Коли радують «...Лихі літа…»
Вийшла у світ монографія завідувача кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ Ігоря Ліхтея під промовистою назвою «…Лихі літа…»: криза чеської державності у 1278 – 1283 роках». Видання є першою в українській історіографії фаховою працею про період життя Чехії кінця ХІІІ ст.
Видрукувана у видавництві «Ліра», монографія містить 5 розділів. У них автор оглядає джерела за темою, вивчає історіографію питання, досліджує поділ чеського королівства між німецьким правителем Рудольфом І Габсбургом, бранденбурзьким маркграфом Оттоном V Довгим та Генриком ІV Пробусом, перші роки регентського урядування Отттона V Довгого в чеських землях і позицію Рудольфа І Габсбурга, простежує роль чеської шляхти у звільненні Вацлава ІІ з-під опіки Оттона V Довгого. Події відбуваються після загибелі видатного чеського володаря Пршемисла Отакара ІІ, батька Вацлава ІІ, який розширив кордони Чеського королівства аж до Адріатичного моря, але втратив усе у протистоянні з Рудольфом І Габсбургом.
Звичайно, фахову оцінку виданню дадуть історики, однак, на мій погляд, відчутно, у книжці ґрунтовно опрацьовано базу документальних та наративних джерел. Зокрема, чеські середньовічні грамоти, аннали (які велися при монастирях і костелах) та хроніки. У монографії яскраво й зрозуміло переплітаються різні сюжетні лінії: боротьба за владу, підступність, шлюби за розрахунком, голодомор 1281 року. Одним словом, те, що доволі актуальне й для нашого сьогодення! «…Лихі літа…» залишають після прочитання на душі певний осад та викликають риторичне запитання: якщо пережила таку катастрофу Чехія, то чи не зможе перебороти суцільний безлад та возз’єднатися й Україна? Воднораз «...Лихі літа…» радують, адже дають гарний історичний урок того, як потрібно гідно приймати виклик непростої епохи й при цьому продовжувати рухатися обраним шляхом суспільного розвитку.
Людмила БЕСКИД,
студентка відділення журналістики.
