Новини

06.12.2022
2800

Фінал конкурсу “Cтартап – УжНУ: інноваційні ідеї, що наближають перемогу!” дивував актуальністю проєктів

Фінал конкурсу “Cтартап – УжНУ: інноваційні ідеї, що наближають перемогу!” дивував актуальністю проєктів

 У вівторок, 6 грудня, в УжНУ відбувся фінал конкурсу «Cтартап – УжНУ: інноваційні ідеї, що наближають перемогу!”. Проведення “змагань” стартапів стало доброю традицією, яка має за мету стимулювання підприємницької активності в середовищі студентів і молодих вчених. До останнього етапу конкурсу було відібрано 8 найяскравіших цьогорічних проєктів. Для обрання переможців було сформоване висококваліфіковане журі, яке складалось з експертів у різних галузях – представників влади, науки та бізнесу. До команди журі увійшли: проректор з наукової роботи УжНУ Іван Миронюк, заступник голови Закарпатської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Пацкан, заступник міського голови Ужгорода Василь Гомонай, перший заступник міського голови Мукачева Ростислав Федів, підприємець Олег Адамчук, керівник Закарпатського бюро судово-медичної експертизи Степан Боднар, начальниця управління туризму та курортів Закарпатської ОДА Богдана Носа, начальниця відділу патентно-ліцензійного забезпечення та комерціалізації Катерина Скубенич.

Відкрив захід проректор Іван Миронюк: “Сьогодні наші молоді науковці отримають можливість предствити високошановному журі свої напрацювання. А вони, повірте, пройшли непростий шлях, щоб дійти до фіналу конкурсу. Всі проєкти, про які ми сьогодні почуємо, дуже цікаві і заслуговують на найвищі відзнаки та підтримку. Я навіть не хотів бути серед членів журі, щоб приймати участь у такому важкому виборі”.

Першими презентували свій стартап команда розробників: Олександр Дудкін, Мирослав Ганчин, Михайло Шелепець, Мирослава Місяйло.

Їхній проєкт під назвою “Perechyn Online” – сайт інтерактивного міста, створений для полегшення пошуку інформації про  місто жителям та туристам. Сайт побудовано на основі блоків, які поділяються на підкатегорії в яких розміщено багато корисного про місто.  Сегмент підкатегорій відображає майже повний перелік всіх потрібних пошукових запитів, які оновлюються кожного дня. 

Тарас Гряділь зі своїми однодумцями створили “Алгоритм для автоматизації збору анамнезу пацієнтів у медичних закладах”. Проєкт “Anamnesis +” – це програмне забезпечення для чат-бота, спрямоване на оптимізацію збору анамнезу пацієнтів. За його допомогою пацієнт в зручних для нього умовах може пройти опитування щодо його скарг, розповісти про стан його здоров’я. У розробці проєкту планується залучити технологію машинного інтелекту для покращення класифікації та оптимізації даних. 

Анастасія Мага разом з Володимиром Маслянкою розповіли про своє наукове надбання – “Аналізатор якості комп’ютерних мереж”. Це пристрій, який можна використовувати при адмініструванні комп'ютерних мереж, перевірці якості мережі, аналізі часу допуску до мережі. Розроблений пристрій стане в пригоді мережевим адміністорам для того, щоб перевірити справність будь-якого серверу. Також розробники планують додати базу даних для того, щоб фіксувати всі можливі “збої” та переглядати час виникнення проблеми. 

Олександр Кузьменко представив проєкт “Надтверде зміцнення поверхонь деталей подвійного призначення”. Для реалізації технології був розроблений комплекс, що складається з камер для очистки повітря при нанесенні покриттів. Розроблене обладнання призначене для забезпечення засобами пилозахисту технологічного обладнання для процесів легування при виробництві деталей у серійному та дрібносерійному виробництвах.

Наступними презентували свій проєкт Олександра Колесник та Іван Скляр. Вони винайшли нову лікарську форму антисептичного засобу швидкого індивідуального застосування. Завданням проєкту була розробка ефективної антимікробної композиції для місцевого застосування та створення індивідуального комплекту антисептичного матеріалу для фіксації пов’язки. Особливо ця проблема є актуальною в умовах війни. Розробка та своєчасне використання перевязувального матеріалу буде сприяти профілактиці ускладнень та дозволить у ряді випадків запобігти інвалідизації. 

Максим Івашко та Олександра Паллаг поділилася своїм науковим проєктом “Мetaderm”. Їхньою ідеєю є розробка лінійки косметологічних засобів (креми, сироватки, мило) для персоніфікованого домашнього догляду з метою підвищення ефективності застосування метаболів пробіотичних штамів лактобактерій з косметичними засобами для людей із захворюваннями шкіри.

Брати Мирослав та  Ігор Гончарук-Хомин, Ігор Тукало, Віталій Русин предствили загалу “Комплексну медико-інформаційно програму дентальної ідентифікації військовослужбовців та осіб, постраждалих в результаті воєнних дій: алгоритм та програмне забезпечення”. Цільовими завданнями проєкту є: 1) розробка логічного алгоритму ідентифікації осіб за стоматологічним статусом, даними рентгенологічних досліджень та внутрішнього сканування, як первинного об’єктивного етапу діагностики змін зубощелепного апарату військовослужбовців та осіб, професійна діяльність котрих пов’язана з ризиком для життя; 2) оптимізація програмного забезпечення з метою реалізації поетапного протоколу в автоматичному та напівавтоматичному режимі шляхом графічного опрацювання результатів рентгенологічної діагностики та внутрішньоротового сканування; 3) розробки критеріїв перевірки достовірності ідентифікації з метою забезпечення об’єктивних результатів судово-стоматологічних експертиз та імплементації їх у практичну роботу судово-слідчих органів та практичну стоматологічну діяльність. 

Останньому надали слово Михайлу Ньорбі-Бобикову, який пройшов до фіналу зі своїм проєктом “Healthy Candy”. Унікальність продукту, який є кінцевим результатом проєкту, полягає у використанні поєднання ксилітолу з пробіотичною складовою та пребіотичним компонентом. Пробіотична складова запропонованих солодощів – авторські штами лактобактерій, які здійснюють спрямовану протимікробну дію на домінуючі збудники запалення тканин пародонту та карієсу.

Прослухавши всі доповіді й виставивши оцінки, судді перейшли до оголошення результатів. Отож, третє місце посів проєкт Олександри Колесник та Івана Скляра.

Другим місцем відзначили Олександра Кузьменко і його проєкт “Надтвердих зміцнень поверхонь деталей подвійного призначення”.

А перемогу здобула  завдяки своїм актуальним розробкам команда Мирослава Гончарука-Хомина. Щиро вітаємо призерів!

 



Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр

 

Категорії: