Новини

02.07.2021
799

В УжНУ провели «вступну лекцію» до «Кримської платформи»

В УжНУ провели «вступну лекцію» до «Кримської платформи»

Проректор УжНУ професор Мирослава Лендьел, професори Ярослав Лазур, Володимир Приходько, Микола Палінчак, Віталій Сержанов, Сергій Федака, Ігор Тодоров, Володимир Химинець, Стелс Асланов, директор ІВЦ Василь Ільницький взяли участь у роботі міжнародного круглого стілу експертів на тему «Український Крим: відновлення світового порядку» організованого Центром аналізу регіональних ризиків (м.Ужгород) спільно з Ужгородським національним університетом в контексті підготовки до Саміту «Кримської платформи», який відбудеться напередодні Дня Незалежності України в Києві.

Як наголосила на відкритті заходу очільниця ЦАРР, радник при дирекції НІСД Світлана Мітряєва, його метою є підвищення ефективності міжнародного реагування на триваючу окупацію Криму, створення широкої міжнародної коаліції для реалізації стратегії деокупації Криму, утримання питання анексії Криму на міжнародному порядку денному, консолідація українського та міжнародного експертного середовища (перш за все країн-сусідів України першого порядку) навколо політики невизнання анексії Криму, розширення кола учасників Кримської платформи, забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки діяльності Кримської платформи та високого рівня її публічності.

До обговорення широкого кола актуальних питань були запрошені українські науковці та міжнародні-експерти з Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі, Чехії, представники дипломатичних місій і установ Західного регіону України, аналітичних та дослідницьких центрів, Закарпатської ОДА та Закарпатської обласної ради, неурядових громадських організацій, ЗМІ.

Спікерами цього добре організованого заходу стали визнані фахівці: директор Інституту світової політики Євген МАГДА, член Європарламенту, голова Словацької делегації Європейської народної партії Іван ШТЕФАНЄЦ провели міжнародний круглий стіл експертів на тему «Український Крим: відновлення світового порядку»., Голова Комітету Верховної Ради з питань Євроінтеграції України Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ, директор НІСД Олександр ЛИТВИНЕНКО, директор Інституту зовнішньої політики та торгівлі м. Будапешт (Угорщина) Мартон УГРОЖДІ, радник прем’єр-міністра Словаччини з питань міжнародної політики Олександр ДУЛЕБА, головний консультант НІСД Валерій КРАВЧЕНКО, президент Інституту суспільних проблем м. Братислава (Словаччина) Григорій МЕСЕЖНІКОВ, консул Генерального консульства Польщі у м. Львів Томаш КОВАЛЬ, керівник ГО «Європростір» м. Херсон Олег БАТУРІН, професор університету Марії Кюрі-Склодовської м. Люблін (Польща) Лукаш ЛЕВКОВИЧ  та інші.

У своїх доповідях виступаючі наголошували, що мета заходу відображає справжнє значення деокупації Криму для відновлення стабільності та безпеки в усьому світі. Цей акт агресії з боку Росії повинен бути виправлений, оскільки його наслідки призведуть до  непоправної ерозії тієї системи міжнародних відносин, яка панувала у світі 70 років після завершення Другої світової війни. Крім того Європі потрібна сильна,  цілісна і незалежна Україна, котра щиро прагне стати рівноправним членом європейської родини. Тому наша країна розраховує на широку підтримку іноземних партнерів, їхню всебічну участь у реалізації «Кримської платформи», адже від цього залежить стабільність та процвітання не тільки усього європейського континенту, але й без перебільшення - й усього світу. Зухвале порушення міжнародного порядку повинне бути припинене, а винуватці мають понести заслужене покарання, оскільки принцип справедливості - один з основоположних у системі цінностей демократичного світу.

Не можна знімати з порядку денного й проблеми жителів окупованих територій. Жертви численних та системних порушень гуманітарного права в окупованому Криму заслуговують на справедливість, і саме так можна довести свою щиру прихильність  основним демократичним принципам, якими завжди  славилася європейська спільнота.

Саміт «Кримської платформи» має стати потужним і дієвим інструментом для нагадування світу про неприпустимість захоплення територій інших держав і пошук практичних шляхів відновлення справедливості.

Виступаючі наголошували на підтримці прагнення України отримати членство у НАТО як запоруку її територіальної цілісності та гарантії цивілізаційного вибору і вказували, що наявність територіальних проблем не може бути перешкодою для цього. Зокрема, Олександр Дулеба навів приклад Кіпру, котрий уже кілька десятиліть переживає дану проблему, однак це не завадило йому стати членом Альянсу.

 

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: