Новини

02.03.2019
380

Яку освіту обирати закарпатцям?

Яку освіту обирати закарпатцям?

Я нещодавно розмірковував, з якої такої причини вирішив колись зробитись фізиком. Чому так рішуче й безальтернативно учень сільської школи замислив поступати на фізичний факультет Ужгородського державного університету – саме так іменували в ті далекі часи рідний навчальний заклад. Може тому, що доволі легко давалось мені вирішувати шкільні задачки з фізики чи математики. З такої вправності я навіть втрапляв на районні та обласні шкільні олімпіади, де солідні дядьки вручали нам призи у вигляді цікавих книжечок, в яких заманливі фізика й техніка доволі цікаво були описані. Певною мірою, саме з цієї причини мене долучило до фізики. Хоч радше головною спонукою стали художні фільми, де непоодинокі тогочасні радянські кінематографічні зірки блищали в ролях кмітливих та швидких розумом фізиків. Були наче не од цього світу – глибокий, зосереджений у роздумах, чутливої та тонкої натури розумака Олексій Баталов, осяйний у своїй могутній чоловічій силі молодий Юрій Ільєнко. На екрані чудові актори зображали видатних героїв, що немовби міфічні істоти, і надто різнились непересічним розумом та живим інтелектом од звично сіруватих радянських людей. Власне, виглядали вони там не лишень фізиками, а більше творцями, вільними людьми. І це заворожувало.

Фізика, як наука, відносно молода. Їй трохи більше триста літ. Фізика, як і хімія, в певному сенсі витворили сучасну цивілізацію. Новітня фізика з її побічним відгалуженням, що зветься електронікою, реально зміцнились та зуміли утвердитись саме в той час, як випало прийти у світ мені. У рік мого народження створили джерело лазерного випромінювання. І тоді ж фірма Texas Instruments видала в світ перший кремнієвий транзистор. Трохи одразу потому, в другій половині 50-х, виразно заявила про себе перша квантова революція –  означена революційними науково-технологічними досягненнями, зокрема, й народженням напівпровідникової технології. Мене щойно відправили в дитячий садочок, як вчені-фізики створили першу інтегральну схему на основі монооксиду кремнію. Зважте, розміри того унікального виробу, як на теперішній огляд, виглядали доволі гігантськими – площею в кілька квадратних сантиметрів Найперші США заявили про себе як постіндустріальна країна – у 1955 році вагомо значна частина працездатного її населення задіяна була в сфері отриманні та використанні інформації. На момент обрання мною майбутнього фаху фізика (початок 70-х) у тій країні вже понад 50% працюючого населення мали стосунок до інформаційної сфери – вже на порозі стояли комп’ютерна революція і нове інформаційне суспільство.

Перше яскраве враження на фізичному факультеті: фізика – це світ людей розумних. Пам’ятаю їх, хто тоді найбільше вразили інтелектуальною спроможністю, всеосяжною освіченістю, загальною культурою та незвичайною широтою погляду. Були вони добрими навчителями – привітні, відкриті та живі. Дмитро Чепур, Іван Запісочний, Володимир Сливка, Іван Туряниця, Мотрона Братійчук, Юрій Ломсадзе, Володимир Шкода-Ульянов, Ігор Жуков та всі-всі-всі. З напружених старань, щоденної праці і творчої відкритості зродилась знаменита Ужгородська наукова школа фізики, яка й дотепер тримає свою марку, попри всі проблеми та знані недоречності нашого суспільного розвитку.

Всяке траплялось у житті фізичного факультету УжНУ, і в моєму також. Факультет обростав потроху новими структурними підрозділами, збагачувався діяльними, креативними співробітниками і вченими, що дало можливість не лишень тримати свою марку, а й утвердити себе флагманом справжньої науки. Це допомогло гідно стримати удари соціальних та економічних криз, не завжди продуманих, ззовні нав’язаних трансформацій. Вдалося не лишень зберегти раніш досягнутий високий науковий і освітній потенціал вишу, а й постійно примножувати його. І в цьому вбачаю навіть певний героїзм. Якщо вдатися до аналогій з теперішнього шкільного буття наших потенційних абітурієнтів, у нас так само існують критерії оцінок власних досягнень і здобутків. Дійсно, для школярів важливі бали від шкільних наставників, а згодом і здобуті в рамках системи ЗНО, у працівників вишів – трохи інакше. Найбільше, і то традиційно, важить академічна репутація. Існують також універсальні формальні рейтинги результатів наукової діяльності вчених і співробітників, признані в середовищі міжнародної наукової спільноти: сумарна кількість цитувань наукових робіт у солідних наукових журналах (все на основі статистики міжнародних науковометричних баз даних Scopus,Web of Science тощо). В цьому сенсі у фізичного факультету УжНУ повний гаразд. Завважмо, що із загального об’єму цитувань наукової продукції рідного вишу винятково солідною є частка факультету – щонайменш 75% від усіх цитованих університетських публікацій. Так, це не помилка, три чверті цитувань в УжНУ тримають в своєму доробку науковці фізфаку.

Вже котрий рік мені таланить працювати та щоденно спілкуватися з сьогоднішнім поколінням викладачів і співробітників кафедри фізики напівпровідників. І саме наша рідна кафедра завжди вирізнялась поміж інших структурних підрозділів фізичного факультету. Хоча б високим рівнем викладання, спільно набутим досвідом, що дозволяють тримати марку, вибудовувати програми навчання студентів та аспірантів на сучасному рівні з використанням передових методик і  мультидисциплінарного підходу – все це на стику різних технологій і наукових напрямків. Переважна частина викладачів кафедри регулярно є в першій півсотні поточного рейтингового списку найкращих науковців вишу. Звісно, справа тут у високому рівні кваліфікації вчених і працівників. Навчальне середовище факультету і кафедри фізики напівпровідників дозволяє успішно готувати спеціалістів сучасного типу, які здатні сприймати свіжі інновації та розвивати нові технології, виявляти себе людьми творчо спроможними і креативними. Існує думка, що за першим десятиліттям 21 ст. у світі надходить нова (вже друга після напівпровідникової) квантова революція, і вже відбулися технологічні прориви, які щодалі кардинальніше впливатимуть на практичну діяльність людини і людське світосприйняття. Це означає, що щойно навченим і підготовленим молодим спеціалістам, щоби залишатися успішними, все життя потрібно буде доучуватись, долаючи вузькість власного мислення і практик.

На фізичному факультеті опікуються тим, аби розширяти творчий горизонт і можливості молодих спеціалістів, готувати їх до нового життя. Важливою є академічна мобільність студентів. Скажімо, на кафедрі фізики напівпровідників, практикують міжнародні обміни студентами, організовують стажування різної тривалості в зарубіжних вищих навчальних закладах, переважно Центральної та Західної Європи. З цими партнерами в нас давні і стійкі стосунки, які базуються на сумісних наукових дослідженнях. Зрештою, якраз тому наші випускники працюють нині в різних дослідницьких локаціях США (Аргонська національна лабораторія, Національна лабораторія Оук-Ридж, Принстонський університет), Франції (Гренобль), Швейцарії (Цюрих), Італії (Трієст), Польщі (Вроцлав, Варшава), Угорщини (Будапешт, Дебрецен) тощо. Схожі можливості є в аспірантів, які провадять вже власні наукові дослідження і навчальні практики в передових центрах світової науки, відтак використовують наявні там надсучасні інструментарії, дослідницькі набутки й переваги.

Є можливості для інтерактивного навчання і долучення до найбільш вагомих досягнень міжнародних навчальних центрів та лабораторій, особливо з використанням мобільних цифрових технологій. Вони дозволяють нам запозичати багато корисного для програм підтримки університету від провідних компаній, що працюють у сфері електронної промисловості. Так була створена нова лабораторна база для навчання і вдосконалення практичних знань наших студентів.  Для прикладу, міжнародна співпраця дозволила нам скористатись обладнанням міжнародної компанії “Texas Instruments” для виконання студентами на кафедрі напівпровідників лабораторних робіт з курсу аналогової техніки. Звідти отримано чудові макети для вивчення основ цифрової схемотехніки і мікропроцесорної техніки, зокрема, на основі програмованих логічних матриць компанії «Xilinx”, лабораторних макетів від компаній “Silicon Labs” та “STM” тощо. Завдяки зусиллям співробітників кафедри університет вже кілька років як отримав статус “Центру навчання компанії “NVIDIA”. Ця фірма є найбільшим у світі розробником графічних прискорювачів, процесорів і наборів системної логіки. Її можливості сприяють суттєвому збільшенню обчислювальної потужності сучасних комп’ютерів за рахунок використання графічних процесорів.

Кафедра фізики напівпровідників тривало і доволі успішно співпрацює з міжнародною компанією «JABIL Circuit Ukraine LLC”. З її допомогою створено кафедральну лабораторію для навчання і підготовки студентів. Як результат, значна кількість студентів нашої кафедри не лишень проходили виробничу практику на згаданому підприємстві, але й після закінчення вишу здобули можливість для пріоритетного працевлаштування у місцевому відділенні фірми «JABIL”. Фірма ж постійно розширює власне виробництво, тому потребує притоку нових кваліфікованих спеціалістів.

Уже понад десять років в УжНУ готують фахівців зі спеціальності “Фізична і біомедична електроніка”. Відповідно підготовлені спеціалісти знаходять роботу в лікарнях та медичних установах різного профілю. Деякі випускники обрали для себе наукову діяльність, інші створюють і виробляють на передових фірмах новітнє  медичне устаткування. Набутий досвід дозволив на базі кількох кафедр фізичного факультету УжНУ віднедавна відкрити ще одну перспективну спеціальність – “Біомедична інженерія”. Вона виникла на перетині трьох наук (фізика медицина та біологія), тобто є міждисциплінарною наукою. В сфері зацікавлень – регенерація людських клітин через дослідження мікробіологічних об’єктів і квазімолекул, молекулярних кластерів. Загалом ця дисципліна оперує новітніми методиками медичної діагностики, з можливостями заміщення (конструювання) важливих елементів та біосистем, налагодження і корекції робочих функцій людського організму (біотехнологія, білкова інженерія, інженерна ензимологія).  

Мене часом дивує незрозуміла консервативність батьків стосовно візії майбутнього своїх дітей, набуття професії на тривале життя. Звісно, країні не обійтися без юристів, економістів, інших, як вважають, престижних професій. Їх належить готувати, проте не в такій надмірній кількості. Позаяк світ змінюється. В ньому важко стає обійтися без IT-технології і біотехнології. Як отій Алісі в казковій Країні чудес, сучасним молодим ще належить сприйняти і збагнути фізичні закони мікросвіту, завдяки яким функціонують, наприклад, новочасні і майже фантастичні мініатюрні фотомотори, молекулярні наномашини, що здатні захопити і переправити в потрібне місце наночастинки лікувальної речовини, стволові клітини тощо. У новітніх мікроприладах і квантових комп’ютерах проходитиме інформаційний обмін фотонами, натомість квантові системи зберігатимуть і захищатимуть від зловісних шпигунів та вправних Джеймсів Бондів важливу інформацію. З нанофотонікою, оптичними чіпами, чутливими сенсорами і мікророботами нам прийдеться мати діло в найближчому  майбутньому. Кажуть, попереду в нас четверта промислова революція, з її всуціль неочікуваними та революційними технологіями, з якими поставатиме нове технічне та інноваційне підприємництво. Це вимагатиме від креативних та успішних спеціалістів особливих знань, розуміння доволі тонких і складних процесів. В майбутньому існуванні людей універсальною підмогою лишатиметься все та ж фізика.

Сучасна фізика розрослась розлогим велетенським деревом, в якому проростають і проростатимуть все нові гілки. Освоєння і усвідомлення новітніх досягнень фізики є неодмінними атрибутами й елементами загальної людської культури. Це потребує відбору для себе талановитої молоді. Людей, здатних думати логічно, зважувати власні рішення. Бо як було сказано, фізика – світ розумних. Розум же й надалі правитиме людськими спільнотами. Що б там не казали.

Отож, молоді закарпатці — залучайтеся!

Кришеник Володимир Михайлович, кандидат фіз.-мат. наук, доцент

 

Категорії: