Відбулася V Міжнародна мультидисциплінарна студентська інтернет-конференція «Мозаїка наукової комунікації»
21 листопада 2025 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася V Міжнародна мультидисциплінарна студентська інтернет-конференція «Мозаїка наукової комунікації», яку вже традиційно організовує філологічний факультет. Захід проходив дистанційно на платформі Zoom. Цьогоріч конференція об’єднала 134 студентів та аспірантів з п’яти країн. Найактивнішими виявилися студенти 3 курсу бакалаврату.
Серед учасників з України – студенти та аспіранти закладів вищої освіти Львова, Києва, Харкова, Луцька, Дніпра, Ужгорода, Івано-Франківська, Запоріжжя, Одеси, Дрогобича, Мукачева, Берегове та Вінниці. Приємно, що участь у конференції взяли також юні науковці із іноземних університетів: Софійського університету імені Святого Климента Охридського, Стамбульського університету, Карлового університету.
Участь у конференції передбачала підготовку тез та лаконічний виступ у форматі flash-talk («спалах комунікації») з паралельним обговоренням доповідей та обміном думками і відгуками у чаті конференції в Telegram. Таким чином, головною особливістю конференції стало поєднання багатьох «спалахів» наукових ідей як прояв колективного студентського інтелекту.
Кожному учаснику виділили по 3 хвилини на представлення своїх тез та попросили не перевищувати регламентований час своєї доповіді. У гілці кожної секції (наприклад, Секція 1-5) у Telegram молоді вчені та дослідники змогли поділитися своїми враженнями від виступу колег та запитати про те, що їх найбільше зацікавило.
Організаційний комітет залишав за собою право звертатися до авторів для уточнення змісту поданих матеріалів, в частині оформлення бібліографічних описів та посилань. У разі недотримання зазначених вимог рукописи не розглядалися редакційною комісією.
У разі планового або аварійного відключення електропостачання побутовим та промисловим споживачам, або ж оголошення повітряної тривоги в області або країні просили заздалегідь повідомити, аби відкорегувати відведені хвилини виступу. Якщо ж з цих причин долучитися на вдавалося взагалі, учасникам однаково розсилали сертифікати та вони розраховували на публікацію їхніх матеріалів у збірнику.
О 9:30 відбулося офіційне відкриття конференції за загальним посиланням, попередньо відправленим усім зареєстрованим учасникам із підтвердженою участю.
З вітальним словом до учасників наукового зібрання звернувся декан філологічного факультету Роман Крохмальний. Він наголосив на цінності наукового діалогу та необхідності зберігати тяглість університетських ініціатив навіть у складні часи, а також підкреслив, що конференція стала майданчиком об’єднання ідей, поглядів і дослідницьких пошуків молоді: «Я звертаюся до всіх, хто є в Україні та не в Україні, серцем з Україною, вітаючи із початком цієї прекрасної можливості наукової комунікації, яка має вже свою традицію, свої особливості мережевого спілкування, цікавих дискусій, важливих запитань і, вірю, віднайдення добрих друзів. Я бажаю кожному з учасників знайти себе, реалізувати свої ще, можливо, незвідані мрії в науці, побачити новий простір, який допомагає відчути весь цей світ у різних проявах. Вірю, що кожен і кожна із Вас побачить нове майбутнє – світле, переможне, щасливе для України і для світу. Вірю, що ваші доповіді стануть тими невеликими, але важливими цеглинками для розбудови українського гуманітарного простору», – сказав Роман Олексійович.
До вітань доєдналася також проректорка Львівського університету з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Христина Міліянчук. Вона звернула увагу на динамічний розвиток конференції та зростання її географії і підкреслила важливість формування українського інтелектуального середовища, яке зміцнює гуманітарний фронт. «Справді потужний масштаб має наша конференція. Я спостерігаю, як змінюється кількість учасників, і розумію, що ініціатива філологічного факультету нашого Університету є дуже важливою, адже кількість учасників зростає. Це свідчить про актуальність і необхідність проведення таких обговорень. Багатогранність тем конференції формує нові сенси в нашій мозаїці. І тут Ви матимете нагоду продемонструвати результати своїх досліджень, почути відгуки колег. Не менш важливо – почути інших, адже це веде до збагачення. Мозаїка – це не просто комбінація елементів. Це штрихи, що формують єдину картину. Кожен елемент є унікальним і самобутнім, але справжня краса мозаїки проявляється тоді, коли вони поєднуються між собою», – зауважила проректорка і додала, що захоплюється молоддю, яка творить майбутнє науки у такий непростий час. «Сьогодні ми відзначаємо День Свободи і Гідності. Це нагадування про те, що слово має силу, а гідність здатна змінити історію. Гідність і свобода – це ті найвищі цінності, за які бореться народ. Ваші студентські роки припали на непрості часи, і я щиро захоплююся тим, що Ви продовжуєте навчатися, творити, удосконалювати професійну майстерність. Ви демонструєте неабиякий особистісний розвиток. Як у мозаїці кожен елемент є необхідним, так і внесок кожного з вас формує сильну інтелектуальну студентську спільноту. Я бажаю Вам яскравих вражень від конференції, знайти нових друзів і однодумців. Найголовніше – бажаю Вам розвиватися в сильній Україні. Щоб наша перемога стала закономірним етапом Вашого становлення і щоб Ви змогли повністю реалізувати свої таланти», – сказала вона.
Після цього організатори заходу вже традиційно підготували для присутніх сюрприз – відеопривітання від так званого «джокера», цьогорічного амбасадора конференції, відомої сучасної письменниці, авторки романів «Спитайте Мієчку», «Драбина», а також творчині цьогорічного радіодиктанту національної єдності Євгенії Кузнєцової. Вона підкреслила значення міждисциплінарності для сучасної науки та закликала студентів активно дискутувати, обмінюватися ідеями та спільно шукати істину. «Говорити просто про складне – це справжнє мистецтво. Пояснювати складні сенси доступно – дуже непросто, але надзвичайно важливо. Адже кожна дисципліна важлива сама по собі, але лише разом вони здатні творити справжню науку – ту, що рухає людство вперед. Тому сьогодні я кажу Вам: не бійтеся дискусій. Не з усіма Ви будете погоджуватися – і це чудово. Часто сенси народжуються не під час виступів, а після них – у живих розмовах і суперечках. Ставте будь-які запитання, навіть якщо вони можуть здатися надто простими чи «непрофесійними». Лише так народжується справжня міждисциплінарність – коли Ви можете зрозуміти одне одного», – зауважила письменниця.
Надалі до учасників наукового форуму звернулася голова Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених Львівського університету Анастасія Салюк. Вона поділилася власною рефлексією та пригадала історію становлення конференції, яка почалася в умовах воєнного 2022 року. Дівчина наголосила, що попри всі виклики наукова спільнота продовжує працювати й підтримувати один одного: «Це дуже рідний мені захід – конференція на моєму факультеті, конференція, яку я пам’ятаю від свого першого курсу. Мені дуже приємно тут бути зараз, бачити, що традиція, яку ми закладали ще п’ять років тому, зберігається, розвивається і вже є потужним фундаментом для того, аби згодом була і шоста, і дев’ята, і двадцять п’ята «Мозаїка наукової комунікації». Я дуже захоплююся нашою силою і внутрішньою енергією, яка дозволяє нам рухатися далі і працювати навіть в обставинах, коли працювати тяжко, а часом – і неможливо. Зараз дедалі важче бачити щось хороше і дедалі важче йти в науку, абстрагуватися від буденності, і дедалі важче бачити світло в тій буденності, у якій ми зараз живемо. Та попри все ми з вами пишемо тези і статті навіть в умовах регулярних вимкнень світла. Ми навчаємося і досліджуємо серед постійних повітряних тривог, невтішних новин і тієї складної ситуації, що нас огортає», – зауважила Анастасія Салюк і закцентувала увагу на необхідності поширення української інтелектуальної думки та підтримання наукової комунікації як способу життя: «Бо наука, наукова комунікація – це не лише про написання статей чи тез, це не лише про читання книг і дослідження. Це – про спосіб життя. Це про те, чим ти живеш, про те, без чого ти не можеш жити. Це – свято, яке завжди з тобою. Це спосіб твого мислення, спосіб твого життя».
Голова Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених філологічного факультету Дарина Шумлянська, підсумовуючи вітальну частину, наголосила на міжнародному масштабі конференції та важливості об’єднання студентської молоді довкола науки. Також вона підкреслила символічність того, що подія відбувається у День Свободи та Гідності: «Це вже п’ята, ювілейна для нас конференція. Вона відбувається в особливий день – Введення в храм Пресвятої Богородиці та День Свободи і Гідності. Саме в такі дні, фактично, й зростає справжня наука – у свободі мислення та вірності високим моральним орієнтирам. Завдяки нашим учасникам ми сьогодні змогли об’єднати п’ять країн – Україну, Болгарію, Чехію, Угорщину й Туреччину. І справді, академічна співпраця перетворює кордони на точки дотику, а наші різноманітності й відмінності – на джерело сили, натхнення до праці, до співпраці та розвитку науки в Україні. Бо десь у собі ми всі плекаємо надію, що майбутнє – за нами. І, можливо, саме нам належить змінити долю нашої країни на краще своїми дослідженнями, тим, що ми робимо сьогодні і що стане підвалинами кращого майбутнього. Бажаємо всім учасникам плідної роботи, сміливих ідей та взаємного збагачення. Нехай цей день буде нагадуванням про цінність свободи, яку ми тяжко виборюємо сьогодні, про цінність думки і важливість духовної стійкості. І нехай наша зустріч стане кроком до зміцнення міжнародних наукових зв’язків і дружніх взаємин у майбутньому», – сказала Дарина Шумлянська.
Потім учасники наукового форуму продовжили роботу у п’яти секціях. Робота секцій розпочалася о 10:00. За кожною секцією закріплено по два модератори, до яких зверталися у разі неточностей або виникнення питань із приводу їх проведення. Під час секційних засідань присутні мали змогу заслухати доповіді на найрізноманітніші теми, що стосувалися філології, історії, етнології, культури і мистецтва, педагогіки, філософії, психології, журналістики та інших галузей науки. Особливу увагу було приділено питанням війни й її впливу на мову, культуру та колективну пам’ять, сучасним викликам гуманітаристики, а також міжкультурній комунікації та трансформаціям наукового дискурсу в умовах цифрової епохи. Багато доповідей зосереджувалися на зміні наукових практик, розвитку цифрових інструментів і формуванні нових моделей взаємодії між дослідниками, що особливо актуально в умовах воєнного часу та глобальних суспільних трансформацій. Доповідачі представили багатогранний науковий погляд молодого покоління, яке пропонує свіжі підходи до осмислення українського та світового гуманітарного простору.
Керівниками секцій, які виступили ведучими та модераторами, зазначаються: Вікторія Нємченко та Христина Лозинська, Анастасія Очеретько та Кирило Томілін, Дарина Шумлянська та Анастасія Бушля, Вікторія Козяр та Марина Рибак, Соломія Ткачик та Оксана Чорній,
У IV секції виступив із доповіддю Станіслав Рошко, студент 4-го курсу бакалаврату факультету іноземної філології спеціальності «Середня освіта. Англійська мова і література. Зарубіжна література», за темою «Прагматичні маркери згоди та незгоди в українському академічному листуванні: порівняння з англійськими національними стандартами». Запитання з авдиторії поставили до пана Станіслава Рошка: «Чи справді прагматичні маркери згоди і незгоди в українському академічному листуванні відповідають потребам міжнародної комунікації, чи потребують більшого адаптування до англійських стандартів?» Студент відповів на запитання так: «Дякую за дуже слушне й своєчасне запитання. Прагматичні маркери згоди та незгоди в сучасному українському академічному листуванні дійсно зберігають певні національні відтінки (зокрема вищу ступінь непрямоти, ввічливості-відсторонення й уникнення прямої суперечливості), які утворилися під впливом як східнослов'янської, так і центральноєвропейської етикетних традицій.
У міжнародному англомовному середовищі (особливо в комунікації з носіями англійської в академічному середовищі) такі стратегії непрямої згоди або незгоди часом сприймаються як надмірна обережність або навіть ухилення від зайняття недвозначної позиції. Водночас у комунікуванні з представниками висококонтрастних східних культур український стиль на письмі часто оцінюють як цілком прийнятний і навіть споріднений на батьківщині».
Усім без винятку учасникам конференцій підготували сертифікати та надіслали подяки науковим керівникам здобувачів освіти.
За підсумками конференції публікуватиметься збірник матеріалів, що вмістить усі захищені тези доповідей учасників. Редакційна комісія за потреби та побажання вноситиме правки або виправлення в тексти. Остаточний варіант збірника опублікують якнайшвидше.
Принагідно дякуємо авторам, які відреагували на листи організаційного комітету та оформили роботи відповідно до вимог конференції, вказаних в інфолисті, та відредагували бібліографічні описи використаних джерел відповідно до ДСТУ 8302:2015.
За інформацією Студентського наукового товариства УжНУ
_thumb_wide.jpeg)
