Пам’яті професора Василя Русина

14 квітня 2026 року завершився земний шлях відомого лікаря-хірурга, доктора медичних наук, професора, заслуженого лікаря України, ректора УжНУ у 2004-2005 роках, почесного громадянина м. Ужгород Василя Івановича Русина.

Народився В.І. Русин 26 вересня 1949 року в м. Ужгород у нелегкі повоєнні часи. З дитинства він мав наочний приклад того, що тільки наполеглива і кропітка праця може принести бажані плоди. Василь Іванович не раз з теплотою згадував свої шкільні роки, друзів дитинства і стверджував, що стати лікарем вирішив у старших класах школи, після того як, сам потрапив до лікарні.

У 1967 році Василь Іванович вступив на медичний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1973 році. В університеті чітко окреслились лідерські якості майбутнього лікаря, він старанно вчився і був «зіркою» університетського спорту. З перших курсів зрозумів, що хоче стати хірургом. На державному розподілі із хірургічних спеціальностей була тільки посада отоларинголога в одному з районів. Але Василь Іванович не зраджує мрії і їде працювати хірургом у далекий Тайшет Іркутської області. Молодому хірургу доводилося одночасно працювати у відділенні, чергувати по швидкій допомозі. Він оперує майже все: поруч із загальною хірургією – травма, судини, гінекологія, були навіть втручання на головному мозку і очах.

У 1977 році зрозумів, що здатен на більше і вирішив продовжити навчання. У цьому ж році він поступає до аспірантури Інституту серцево-судинної хірургії імені О. Бакулєва. У 1980 році успішно захищає кандидатську дисертацію з проблем хірургічної патології вен нижніх кінцівок. До 1984 продовжує роботу в Інституті.

З 1984 р. Василь Іванович працює завідувачем хірургічного відділення Рахівської ЦРЛ, а з 1987 р. – асистентом кафедри госпітальної хірургії Ужгородського державного університету, і одночасно, завідувачем хірургічного відділення Закарпатської обласної клінічної лікарні.

У1989 р. повертається на навчання в докторантуру Інституту серцево-судинної хірургії, а через рік успішно захищає докторську дисертацію з проблеми поєднаного атеросклеротичного ураження судин нижніх кінцівок і коронарних судин. У 1992 році ВАК вже присвоює Василю Івановичу вчене звання професора по кафедрі госпітальної хірургії.

З цього моменту зароджується нова сфера діяльності. В. Русин, працюючи в Закарпатській обласній лікарні, яскраво демонструє свій талант хірурга. Будучи головним позаштатним хірургом облздороввідділу (цю посаду обіймав вже майже 30 років), запроваджує курси, навчання на робочому місці, роботу виїзних хірургічних бригад в райони.

У 1998 році в університеті відкрив інтернатуру з хірургії. Майже усі нинішні хірурги Закарпаття – учні і вихованці Василя Івановича. У 1999 році йому було присвоєне почесне звання Заслужений лікар України. На початку 90-х у В. Русина з’являються перші дисертанти. Під його керівництвом захищено 39 кандидатських та 15 докторських дисертацій.

Невід’ємною частиною життя і праці є університетська робота. У 1998 році В.Русин очолив кафедру госпітальної хірургії. Саме за час його завідування відбувається суттєве інтелектуальне становлення кафедри: за кількістю наукових публікацій, захищених дисертаційних досліджень кафедра займає провідні позиції не тільки у рідному навчальному закладі, але й гідно представляє Ужгородський національний університет на рівні держави.

У 2000 році Василя Івановича обрано деканом медичного факультету УжНУ. За його ініціативи значно збільшується кількість місць, відбуваються масштабні ремонти матеріально-технічної бази.

У 2004 році – новий щабель в кар’єрі – професор В. Русин стає ректором Ужгородського національного університету. За цей час докорінно змінюється більшість навчальних програм, зростає кількість студентів і викладачів, впевненіше про себе заявляють наукові школи не тільки медичного, а й інших факультетів.

Сферою наукових інтересів професора В. Русина є абдомінальна хірургія, хірургія судин, хірургія ендокринних органів. Він є засновником дослідження і розробки методів діагностики і медикаментозної і хірургічної корекції портальної гіпертензії. Під його керівництвом розроблені нові методи екстракорпоральної детоксикації при захворюваннях печінки, запроваджено нові технології в судинну хірургію.

Професор В. Русин є автором понад 700 публікацій, з них 49 монографій. Результатом наукових розробок стало отримання 82 деклараційних патентів України на винаходи. У 2008 році він отримав грамоту Державного департаменту інтелектуальної власності за сприяння розвитку винахідництва і раціоналізації в Україні, почесну грамоту Міністерства охорони здоров’я України за вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та високий професіоналізм. У 2004 році обраний дійсним закордонним членом Академії наук Угорщини.

У 2009 році за цикл наукових праць із проблеми лікування портальної гіпертензії із колективом авторів-друзів стає він лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки, а хірургічна спільнота України відзначила його найвищою професійною нагородою – відзнакою ім. академіка Олександра Шалімова.

Василь Іванович Русин вів активну громадську діяльність, двічі обирався депутатом Закарпатської обласної ради, заснував громадську організацію «Асоціація хірургів Закарпаття», яка органічно влилась в Асоціацію хірургів України, членом правління якої він був. Громада міста, на ознаменування заслуг лікаря і вченого, обрала Василя Івановича почесним громадянином м. Ужгород.

Часу на відпочинок у нього залишалося небагато. З юнацьких років мав незмінне хобі – полювання. Для нього це була приємна атмосфера для спілкування з друзями, підтримка традицій, виховання мисливських собак, ба навіть створення фермерського мисливського господарства.

Звичайно ж, у нього завжди була підтримка сім’ї – трьох синів, 6 онуків і онучки

Від Василя Івановича ми навчились не тільки професії, але й гідно жити, щодня спостерігаючи за особистим прикладом цієї відкритої до всіх людини.

Світла пам'ять про непересічну особистість і висококласного фахівця назавжди збережеться у серцях усіх, хто знав і спілкувався з видатним лікарем і науковцем Василем Івановичем Русином.

Прощання з Василем Івановичем Русином відбудеться 16 квітня 2026 року о 13.00 в Поминальному домі центрального кладовища м.Ужгород (Кальварія).

Колектив Ужгородського національного університету

• Медичний факультет