Щорічна конференція кафедри журналістики зібрала понад сотню учасників із 13 регіонів України

8-10 жовтня в УжНУ триває V Всеукраїнська наукова конференція «Українські медіа в європейському інформаційно-комунікаційному просторі: історія, стан, перспективи». Її організувала кафедра журналістики нашого університету, на запрошення якої відгукнулися більше сотні науковців із Києва, Львова, Дніпра, Сум, Полтави, Вінниці, Тернополя, Рівного, Житомира, Черкас, Івано-Франківська, Чернівців.

Пленарне засідання відкривав і модерував Юрій Бідзіля – декан філологічного факультету, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики. Він подякував усім, хто долучився онлайн, та тим, хто мав змогу бути присутнім наживо. До Ужгорода, зокрема, приїхали представники кафедри журналістики та засобів масової комунікації Інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» — завідувачка кафедри, доцентка Зоряна Галаджун, доцентка Божена Іваницька та студенти третього курсу. Також до наукового форуму долучилися студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, які завітали на філологічний факультет в рамках студентського обміну. 

Першим свою доповідь презентував доктор наук із соціальних комунікацій, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Мар’ян Житарюк. Він зосередився на проблематиці медіадискурсу воєнного часу, зокрема дефініціях, новотворах, якими користуються українці, і схарактеризував поняття, що важливі для ідентифікації війни, її коректного пояснення. Також професор презентував нову монографію за цією тематикою, поділився цифровим варіантом книги з колегами. 

 Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юрій Гаврилець представив доповідь «Algorithms vs. Gatekeepers: Reshaping the News Agenda in the Age of AI» – про переосмислення новинного порядку денного в епоху штучного інтелекту. Серед іншого наголосив, що сучасні алгоритми систем, відіграють дедалі важливішу роль у формуванні видимості, важливості інформації, та надав рекомендації для коректного використання ШІ в медіадіяльності.

Інтерес присутніх викликала доповідь доктора наук із соціальних комунікацій, професора Володимира Садівничого, який розглянув медійні рамки подання війни: гібридна, повномасштабна, тотальна, екзистенційна. «Висловлюючи власну позицію, наголошую, що використовуючи поняття «екзистенційна війна», медіа формуватимуть уявлення, що йдеться про питання існування народу, про питання існування держави, та існування ідентичності. Пропоную на цьому акцентувати увагу, принаймні для наших студентів, яким потім працювати в такому дискурсі», – зазначив науковець.

Про специфіку висвітлення проблеми Криму в українській пресі Галичини міжвоєнного періоду говорила у своїй доповіді професорка Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Лідія Сніцарчук. Проаналізувавши публікації тогочасних медіа, дослідниця виявила солідарність і підтримку журналістів Галичини з кримчанами. 

Злободенну тему про журналістику сучасного Китаю як форму соціальних комунікацій висвітлив на пленарному засіданні доктор філологічних наук, професор Олександр Холод. Також подякував організаторам конференції: «Особлива подяка Юрію Михайловичу та кафедрі журналістики, всім колегам, які брали участь у підготовці цієї конференції. Нам вкрай необхідно спілкуватися, особливо під час війни». 

Богдана Носова, кандидатка наук із соціальних комунікацій, доцентка Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представила доповідь «Україна в медіадискурсі світових публічних інтелектуалів». Також привітала УжНУ з 80-річчям та згадала слова знаного письменника, лауреата Шевченківської премії із Закарпаття Івана Чендея. Висловила вдячність декану філологічного факультету, організаторам за успішну конференцію.

Завершував пленарне засідання професор Юрій Бідзіля з доповіддю «Журналістська освіта в Україні: пошук нових моделей та методик підготовки в умовах сучасних викликів». У ній зосередив увагу на актуальних проблемах навчання медійників, змістовому наповненні освітніх програм, особливостях взаємодії зі стейкголдерами, ролі викладача в освітньому процесі, та наголосив на важливості узгодженої системної стратегії підготовки фахівців.  

Після пленарного засідання робота конференції продовжилася у девʼяти тематичних секціях. Тут учасники дискутували про проблеми історії української та зарубіжної журналістики; здобутки й невирішені проблеми теорії і практики медіакомунікації; діяльність традиційних ЗМІ крізь призму російсько-української війни; новітні медіаявища в інформаційному просторі України та країнах ЄС; особливості мови масмедіа в синхронному й діахронному аспектах; українські та загальноєвропейські засади й тенденції медіаосвіти; функціонування закордонних медіа та ЗМІ національних меншин; проблеми регулювання медіадіяльності; специфіку реклами й паблік рилейшнз у сучасному медіапросторі. 

За традицією, у рамках конференції 9 жовтня триває традиційний фестиваль медійників «Інформаційна миска». Також 10 жовтня для учасників конференції проведуть екскурсію містом.

• Філологічний факультет