Новини

09.10.2018
503

Виклики національній безпеці України на Закарпатті обговорювали в УжНУ експерти з головою парламентського комітету Ганною Гопко

Виклики національній безпеці України на Закарпатті обговорювали в УжНУ експерти з головою парламентського комітету Ганною Гопко

У вівторок, 9 жовтня, в Ужгородському національному університеті  відбулося експертне обговорення проблем та викликів, пов’язаних з національною безпекою, які постали на Закарпатті. Нарада відбулася за участі Голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганни Гопко.

На початку зустрічі парламентар окреслила проблематику, пов’язану як з питанням розуміння проблем краю в Києві, так і щодо кризи в українсько-угорських стосунках, яка вже триває більше року. «Відносини між країнами є непростими і поки-що я не бачу можливості до їх поліпшення. Ми однозначно зацікавлені в інтеграції угорців в економічне, політичне життя в Україні, відстоюємо збереження їхньої національної ідентичності, так само, як і інших національних меншин. Ми прагнемо взаємовигідних та  рівноправних відносин з Угорщиною, але сприймати зверхнє ставлення і необґрунтовані вимоги ми не будемо».

Депутат закарпатської обласної ради Андрій Шекета зазначив: «Зараз багато на загальнонаціональному рівні говорять про Закарпаття, сепаратизм. В закарпатців з цим немає проблем. Ми часто чуємо надумані стереотипні речі про наш край, коли з Києва тут бачать тільки лісорубів, сепаратистів, контрабандистів і невелику часточку притомних людей. Ми тут бачимо це трохи інакше».

У ході дискусії її учасники відзначили, що відчувається брак цілісної та ґрунтовної державної політики щодо Закарпаття, яка б враховувала всю специфіку краю, її стратегічний прикордонний статус, міжнародні взаємини та непросту історію.

Координатор Громядянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Святослав Бабіля відзначив, що відносно Закарпаття дуже слабо використовується потенціал транскордонної співпраці, мало інфраструктурних проектів здійснюється в прикордонних районах, які б одночасно забезпечували й робочі місця і мали солідні перспективи для росту. «Важливе питання субвенцій держбюджету, адже прикордонні райони, зокрема Виноградівський та Берегівський отримують зовсім небагато коштів, тоді як, Ужгород та Хуст – близько третини всього розміру субвенції. Увагу слід звернути на пункти переходу кордону. Їхню кількість однозначно треба збільшувати.  У сфері відносин з угорською меншиною, то тут варто, на мою думку,  державній владі спілкуватися з простими мешканцями напряму, а не з їхнім політичним представництвом».

Завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ професор Володимир Приходько наголосив, що за останні роки не вистачає проривних, «локомотивних» проектів для прикордонних територій, а той досвід закарпатських науковців, аналітиків, які щороку вивчають та простежують українсько-угорські відносини, часто не береться до уваги в офіційному Києві. Пан Володимир передав Ганні Гопко аналітичні матеріали щодо транскордонної співпраці, економічного та соціального розвитку Закарпаття:   «Коли ми почали «асоційовуватися» до ЄС у нас загострилася центральноєвропейська конкуренція, вона торкається багатьох сфер, зокрема робочих ресурсів. І це нормально, це виклик, і ми повинні на нього ефективно реагувати. Передусім потрібно мати зовнішньополітичну стратегію України в Центральноєвропейському регіоні».

Своїми міркуваннями під час обговорення окресленого кола питань поділилися також консультант з правових питань Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша, директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький, голова капеланської служби Закарпаття отець Іван Ісаєвич, дипломат Іштван Цап, підприємець Іван Поп, громадський діяч Володимир Феськов, журналіст Дмитро Тужанський та інші.

Резюмувала обговорення проректор УжНУ професор Мирослава Лендьел. Вона наголосила, що: «Часто відбувається так, що представники влади відвідують Закарпаття тоді, коли трапляється певна проблема. Власне, в цьому й проблема полягає. З 2015 року в Закарпатті закрили філію Національного інституту стратегічних досліджень, яка моніторила ситуацію в Закарпатті. Це дуже важлива робота, адже часто на регіональному рівні є такі сенси, які з Києва просто не помічаються».

 

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

 

 

Категорії: