УжНУ святкує День науки: результати, виклики та плани вчених вишу

Традиційно третьої суботи травня українська наукова спільнота відзначає професійне свято – День науки. Ця дата покликана вшановувати заслуги науки перед суспільством та досягнення вчених, якими ми цілком справедливо пишаємося і на яких покладаємо великі сподівання. Адже саме наука є основою інтелектуального потенціалу нації та її майбутнього. Навіть у складний  воєнний час вітчизняна освіта і наука знаходять способи для розвитку й проходять потужні трансформації та зміни, які відкривають перед нами можливості для майбутнього. До Дня науки ми опитали вчених Ужгородського національного університету про їхні найвагоміші наукові результати минулого року, про виклики, які доводиться  долати на шляху реалізації наукових завдань, а також, звісно, про плани розвитку на наступні роки.

НАПРЯМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ “БІОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я”

Надія БОЙКО, д.б.н., професорка, радник ректора з питань інновацій, завідувачка кафедри медико-біологічних дисциплін:

– В 2023 році ми завершили перше когортне дослідження в Україні з вивчення предикторів атеросклерозу, в якому досліджено мікробіом 350 українців із двох регіонів - Закарпатської та Одеської областей. І виявлено пріоритетні ранні біомаркери, які є пусковими механізмами зменшення еластичності судин, а відтак і старіння. Світ побачило унікальне видання за моїм і проф. Ольги Голубнітчої з ЄПМА  співредагуванням - “Мікробіом людини, 3П медицина: перші клінічні протоколи”. Створено першу в Україні діючу спільну програмну ініціативу (СПІ) “Нутріоміка і здоров'я українців” за участю 4-х інституцій: асоціації гастроентерологів України,  асоціації дієтологів України, УжНУ і КНУ, що, зокрема, одразу ж надала можливість студентам УжНУ запропонувати новий навчальний курс за вибором, де вони могли ознайомитися з інноваційними методологічними цифровими підходами, алгоритмами і програмами складання індивідуальних планів харчування на основі омікс профілю особи. У межах  нашої нової ініціативи, в минулому році у партнерстві з Ужгородською міською багатопрофільною лікарнею розпочато програму фізіологічного відновлення поранених військових і мирного населення через спрямовану корекцію їх мікробіому для попередження виникнення посттравматичних стресових розладів.  

Основні об'єктивні (матеріально-технічні) виклики, які доводиться долати, це: зменшення фінансування науки, відтак необхідність забезпечення багатьох процесів із власних джерел; відтік кадрів і мізків, спричинених війною; адміністративна і бюрократична недолугість системи, відсутність професійних підходів у вирішенні нагальних задач, які завжди стояли і зараз є актуальними для розвитку української науки. Друга важлива проблема, або, скоріше, суб'єктивні перешкоди розвитку, пов'язані з наявними фактами плагіату, псевдонауки, непрозорих схем фінансування наукових проєктів у країні і неузгодженим адмініструванням. Третім вагомим викликом є недостатня наявність знань, досвіду, звичок, низький рівень підготовки фахівців, їх мотивації до саморозвитку і навчання і як, наслідок, до наукової роботи.

 У планах - продовжувати працювати на посадах зав. каф. медико-біологічних дисциплін, заступниці декана з наукової і міжнародної роботи і надалі сприяти розвитку наукових досягнень колективу стоматологічного факультету УжНУ. А також діяти на громадських засадах  як член НР НФДУ, експерт МОЗу, МОНу, ДАКу та радник ректора з інновацій на основі нових підписаних уже цього року меморандумів із провідними установами-партнерами з України, ЄС і США,  намагатимуся зменшити вплив усіх зазначених викликів на дієвість і продуктивність наукової спільноти не лише нашого університету. Маю надію, що завершене мною вже в цьому році піврічне онлайн навчання щодо ведення бізнесу в школі “Big Money University”, і частково завдяки участі в проекті Skills2Scale, дозволить нам разом з науково-дослідною частиною та за адміністративної підтримки деканів дотичних факультетів, проректорів і ректора, реалізувати ініційовані бізнес-проєкти в життя університету. У найближчі ж плани входить офіційно затвердити наукову школу, продовжувати готувати адекватні професійні кадри, збільшувати впізнаваність напряму досліджень, очолюваного мною роками, підтримувати цілий ряд спільних мультидисциплінарних ініціатив інших провідних науковців УжНУ. Звичайно, найбільш актуальним зараз залишається подання і отримання фінансування нових наукових проєктів та публікація отриманих вже наукових результатів, про які згадувалося вище. 

Єлизавета СІРЧАК, д.мед.н., професорка, завідувачка кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб:

– За результатами проведених наукових досліджень по вивченню коморбідності в гастроентерології, особливо в період пандемії COVID-19, захищено 3 дисертації на здобуття наукового ступеня доктор філософії:

Сабовчик К.В. (Особливості перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки з ураженням нирок у хворих на COVID-19 та її корекція);

Цьока С.А. (Особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на дегенеративно-дистрофічні та запальні ураження хребта та її лікування);

Стегура А.В. (Особливості перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки з ураженням товстої кишки у хворих на COVID-19 та її корекція).

Також підвищено обізнаність населення щодо здорового способу життя та  проведено пропаганду превентивних заходів, спрямованих на зменшення найбільш розповсюджених гастроентерологічних та метаболічно-асоційованих захворювань на регіональному рівні.

Розроблено ефективні методи скринінгу для виявлення функціональних захворювань органів травлення в умовах військового часу в Україні, особливо серед  внутрішньо-переселених осіб, що мешкають в Закарпатті.

Плани розвитку на наступні роки:

-   підвищення фахової кваліфікації співробітників (участь у міжнародних семінарах, тренінгах);

- розширення міжнародної співпраці для можливої організації та проведення сучасних клінічних досліджень (на регіональному рівні) по вивченню розповсюдженості, перебігу, особливостей патогенезу, вивчення коморбідності метаболічно-асоційованих захворювань (ожиріння, метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки, цукровий діабет 2 типу, інсулінорезистентність), а також функціональних захворювань травної системи (синдром подразненої товстої кишки, функціональна диспепсія, дисфункція жовчно-вивідної системи).

НАПРЯМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ “МАТЕМАТИЧНІ НАУКИ ТА ПРИРОДНИЧІ НАУКИ”

 Микола КУТ, к.х.н., доцент кафедри органічної хімії, науковий керівник молодіжного проєкту ДБ-922М «Органічно-мінеральні композити на основі біовугілля та гетероциклічних солей, як інноваційні агрохімічні засоби»:

– Досліджено та оцінено антимікробний потенціал нових халькогенофункціоналізованих тіазоло[2,3-b]хіназолін-5-онів, моно- та тригалогенідів тіазоло[3,2-a]хіназолінію, трибромідів тіазино[3,2-a]хіназолінію, одержаних методом електрофільної внутрішньомолекулярної гетероциклізації. Виявлена висока бактерицидна та фунгіцидна дія щодо деяких грампозитивних і грамнегативних бактерій та грибків (E.coli, S.aureus, M.luteum, A.niger). Встановлена залежність «структура-активність», в якій показаний  вплив природи халькогену, виду замісників у тіазоліновому та піримідиновому циклі на біологічну активність досліджуваних тіазоло- та тіазинохіназолінів. Найвищу бактерицидну активність проявили ангулярні галогеніди 4-метил-5-оксо-1-((тригалогенотеланіл)метиліден)-8-(трифлуорометил)-1,2,4,5-тетрагідротіазоло[3,2-a]хіназолінію по відношенню до грам-негативної культури Escherichia colі.

Викликами вбачаю недостатнє фінансування наукових досліджень, зокрема досліджень молодих вчених та обмежені ресурси, що ускладнюють проведення досліджень, які могли б конкурувати зі світовими лідерами в галузі хімії. А головний виклик – це широкомасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

У найближчі роки планується подальше вивчення біологічної активності конденсованих похідних хіназолінового та тієнопіримідинового ряду, а також дослідження їх на предмет ріст регулюючої активності, щодо сільськогосподарських культур. Пропоновані біостимулятори росту рослин в перспективі можуть застосовуватися в сільському господарстві для покращення якості та врожаїв найбільш рентабельних культур.

 

Юлія ЖУКОВА, к.х.н., старша наукова співробітниця, наукова керівниця молодіжного проєкту ДБ-910М «Екологічно безпечні Ag - провідні тверді електроліти для новітніх систем накопичення енергії»:

– Протягом 2023 року проводилися дослідження у декількох напрямках, зокрема, з аналітичної хімії - вивчалася поведінка 4-гідроксистирилових барвників у розчинах. Досліджувалися термохромні, сольватохромні, галохромні властивості 4-гідроксистирилових хемосенсорів та їх мультифункціональне застосування. Експеримент проводився у рамках Національної стипендіальної програми Словацької Республіки у м. Пряшів.

З неорганічної хімії, згідно з науковою тематикою, проводилися дослідження спрямовані на розробку технології одержання якісних керамічних матеріалів на основі полікристалічних та нанокристалічних зразків твердих розчинів складу Ag7+x(P1-xGex)S6, дослідження електрофізичних властивостей керамік у системі Ag7PS6–Ag8GeS6 та встановлення впливу дисперсності на їх властивості. За 2023 рік опубліковано 5 статей, що індексуються у наукометричних базах Scopus та Web of Science, прийнято участь у наукових конференціях та семінарах.

У майбутньому планується і надалі співпрацювати як з вітчизняними, так і з закордонними колегами, брати участь у наукових конкурсах та стипендіальних програмах підтримки молодих вчених, проводити дослідження у сфері створення нових хемосенсорних речовин та функціональних матеріалів із наперед заданими властивостями. 

Василь СІДЕЙ к.х.н.,старший науковий співробітник,   науковий керівник проєкту ДБ-916 «Гібридні органічно-неорганічні перовскітні матеріали на основі четвертинних гетероциклічних катіонів для потреб сонячної енергетики»:

– Розроблені методи одержання органічних прекурсорів гібридних органічно-неорганічних перовскітних матеріалів типу А2ВХ6, а також дослідження їхніх властивостей значно розширили можливості керування фізичними параметрами таких матеріалів шляхом модифікації органічного катіону на основі триазолу. Отримані пілотні взірці гібридних функціональних матеріалів для потреб сонячної енергетики та медицини. Накопичено велику базу емпіричних даних по структурним характеристикам отриманих матеріалів (РСД, комплекс спектральних даних).

Інформація щодо експериментально встановленої і теоретично розрахованої структури властивостей окремих катіонів A+ на основі триазолу, а також інформація щодо їх впливу на електричні, оптичні та термічні характеристики кінцевих гібридних перовскітних матеріалів вперше закладають для наступних досліджень надійну наукову основу для побудови базової прогностичної QSPR моделі для гібридних перовскітних матеріалів типу А2ВХ6, що у свою чергу дозволить планувати оптимізацію ресурсоємних процесів розробки нових перовскітних матеріалів з наперед заданими і/або очікуваними фізичними параметрами.

Виклики, що приходиться долати: скорочення фінансування проєкту сильно лімітує матеріальне забезпечення досліджень по закупці хімічних реактивів, розчинників, маловартісного обладнання; обмеження у період військового часу повноцінної співпраці з науковими установами України обмежує можливість реалізації експериментальних досліджень по використанню отриманих взірців. 

Артем ПОГОДІН, к.х.н., старший дослідник, доцент кафедри неорганічної хімії, науковий керівник молодіжного проєкту ДБ-921М «Технологічні та  екологічно безпечні тверді електроліти як матеріали для відновлюваних джерел енергії»:

– За 2023 рік згідно досліджень, які спрямовані на одержання та вивчення властивостей суперіонних провідників, опубліковано 10 статей, що індексуються у наукометричних базах Scopus та Web of Science, 13 патентів України на винаходи та корисні моделі, а також одна монографія. Одержані в результаті досліджень матеріали володіють високими значеннями іонної електропровідності, яке перевершує або співрозмірне з відомими аналогами. Тоді ж ці матеріали, на відміну від комерційних аналогів, володіють високою хімічною стабільністю та відсутністю деградації у вологих умовах.

 Не зважаючи на наявні на сьогодні обмеження, вдається на достатньому рівні підтримувати наукову співпрацю з закордонними колегами, для розширення спектру досліджень функціональних матеріалів. 

         

 У найближчий період планую і надалі займатися дослідженням перспективних для практичного застосування функціональних матеріалів, здійснювати удосконалення матеріально – технічної бази необхідної для проведення подальших досліджень, а також розширювати коло наукових контактів з закордонними установами. 

 НАПРЯМ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ “СУСПІЛЬНІ НАУКИ ”

Тетяна КАРАБІН, д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права:

– У межах проєкту європеїзація публічного права в Україні досліджуються у трьох аспектах: аксіологічному, інституційному та інструментальному. Перший аспект визначається тим, що формування спільного європейського адміністративного простору формується на припущенні, що країни-члени ЄС поділяють спільні цінності та переконання, а відтак дослідження та вивчення їх впливу на право є основним завданням для сучасної України. Другий аспект – інституційний, проявляється у тому, що для нашої держави європеїзація не обмежується правом ЄС, взірці для європеїзації публічного права та адміністративної діяльності лежать у рамках структур Ради Європи, зокрема організації SIGMA та інших. Інструментальний аспект дослідження європеїзації публічного права стосується самого механізму впливу, який не є двостороннім процесом взаємовпливів європейського права і національного, як у випадку країн-членів, а Україна, як країна-кандидат, не здійснює впливи на формування узагальнених правил та норм європейського права. а є тільки їх реципієнтом.

У процесі проведення дослідження слід враховувати, що на кожному із етапів розширення ЄС стояли різні вимоги до країн-кандидатів, в тому числі і ті, що стосувалися вимог до законодавства та практики його застосування. Також європеїзація публічного права у кожній країні-члені проходила і продовжує проходити по-різному. Тому, використання наукових напрацювань європейських вчених з приводу цих питань є корисними, проте їх значення для нашого дослідження є обмеженим. Більш важливим є складніше завдання - досліджувати та опрацьовувати вітчизняний емпіричний матеріал і робити відповідні узагальнення для їх впровадження у практику.

 Наступні роки буде продовжуватися дослідження у відповідних напрямках, а їх фокус буде коригуватися залежно від фактичних євроінтеграційних процесів у державі.

 Ярослав ЛАЗУР, д.ю.н., професор,  науковий керівник проєкту ДБ-917«Забезпечення прав людини в умовах надзвичайних юридичних режимів: інституційна спроможність держави та національної безпеки»:

– У 2023 році вийшли друком монографії «Comparative legal research of cross border cooperation of higher education institutions» (Я. Лазур, М. Менджул, Ю. Фетько) та «Besonderes Verwaltungsrecht der Ukraine» (Б. Візер, Я. Лазур, Т. Карабін, О. Білаш та ін.). Перша з них присвячена актуальним питанням транскордонного співробітництва у сфері вищої освіти, що особливо актуально, враховуючи курс України на набуття повноцінного членства в ЄС, натомість друга – має познайомити європейського читача з українським правом та видана у віденському видавництві «Verlag Österreich GmbH».

У 2023 році також було завершено виконання науково-практичного проєкту «Транскордонне співробітництво закладів вищої освіти: теоретико-правові засади», який реалізовувався за підтримки Міжнародного ініціативного фонду Конференції ректорів Дунайського регіону, де я був керівником робочої групи. Відтак мене відзначено за плідну та злагоджену роботу усього юридичного факультету та нагороджено національним визнанням «Науковець року 2023» Національної академії наук України.

 

В умовах збройної агресії рф проти України здійснюється активний пошук нових можливостей залучення коштів для фінансування наукової діяльності, не в останню чергу завдяки участі у національних та міжнародних конкурсах наукових досліджень.  

Ще одним викликом є впровадження інноваційних технологій, які мають допомогти у пошуках нових наукових можливостей.

У найближчому майбутньому планується посилення наукової співпраці з міжнародними партнерами: юридичними факультетами Університету Коменського (Словацька Республіка), Університету Масарика (Чеська Республіка), Ґрацького університету імені Карла і Франца (Республіка Австрія), Трнавського університету (Словацька Республіка) та з українськими партнерами.

Серед планів на 2024-2025 роки є й активна реалізація завдань відповідно до проєкту фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок «Забезпечення прав людини в умовах надзвичайних юридичних режимів: інституційна спроможність держави та національна безпека» (Науковий керівник: Я. Лазур).

Сібілла БУЛЕЦА, д.ю.н., професорка, завідувачка кафедри цивільного права та процесу, науковий керівник проєкту ДБ-918 «Права на віртуальні активи та особисті немайнові права в епоху цифровізації»:

Для кращої інтеграції української юридичної науки в європейський дослідницький простір планується участь у науково-дослідних програмах Європейського Союзу, однією з яких є «Горизонт Європа».

У межах виконання кафедрою цивільного права та процесу науково-дослідної теми «Права на віртуальні активи та особисті немайнові права в епоху цифровізації» колективом виконавців (Булеца Сібілла Богданівна, Менджул Марія Василівна, Заборовський Віктор Вікторович, Ревуцька Ірина Емілівна, Чепис Олеся Іванівна, Калько Анна Іванівна) було підготовлено монографію «Правова природа особистих немайнових прав особи та прав на віртуальні активи в умовах цифровізації», в якій висвітлено трансформацію правового регулювання особистих немайнових прав в контексті розвитку новітніх інформаційних технологій, основні результати проєкту висвітлено у 37 пблікаціях, у тому числі наукових статтях та тезах доповідей на міжнародних конференціях. Також було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Проблеми правового регулювання забезпечення особистих немайнових прав особи та прав на віртуальні активи в умовах цифровізації», в режимі онлайн, з колегами Пізанського університету (м. Піза, Італія).

 

      Першим і, певно, найскладнішим викликом є те, що досліджувана тема є новою у правовому світі, яка розвивається стрімко під впливом розвитку ШІ. Матеріалу є не так багато, тому багато часу йде на його пошуки, дослідження, щоб сформувати нову думку, різні погляди на дане явище у науці.

Зокрема, цього року ми плануємо розробити сучасну наукову доктрину правового регулювання забезпечення особистих немайнових прав особи та прав на віртуальні активи в умовах цифровізації. Наступний рік буде присвячений формуванню концептуальних положень та пропозицій до удосконалення законодавства з метою покращення механізму забезпечення особистих немайнових прав особи та прав на віртуальні активи в умовах цифровізації. 

 

Україна сильна завдяки своєму інтелектуальному ресурсові. Щиро вітаємо тих, для кого наука стала  місією життя.  Ваша діяльність є символом духовної свободи та розвитку особистості! Бажаємо вам новаторських проєктів, сміливих звершень та відкриттів! Дякуємо за кропітку щоденну працю і самовідданість, за ваш внесок у благо університету. Віримо в науку та дякуємо Збройним силам України, всім захисникам і захисницям, які боронять нашу Україну та наше майбутнє! Спільно ми подолаємо всі труднощі. Вистоїмо та переможемо!

Підготували: Катерина Скубенич, Науково-дослідна частина УжНУ

Ганна Фельцан, Інформаційно-видавничий центр УжНУ

 

• Наука