Як розвивати сільські громади через освіту: в УжНУ відбулася експертна дискусія в межах проєкту Rural Skills

В Ужгородському національному університеті відбулася панельна дискусія в межах міжнародного проєкту Erasmus+ Rural Skills, яка об’єднала представників освіти, влади, бізнесу та громадського сектору навколо спільного питання, якими мають бути навички майбутнього для розвитку сільських громад.

Захід став частиною дослідницького етапу проєкту та важливим кроком у формуванні сучасних освітніх рішень, орієнтованих на реальні потреби регіону.

Освіта і ринок праці: розмова без прикрас

Дискусія в УжНУ вийшла за межі формальних виступів, учасники говорили відверто про ключову проблему, яка сьогодні стримує розвиток сільських територій, розрив між освітою і реальним ринком праці.

Роботодавці потребують фахівців, готових одразу включатися в роботу, натомість випускники часто мають достатню теоретичну базу, але не володіють практичними навичками. Як зазначила одна з учасниць обговорення, представниця сфери зайнятості, «Освіта дає базу, але бізнес очікує готовності працювати тут і зараз. Саме практичний досвід стає ключовим фактором для працевлаштування».

Кадровий дефіцит є проблемою, яку недооцінюють

Окремий акцент під час обговорення зробили на дефіциті робітничих професій. Йдеться не лише про нові спеціальності, а передусім про базові, електрики, сантехніки, механіки, майстри виробничого навчання. Учасники наголосили, що саме ці професії є фундаментом місцевої економіки, однак їхня популярність серед молоді знижується.

Як підкреслив представник професійної освіти, «Ми маємо парадоксальну ситуацію, коли критично важливі професії втрачають престиж, хоча попит на них лише зростає».

Яких навичок потребують громади вже сьогодні

У центрі дискусії було питання навичок, без яких розвиток сільських територій сьогодні неможливий.

Йдеться передусім про цифрову грамотність, яка фактично стає новою базовою компетенцією. «Навіть базове користування цифровими інструментами сьогодні є викликом для частини населення, але саме це відкриває доступ до нових можливостей», відзначили учасники.

Водночас зростає попит на підприємницьке мислення, здатність запускати власні ініціативи, працювати з фінансами та планувати розвиток. «Людям часто не бракує ідей, їм бракує системного підходу до бізнесу та розуміння, як його розвивати», прозвучало під час дискусії.

Не менш важливими є навички маркетингу та комунікації. «Багато локальних бізнесів мають сильний продукт, але не вміють його презентувати та просувати», наголосили експерти.

Туризм як можливість для регіону

Окрему увагу приділили сфері туризму, яка має значний потенціал для Закарпаття. Учасники зауважили, що проблема полягає не у відсутності ресурсів, а у підходах до їх використання. «Сьогодні важливо не просто пропонувати послугу, а створювати цілісний досвід для туриста», зазначили представники галузі.

Також підкреслювалася важливість цифрової присутності та вміння працювати з клієнтом.

Сільські території: потенціал і бар’єри

Учасники дискусії наголосили, що сільські громади мають значний, але часто недооцінений потенціал. Локальний туризм, агробізнес, сімейні підприємства можуть стати драйверами розвитку регіону.

Водночас існують системні бар’єри, серед яких обмежений доступ до освіти, нерозвинена інфраструктура, низький рівень цифрових навичок та відтік молоді. «Якщо не створювати можливості на місцях, молодь продовжить виїжджати, і громади втрачатимуть свій розвитковий потенціал», підкреслили учасники.

Освіта має змінюватися разом із ринком

Одним із ключових висновків стало розуміння, що освіта має трансформуватися у тісній взаємодії з бізнесом.

Йдеться про перехід до орієнтованого на практику навчання через реальні кейси, стажування та залучення роботодавців до освітнього процесу. «Необхідно переходити від моделі навчання перед роботою до навчання через роботу», зазначили учасники дискусії.

Діалог, який формує рішення

Участь у заході взяли представники органів влади, освітніх закладів, бізнесу та громадських організацій, зокрема Мар’яна Марусинець, Любов Когуч, Тетяна Дурицька, Валентина Терпай, Олександра Готовська, Наталія Палош, Сергій Тимко, Олександр Коваль, Степан Когутка, Олеся Лойко, Дмитро Лендьел, Катерина Путрашик, а також представники УжНУ, Мирослава Лендьел, Антоніна Булина, Євгенія Гайович, Оксана Свєженцева та Надія Кічера.

Дискусія в УжНУ ще раз підтвердила, що майбутнє сільських громад залежить передусім від людей, їхніх знань, навичок і здатності адаптуватися до змін.

Саме тому ключовим завданням сьогодні є оновлення освітніх підходів і формування системи, яка готує фахівців, готових діяти.

Результати обговорення стануть основою для подальшої роботи в межах проєкту Rural Skills і сприятимуть створенню сучасних освітніх рішень для розвитку сільських територій.

Анастасія Лендьел

Інформаційно-видавничий центр

• Міжнародна співпраця