«Василь Кук: біографія покоління УПА» — в Ужгороді відбулася презентація книги Володимира В’ятровича

Доктор філософії, народний депутат України та багаторічний дослідник історії визвольного руху, він очолював Український інститут національної пам'яті у 2014–2019 роках та керував архівом СБУ. Як голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху та один із найактивніших публіцистів країни, він присвятив свою кар'єру розсекреченню архівів та поверненню імен забутих героїв. Саме в межах свого візиту до Ужгорода він завітав до нашої спільноти, з гостьовою лекцією по своїй книзі «Василь Кук: біографія покоління УПА». 

У четвер, 16 березня, у стінах нашого університету й відбулася ця знакова подія. Зустріч зібрала повну залу студентів-істориків та міжнародників, викладачів і громадських діячів. 

Розпочала захід проректорка УжНУ – Мирослава Лендьел, яка щоразу радіє подібним зустрічам. Оскільки це унікальна можливість для професійного становлення наших студентів, зокрема сьогодні – майбутніх дослідників: «До нас завітала людина, яка очолювала професійну структуру пам'яті й глибоко відчуває її значення. Це особливо цінно для наших студентів – майбутніх істориків».

«Тільки через біографію можна побачити, як часто в історії не лише раціональні речі відіграють роль, а й випадковості та ірраціональне», - саме з цих слів розпочав свій виступ Володимир В’ятрович.

Лекція була присвячена постаті Василя Кука – останнього Головного командира УПА, який змінив на цій посаді Романа Шухевича. Проте, як зауважив автор, це не просто опис життя однієї людини, а спроба зазирнути в історію України ХХ століття через призму особистої долі. 

Про передумови написання Володимир В’ятрович сказав так: «Я мав честь особисто знати Василя Кука. Це була людина, яка на мене дуже вплинула. Мені здається, що це мало оцінена і мало відома персона. Він прожив три епохи, які й можна розглянути через призму його біографії». І насправді, Василь Кук прожив довге життя (1913–2007), заставши розквіт Незалежної України. 

Під час лекції автор окреслив ключові віхи життя героя: навчання в Золочівській гімназії, підпільна робота на Дніпропетровщині, очолення повстанської армії, арешт у 1954 році та виснажливе протистояння з КДБ.

Особливу увагу лектор приділив закарпатському періоду (1940–1941). Після поразки Карпатської України Василь Кук працював у нашому краї над відновленням підпільних структур ОУН та налагоджував стратегічні канали зв’язку через гори з іншими окупованими територіями. Цей досвід став фундаментальним для подальшого розгортання визвольного руху по всій країні.

Одним із найцікавіших епізодів стала розповідь про знайомство Кука з поетом Василем Стусом в архіві у 1960-х роках. Кук, який роками перебував під наглядом, спочатку підозрював у молодому Стусові провокатора, але згодом став для дисидентів наставником, передаючи досвід конспірації.

Володимир В’ятрович підсумував, що сьогодні постать Кука нарешті належно вшанована: його ім’ям названі вулиці в найбільших містах України, а навчальний центр Сил безпілотних систем ЗСУ тепер гордо носить ім’я генерала Василя Кука. 

Валерія Мельник,

Інформаційно-видавничий центр.

• Освіта