту для навчання в магістратурі за денною формою навчання поступили абітурієнти за принципом «перехресної магістратури», які мають ступінь підготовки бакалавра за напрямами підготовки «Здоров’я людини» та Фізична культура і спорт».Для навчання в магістратурі за заочною формою навчання поступили абітурієнти, які мають першу вищу освіту за напрямами підготовки «Політологія» та «Медицина».
В Ужгородському національному університетіосвітньо-наукова програма підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 229 «Громадське здоров’я» розроблена згідно з вимогами Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556–VII та затверджена наказом по університету від 09.04.2019 №221/01-04.
Освітньо-наукова програма магістратури за фахом «Громадське здоров’я» складається з 5 обов’язкових модулів: вступ до громадського здоров’я, а також системи, політики, етики, управління та лідерства у галузі громадського здоров’я; епідеміологія та біостатистика для фахівців громадського здоров’я; моніторинг і оцінка, якість даних, використання даних та інформатизація в галузі громадського здоров’я; планування програми, її реалізація та оцінка; ділова англійська мова; а також із 4 модулів, один з яких магістр обирає самостійно.
Освітньо-наукова програма підготовки магістрів розрахована на 3600 годин (120 кредитів ЄКТС). Лекційний курс становить 462 навчальні години.
На проведення семінарів виділено 512 навчальних годин, практичних занять – 1318 навчальних годин, на самостійну роботу – 1308 (36,3%) навчальних годин. Самостійна робота з підготовки магістерської кваліфікаційної роботи становить 700 годин. Із загальної кількості навчальних годин на модульний контроль знань виділено 30 годин а на екзамен – 6 годин.
З метою забезпечення набуття магістрами необхідних компетенцій програма розділена за навчальними дисциплінами.
Методами навчання виступають лекційні та семінарські заняття, заняття із використанням дистанційного методу за допомогою системи Moodle, практичні заняття за визначеними темами в тому числі з відвідуванням практичних баз громадського здоров’я, підготовка магістрами аналітичних оглядів наукової літератури за визначеними темами, підготовка аналітичних матеріалів щодо медико-демографічної ситуації в регіоні, проведення ділових ігор а також самостійне виконання науково-дослідної роботи, написання наукової дипломної магістерської роботи та її захист.
Аудиторні години |
Самостійна робота |
Вид контролю |
||||
усього |
лекції |
семінари |
практичні |
|||
3600 |
462 |
512 |
1318 |
1308 |
Усне опитування. Рішення ситуаційних задач. Модульний тестовий контроль. Комп’ютерний тестовий іспит. |
|
Усього кредитів ЄКТС |
90 |
|||||
у тому числі: |
||||||
Кредитів |
Науково-дослідна робота |
Вид контролю |
||||
30 |
Проведення наукового самостійного дослідження та підготовка наукової дипломної магістерської роботи |
Публічний захист наукової дипломної магістерської роботи |
Структура навчальної дисципліни «Громадське здоров’я» Ужгородського національного університету
Метою освітньо-наукової програми підготовки магістрів за спеціальністю «Громадське здоров’я» є підготовка фахівців у дані сфері до самостійної практичної та наукової і педагогічної діяльності відповідно до визначених компетенцій. Професійно - наукова програма передбачає формування здатності застосовувати набуті знання, уміння та навички з дисциплін загальної та професійної підготовки для рішення типових задач діяльності фахівця на відповідній посаді, включаючи проведення науково-практичних досліджень у сфері громадського здоров’я, викладання предмету «Громадське здоров’я», проведення епідеміологічного нагляду за соціально значимими інфекційними та неінфекційними хворобами, станом психічного здоров’я населення, навколишнього середовища; визначення екологічних, соціально-економічних і медичних детермінант здоров’я; організація і проведення профілактичних та протиепідемічних заходів; формування в населення здорового способу життя та відповідального ставлення до власного здоров’я; міжсекторальна взаємодія в інтересах здоров’я населення.
Програмою передбачена виробничо-навчальна практика та науково- дослідна робота які проводяться відповідно до навчального плану магістратури за спеціальністю «Громадське здоров’я» і є обов’язковими і являють собою вид навчальних занять, безпосередньо орієнтованих на професійно-наукову підготовку студентів. Виробничо - навчальна практика та науково-дослідна робота закріплюють знання та вміння, які набуті під час освоєння теоретичних дисциплін і сприяють відпрацюванню студентами практичних навичок і комплексному формуванню в них загальних та професійних компетенцій. У рамках виконання навчального плану магістратури за спеціальністю «Громадське здоров’я» передбачено проходження студентами виробничо-навчальної практики та виконання науково-дослідної роботи.
Базами проведення практики є заклади охорони здоров’я, заклади громадського здоров’я, які мають необхідний кадровий та науково-технічний потенціал, основна діяльність яких має об’єкт і види професійної діяльності випускників за напрямком «Громадське здоров’я».
Метою практики передбачено придбання магістрами досвіду та навичок колективної та самостійної професійної діяльності у сфері громадського здоров’я, включаючи оцінку та моніторинг стану здоров’я населення, проведення наукових досліджень, скерованих на виявлення факторів, які визначають громадське здоров’я, розробку науково обґрунтованих заходів зі збереження та укріплення здоров’я населення, реалізації їх на практиці та оцінки їх ефективності.
У результаті проходження практики особа, яка навчається, має здобути такі практичні навички та вміння: самостійного вибору та обґрунтування теми, мети та завдань дослідження, вибору та обґрунтування методу та обсягу, які адекватні поставленим задачам; розробки практичних проектів з актуальних проблем громадського здоров’я; засвоєння нових теорій, моделей, методів дослідження, розробки нових методичних підходів та технологій; організації та участі у проведенні оцінки стану здоров’я населення, епідеміологічної ситуації, зовнішньогосередовища; – планування та проведення заходів з охорони здоров’я та навколишнього середовища, поліпшення здоров’я населення, організації менеджменту у сфері громадського здоров’я; збору та аналізу інформації з проблем громадського здоров’я з використанням сучасних методів автоматизованого збору та обробки інформації; обробки та аналізу отриманих даних за допомогою сучасних інформаційних технологій; підготовки та оформлення науково-технічних проектів і звітів, нормативних та методичних документів.
У рамках виконання навчального плану магістратури за спеціальністю «Громадське здоров’я» також передбачена науково-дослідна робота. Підготовка та захист наукової дипломної магістерської роботи. Базами науково-дослідної роботи є кафедри, науково-дослідні установи за даним напрямом підготовки та установи громадського здоров’я з необхідними ресурсами для проведення дослідження.
Метою виконання магістрами науково-дослідної роботи є розширення набутих та отримання нових знань, перевірка наукових гіпотез, встановлення закономірностей, які є в природі, суспільстві, наукових узагальнень, наукове обґрунтування проектів.
Магістр повинен знати: основні напрямки та проблеми наукових досліджень із громадського здоров’я; структуру науково-дослідних, лікувально-профілактичних закладів і закладів громадського здоров’я; організацію роботи кафедральних та наукових підрозділів; правила техніки безпеки робот з комп’ютерною технікою; правила збору первинної інформації; правила обробки та оформлення результатів наукових досліджень.
Магістр повинен вміти: працювати з науковою літературою за вибраною проблемою; ставити задачі, підбирати адекватні методи дослідження та визначати обсяг вибіркової сукупності дослідження; аналізувати отримані дані наукового дослідження; вносити корективи в дизайн дослідження; формулювати висновки та практичні рекомендації за результатами наукового дослідження; формулювати основні положення наукових кваліфікаційних робіт: актуальність, мета, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, новизна, основні положення, що виносяться на захист, теоретичну та практичну значимість роботи.
Магістр повинен володіти: навичками пошуку та узагальнення джерел наукової літератури; технологією планування та виконання науково-дослідної роботи на різних її етапах.
З метою підготовки магістрів в університеті з 1 вересня 2019 року відкрита кафедра «Наук про здоров’я» та сформовано її штатний розпис і кадровий потенціал.
В складі кафедри працюють доктор, кандидати наук та спеціалісти з великим досвідом практичної роботи яка пов’язана з наданням послуг, що є характерними для системи громадського здоров’я в тому числі спеціалісти із організації і управлянні охороною здоров’я, епідеміології, моніторингу та оцінки, соціології, соціальної роботи та практичної психології, інформаційних технологій та комунікацій.
Викладацький склад кафедри
Перші магістри громадського здоров’я
Відповідальний за інформацію: Дуб Мар’яна Михайлівна
Дата оновлення сторінки: 11.09.2023