Новини

06.07.2017
998

Відомі у світових наукових колах фізики свого часу теж були абітурієнтами УжНУ

Відомі у світових наукових колах фізики свого часу теж були абітурієнтами УжНУ

  

Дмитро Симочко – канд. фіз.-мат. наук, науковий співробітник Інституту ядерної фізики, Технічний університет м. Дармштат, ФРН.

 

 - Що привело Вас  у науку і, зокрема, на фізичний факультет УжНУ?

 Власне, на мій вибір професії сильно вплинув мій шкільний учитель фізики (до речі, також випускник фізичного факультету УжНУ) Сабов Степан Степанович. Він щойно закінчив навчання в університеті і горів бажанням передати свої знання нам. Його нестандартні підходи до навчального процесу та вміння донести красу фізичних законів показали, наскільки цікава може бути наука, і чітко орієнтували мене у виборі факультету.

 

- Що Вам дав фізичний факультет під час навчання?

 Фізичний факультет навчив мене основного вміння — вчитися. Правильно формулювати задачу та шукати шляхи розв’язання. Дав упевненість, що майже будь-яку проблему можна вирішити, варто лише підійти до її вирішення систематично. Мені здається, що випускник фізичного факультету може впоратися з надскладними викликами незалежно від того, яку професію буде обрано по закінченні навчання.

 

- Яким був найбільш хвилюючий момент у Вашій кар’єрі?

 Напевно, найбільш запам’яталася ніч, коли ми почали отримувати перші дані з установки, над якою працювали декілька років, — NEPTUN (спектрометр для експериментів із використанням низькоенергетичних мічених фотонів). До останнього моменту не було повної впевненості, що все запрацює, як заплановано. Тож момент, коли пучок прискорювача сфокусувався на мішені і на екрані почали з’являтися графіки з очікуваними кореляціями, врізався в пам’ять як один із найбільш радісних та тріумфальних.

 

- Які перспективи фізики в майбутньому? У якій галузі досліджень, на Вашу думку, буде наступний великий прорив?

 Запланований у найближчі 5 років запуск прискорювачів FAIR (Darmstadt, Germany) та FRIB (East Lansing, Michigan, USA) дозволить проводити дослідження матерії в екстремальних умовах та відкриє доступ до вивчення структури екзотичних ядер. Це стимулюватиме як багато галузей експериментальної фізики, так і стрімкий розвиток теоретичних розрахунків.

 

 

Микола Теличко – кандидат фіз.-мат. наук, науковий співробітник факультету хімії, Національний університет Сінгапуру.
 

Радий нагоді поділитися з Вами власним досвідом навчання на фізичному факультеті і можливостями, які він відкриває своїм випускниками.

На фізичному факультеті я навчався з 2007 по 2012 рік. Відразу після закінчення вступив до аспірантури Карлового університету в Празі і працював в Академії наук Чеської Республіки. По закінченні аспірантури і захисту докторської дисертації у 2016 році переїхав до Сінгапуру, де отримав позицію наукового співробітника при Національному університеті.

Відверто кажучи, вступаючи на фізичний факультет УжНУ, не планував рухатися науковою стежкою, хоча ще змалечку цікавився природничими науками. Мабуть, головною причиною мого вибору саме фізичного факультету була рекомендація мого батька, який також був випускником факультету. За роки навчання і після закінчення вишу жодного разу не пошкодував про це рішення.

21 століттю характерний стрімкий розвиток науки і техніки, коли нові знання і відкриття часто старіють уже за два-три роки. Тому, на мою думку, основним завданням вищого навчального закладу є підготовка спеціаліста з базовими знаннями, який здатен самостійно вчитися, поглиблювати ці знання і генерувати нові ідеї, йдучи в ногу з часом. Такі цінні вміння дав мені фізичний факультет разом спеціальністю «Фізик-інженер». Саме тут у мене посилився інтерес до фундаментальної науки і виникло рішення пов’язати з нею свою професійну діяльність. 

Для мене роки навчання на факультеті – це насичене студентське життя, дружній колектив, досвідчені і відкриті до спілкування викладачі, які готові поділитися знаннями і підтримати. Навчання на фізичному факультеті розвиває навички логічного і точного мислення, розуміння процесів Природи і, що найголовніше, – з можливістю подальшого практичного застосування отриманих знань. Помилково думати, що фізика – це суха, «заформулізована» наука, навпаки – вона передбачає творчий цікавий процес. Крім того, фізика є наукою інтернаціональною та об’єднує науковців різних куточків світу. Так, я мав можливість узяти участь у наукових конференціях в Іспанії, Італії, Німеччини, а нині працюю в колективі з науковцями з Китаю, Великої Британії та Японії.

Нині дуже популярним є науковий напрямок «нанотехнологія», який охоплює всі природничі науки: фізику, хімію і біологію. Гадаю, основний науковий прорив і нові відкриття відбудуться саме на стику фундаментальних наук, і найбільш цінними вважаю інтердисцисплінарні дослідження. За свою наукову практику часто брав участь у проектах, у яких важко виділити межі між фізикою і хімією чи біологією. Так, на разі напрямком моєї роботи є вивчення як фізичних, так і хімічних властивостей поверхонь та молекулярних структур на атомному рівні. Метою моїх досліджень є розробка кардинально нових наноструктур для прикладних аплікацій у наноелектроніці.

На разі моїм основним науковим напрямком є вивчення хімічних та фізичних властивостей графену й  інших 2D матеріалів та молекулярних наноструктур на атомарному рівні за допомогою технік атомно-силової та скануючої тунельної мікроскопії.

 

Тарас Чутора – докторант Інституту фізики Чеської академії наук.

 

-Які перспективи фізики в майбутньому?

У сучасному світі фізика відіграє одну з найважливіших ролей в усіх галузях промисловості і розвитку новітніх технологій загалом. Це надає випускникам фізичних факультетів широкий спектр можливостей для працевлаштування в Україні і за її межами. Фізична освіта дозволяє випускникам опановувати різні спеціальності, у першу чергу технічного спрямування.

 

- Що Вам дав фізичний факультет?

 Фізичний факультет - це унікальне місце для формування і розвитку молодої людини як спеціаліста. Особисто для мене фізичний факультет відіграв одну з найважливіших ролей у моєму житті. На фізичному факультеті я провів п’ять чудових і незабутніх років свого життя, протягом яких я здобув широку і ґрунтовну академічну освіту, яка, у подальшому, дала старт моїй міжнародній науковій кар’єрі. Завдяки унікальному середовищу і стилю підготовки на фізичному факультеті я зараз можу успішно конкурувати з випускниками престижних європейських вузів.

 

-Чому абітурієнту варто обирати саме фізичний факультет УжНУ?

 Найголовнішою причиною, що спонукала мене до вступу на фізичний факультет, було безпосереднє захоплення фізикою і можливість займатися справді цікавими речами.

Мій вибір саме фізичного факультету УжНУ був обумовлений багатьма факторами. Одним із перших було, звичайно, географічне розташування міста Ужгород, яке дозволяє швидкий доступ до центральних Європейських столиць, таких як Прага, Варшава, Відень, Будапешт, Братислава. Що, у свою чергу, зумовлює інтенсивну співпрацю ужгородських науковців із визначними науковими центрами та з престижними університетами Європи. Другою важливою особливістю фізичного факультету УжНУ є високе співвідношення кількості професорсько-викладацького складу до кількості студентів що зумовлює індивідуальний підхід до навчання. Створення унікального середовища для навчання дає змогу студентам швидко накопичувати необхідні знання і навички. Третьою важливою рисою фізичного факультету є наявність дослідницьких лабораторій із сучасним обладнанням. Це дає змогу студентам проводити різного роду експерименти. Також фізичний факультет УжНУ надає можливість для стажування на всіх великих виробництвах регіону – таких як Jabil Circuit, Ядзакі, Флекстронікс, а також стажування у європейських університетах, таких як Пряшівський університет (Словацька Республіка), Карловий університет (Чехія), Технічний університет у Кошице (Словацька Республіка), Університет Палацького (Чехія), Будапештский Университет (Угорщина).

Також не варто забувати про наявність на факультеті активного і творчого студентського самоврядування, яке забезпечує швидке знайомство з основами студентського життя на факультеті та поза ним для абітурієнтів.

Отже, я вважаю, якщо абітурієнт хоче здобути якісну освіту, яка забезпечить достойне працевлаштування, то фізичний факультет УжНУ – це місце саме для нього.

 

 Юрій Пилипченко  (h – index 42, кількість цитувань 7 482)

 

Поступив у 1993 році на фізичний факультет УжНУ, який закінчив у 1998 році і отримав диплом з відзнакою. Навчався в аспірантурі в університеті Осло, Норвегія,  де й у 2004 році захистив дисертацію. Працював у інституті Ядерних досліджень НАН України м. Київ, у Церні (Франція - Швейцарія). Брав участь у експерименті на адронному колайдері, результатом якого стало відкриття бозона Хіггса, працював в університеті Осло. Наразі мешкає працює та працює в Норвегії.  Одружений. Виховує сина.

- Що привело Вас  у науку і, зокрема, на фізичний факультет УжНУ?

Тато і мама. Вони обоє фізики. Ця наука, можна сказати, у мене в крові. Тепер, коли я сам батько (синові 5 місяців) я сподіваюсь, що і йому передам любов до фізики.

- Який був найбільш визначний (хвилюючий) момент у Вашій кар’єрі?

 Їх було декілька. Перший – коли я поступив до університету на фізичний факультет. Я завжди про це мріяв і, повинен зізнатися, жодного разу про це не пошкодував. Другий – участь у експерименті результатом якого стало відкриття бозона Хіггса.

- Які перспективи фізики в майбутньому? У якій галузі досліджень, на Вашу думку, буде наступний великий прорив?

Перспективи у фізики будуть завжди, адже на її законах побудоване усе сучасне життя. Звичайно, я вірю, що майбутнє за фізикою елементарних частинок, атомна енергетика не втратить своїх позицій, хоча альтернативні джерела енергії  є одним із пріоритетних напрямків сучасної науки. Ще один із багатообіцяючих напрямків розвитку науки пов’язаний з поєднанням фізики і медицини. Можливо, прорив буде саме тут.

- Що би ви порекомендували сучасним студентам і абітурієнтам?

Більше вірити в себе. Той, хто зміг засвоїти фізику – зможе будь-що у цьому житті. Завжди пам’ятайте про це.

 

Інформаційно-видавничий центр,

за інформайцією фізичного факультету УжНУ

Категорії: