В УжНУ відбулося засідання науково-технічної ради

24 жовтня відбулося засідання науково-технічної ради, на якому першим виступив заступник директора з наукової роботи Навчально-наукового інституту хімії та екології, доктор хімічних наук, професор Ігор Барчій. У своїй доповіді він представив результати наукової роботи за 2023-2024 роки та окреслив завдання на 2025 рік.

Впродовж звітного періоду факультет продемонстрував вражаючі результати у науковій діяльності. Було видано 11 навчальних посібників та одну монографію, що свідчить про активний внесок у освітній процес. Загалом, факультет опублікував 65 статей, з яких 29 потрапили до видань, індексованих у міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Science, що підкреслює високий рівень наукових досліджень.

Студенти навчально-наукового інституту також активно долучилися до наукової діяльності, опублікувавши 7 статей у закордонних та вітчизняних фахових журналах, а також 56 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських конференціях. Це не тільки підвищує репутацію інституту, а й сприяє розвитку молодих науковців.

Окремої уваги заслуговує Докторська школа PhD, яка працює в інституті для підготовки фахівців на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з напрямів 101 «Екологія» та 102 «Хімія» в галузі знань 10 «Природничі науки». У 2023 році успішно відбувся захист дисертацій Сабов В.І. та Кут Д.Ж., які здобули науковий ступінь доктора філософії.

Серед молодих вчених інституту варто відзначити Філепа М., Погодіна А., Кута М. та Король Н., які стали стипендіатами Кабінету Міністрів України у 2023-2024 роках. Це визнання не тільки стимулює їх подальшу наукову діяльність, але й підкреслює важливість підтримки молодих спеціалістів у науковій сфері.

Щороку науковці Навчально-наукового інституту хімії та екології активно беруть участь у конкурсах фундаментальних та прикладних досліджень, зокрема, й у конкурсах для молодих вчених. Впродовж 2023-2024 років у межах інституту реалізуються кілька перспективних держбюджетних науково-дослідних робіт, спрямованих на розвиток новітніх матеріалів та технологій для енергетики, медицини та аграрного сектору, зокрема:

1. ДБ-905М «Нові високоефективні Ag+ провідні матеріали на основі сполук структури аргеродиту» (2021-2023 рр.). Науковий керівник с.н.с., к.х.н. Погодін А.І.
2. ДБ-910М «Екологічно безпечні Ag- провідні тверді електроліти для новітніх систем накопичення енергії» (2022-2024 рр.). Науковий керівник к.х.н. Жукова Ю.П.
3. ДБ-915П «Функціональні та конденсовані азоли і азини як нові високоефективні бактерицидні й фунгіцидні засоби» (2022-2023 рр.). Науковий керівник д.х.н., проф. Онисько М.Ю.
4. ДБ-916 «Гібридні органічно-неорганічні перовскітні матеріали на основі четвертинних гетероциклічних катіонів для потреб сонячної енергетики – нові матеріали для оптоелектроніки» (2022-2024 рр.). Науковий керівник к.х.н., с.н.с. Сідей В.І.
5. ДБ-922М «Органічно-мінеральні композити на основі біовугілля та гетероциклічних солей, як інноваційні агрохімічні засоби» (2023-2025 рр.). Науковий керівник к.х.н., с.н.с. Кут М.

Директор інституту Ігор Барчій зазначив, що науковці та викладачі інституту й надалі працюватимуть над підготовкою та написанням проєктів, в тому числі й молодіжних, для одержання державного фінансування за програмами «Наука в університетах». У планах - посилити роботу щодо публікацій результатів наукової діяльності у провідних журналах, які входять до наукометричних баз даних Web of Science, Scopus, а також ініціювання підписання нових договорів про міжнародну науково-технічну співпрацю й участі у виконанні міжнародних грантів.

Про результати роботи Навчально-наукової лабораторії рентгеноструктурного аналізу доповів провідний фахівець інституту Віктор Мінькович. Він зазначив, що лабораторія була створена для успішного виконання науково-дослідних, навчальних і освітніх робіт, госпдоговірних, білатеральних, міжнародних договорів та грантів. В навчально-науковій лабораторії діє базова експериментальна установка – рентгенівський дифрактометр ДРОН-3, який призначений для широкої області рентгеноструктурних досліджень різних кристалічних матеріалів. Дана експериментальна установка дає науковим співробітникам університету можливість проводити нерозривно весь комплекс досліджень різноманітних кристалічних матеріалів, починаючи від вирощування, закінчуючи дослідженням оптичних, електричних, магнітних та інших фізичних властивостей матеріалів. Науковий потенціал лабораторії використовується не лише для виконання держбюджетних наукових тем, а й для співпраці в рамках міжнародних дослідницьких програм. Серед них:

1. Українсько-французький науково-дослідний проєкт «Халькогенідні нелінійні кристали для керування формою та поширенням імпульсів лазерного випромінювання».
2. Українсько-литовський науково-дослідний проєкт (фінансування – Україна, Республіка  Литва)  «Нові  мультифероїки  та  суперіонні  провідники для акустоелектроніки та твердотільної іоніки».
3. Проєкт № Р438а Українського науково-технологічного центру (фінансування – Європейський Союз, США, Канада) «Модифікування халькогенідних фоторефрактивних кристалів дифузією та післяростовою обробкою».

Лабораторія рентгеноструктурного аналізу є важливою частиною навчального процесу на фізичному факультеті УжНУ, надаючи студентам і аспірантам унікальні можливості для практичної підготовки. Учасники міжнародних проєктів регулярно відвідують провідні наукові установи за кордоном, де набувають досвід роботи на сучасному обладнанні. У рамках співпраці з лабораторією свої кандидатські дисертації захистили наукові співробітники, серед яких В'ячеслав Гриць (2024), Віталій Любачко (2020), Микола Медулич (2018), Василь Шваля (2017), Михайло Поп (2016), Христина Федьо (2012), Антон Когутич (2011).

Віктор Мінькович підкреслив, що лабораторія продовжуватиме активно розвивати міжнародну співпрацю та залучати студентів до дослідницької роботи, що дозволить інтегрувати фізичний факультет у світову наукову спільноту.

Крім того, на засіданні було розглянуто питання щодо результатів внутрішньої експертизи проєктів фундаментальних наукових досліджень та прикладних наукових досліджень. Цього року на перший етап конкурсу, який проходив в університеті, було подано 8 наукових проєктів:

1. «Нові термо- та оптоелектричні матеріали для ресурсозберігаючих технологій» (науковий керівник Ігор Барчій).
2. «Нові функціональні матеріали на основі диоксиду титану і графену для потреб радіоекології» (науковий керівник Ганна Васильєва).
3. «Низькорозмірні халькогенфосфати для наноенергетики та високоінтегрованих гетероструктур» (науковий керівник Юліан Височанський).
   
4. «Нові засоби для моделювання кривих блиску космічних об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки України» (науковий керівник Віктор Кудак).
5. «Нові гетеровалентно заміщені тверді розчини зі структурою аргіродиту – інноваційні матеріали для твердотільної іоніки» (науковий керівник Тетяна Малаховська).
6. «Новітні плазмові джерела УФ і видимого діапазонів для біомедичних застосувань, дезінфекції та екологічного моніторингу» (науковий керівник Олександр Малінін).
7. «Інформаційна технологія прогнозування стану здоров’я населення територіальної громади як інструмент планування діяльності системи охорони здоров’я» (науковий керівник Іван Миронюк)
8. «Інформаційні та правові аспекти використання штучного інтелекту у сфері надання медичних послуг» (науковий керівник Олександр Міца).

Рішенням науково-технічної ради всі проєкти будуть подані до Директорату науки та інновацій для участі в другому етапі конкурсному відборі проєктів фундаментальних наукових досліджень та прикладних наукових досліджень, які будуть виконуватися за рахунок коштів загального фонду державного бюджету з 2025 року.

За інформацією науково-дослідної частини

 

• Наука