В навчально-науковій мікротронній лабораторії Ужгородського національного університету діють три базові експериментальні установки – прискорювачі електронів.

1. Бетатрон Б-25 прискорює внутрішній пучок електронів до максимальної енергії 25 МеВ. Енергію пучка можливо плавно регулювати в діапазоні E_e=11-25 MeV, розкид енергії електронів в пучкові порядку ΔE_e=200 keV. На внутрішній мішені пучок електронів конвертується в гальмівний пучок гамма-квантів, який виводиться назовні прискорювальної камери. Гальмівний пучок гамма-квантів використовується для проведення наукових і прикладних досліджень.

2. Мікротрон М-10 прискорює електрони в інтервалі енергій E_e=6-10 MeV, з аналогічним розкидом енергії електронів в пучку ΔE_e=20 keV. Прискорений пучок електронів виводиться назовні, що дозволяє опромінювати досліджувані взірці електронами або з гальмівною мішенню - гальмівними гамма-квантами. За допомогою ядерних реакцій на прискорювачі можливо генерувати нейтрони.

Прискорювальний комплекс бетатрона Б-25 і мікротрона М-10 надає можливість використовувати для опромінення електрони, гальмівні гамма-кванти та нейтрони з різними енергіями та інтенсивністю частинок. Інтенсивність пучка бетатрона в 100-1000 разів нижча за інтенсивність пучка мікротрона. Є можливість проводити дослідження впливу опромінення на біологічні та медичні об’єкти і інші об’єкти як малими, так і великими дозами.

3. В мікротронній лабораторії також наявна стронцій-ітрієва радіоізотопна установка (СІРІУС), яка була виготовлена по госпдоговірній темі в 1980 році для довгострокового електронного опромінення елементів радіоелектроніки, що використовувалися в космічній галузі. В якості випромінювача електронів застосовані 15 джерел типу БИС-50 активністю 1500 мКю та одне БИС-30 активністю 600 мКю, що розташовані в одній площині. Ці джерела є бета-джерелами на основі зразків ізотопів ⁹⁰Sr-⁹⁰Y. Матеріал джерел містить 2 ізотопи, один з яких є довго живучий материнський елемент з відносно низькою енергією бета-спектру, а другий – короткоживучий дочірній елемент з відносно високою енергією спектра. Опромінення зразків може відбуватися одночасно при різних фіксованих густинах потоків від 10⁸ част./см²с на відстані 25-30 см від джерела до 10⁵ част./см²с на відстані 300 см від джерела на протязі довгого часу в залежності від необхідної дози. На установці проводилось дослідження впливу електронного випромінювання на магнітні рідини з Інститутом експериментальної фізики Кошице, Словаччина.

Основними напрямками діяльності навчально-наукової мікротронної лабораторіїє:

- проведення фундаментальних наукових досліджень у галузі експериментальної ядерної фізики;

- дослідження фотоядерних реакцій;

- дослідження поділу важких ядер під дією гамма-квантів;

- дослідження радіаційної стійкості речовин та кристалів;

- дослідження радіаційного впливу різних видів опромінення на біологічні структури;

- визначення ядерно-фізичними методами хімічного складу речовини;

- радіаційна екологія і моніторинг навколишнього середовища;

- використання експериментальних методик для моделювання ядерно-фізичних процесів в теорії ядра й елементарних частинок;

- оприлюднення результатів наукових досліджень (крім випадків, які пов’язані з дотриманням умов конфіденційності) на конференціях, семінарах та у  наукових виданнях;

- кадрове, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення навчальних занять та наукових досліджень;

- використання прискорювачів для навчального процесу;

- впровадження результатів наукових досліджень у навчальний процес.

Основними функціями навчально-наукової мікротронної лабораторіїє:

- надання вченим можливості проведення досліджень на науковому обладнанні;

надання консультативних послуг щодо проведення наукових досліджень;

- виконання відповідних підготовчих робіт для проведення опромінення досліджуваних зразків із виконанням умов і норм радіаційної безпеки;

- організація та проведення лабораторних навчальних занять;

- підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів, а також стажування студентів і наукових працівників на обладнанні лабораторії;

- залучення студентів, аспірантів та докторантів, науково-педагогічних працівників Університету до виконання науково-дослідних робіт з оплатою праці та на загальних засадах;

- виконання держбюджетних, госпдоговірних та міжнародних наукових договорів, а також робіт, які фінансуються за рахунок міжнародних наукових грантів;

- збір та узагальнення результатів наукових досліджень за напрямком діяльності лабораторії;

- організація ведення бази даних результатів наукових досліджень.