Цифрові лабораторії для студентів групи ризику: як працює DigiLabStar III в УжНУ
Після пандемії та через наслідки війни багато навчальних закладів були змушені перейти на дистанційне навчання. Проєкт DigiLabStar III це частина програми «Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis (2024)», яка фінансується Німецькою службою академічних обмінів DAAD. Головна ідея полягає в розробці та апробації ігрового цифрового контенту (gamified digital content) для базових біологічних дисциплін, придатних для використання для онлайн та офлайн-навчання в Університетах України. Завдяки цьому навчальний процес стає не лише корисним, але і цікавим.
Ірина Компанець, доцентка кафедри біомедицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка – керівник DigiLabStar III. Під час свого перебування у Німеччині у Бохомському університеті (м. Рур), взяла участь у програмі створення інтернет-контенту для дистанційного навчання.
Мета проєкту:
1) Створення цілісного курсу з основ біохімії, гістології, лабораторної діагностики, тощо з використанням новітніх цифрових технологій для подальшого впровадження в Університетах України;
2) Ознайомлення українських викладачів із засобами створення (digital gamification tools);
3) Впровадження створеного контенту в Університетах України та оцінка ефективності використання ігрового підходу у навчанні в галузі біології.
Наразі подані матеріали охоплюватимуть повний стандартний курс біохімії, який є обов’язковим серед ряду освітніх програм, таких як біологія, біотехнологія та медицина в Україні й Німеччині. Зокрема в нашій державі «Біохімія» є основною частиною навчального плану протягом одного - двох семестрів і охоплює до 12 ECTS. Програма дисципліни досить стандартизована, що дозволяє впровадити розроблений курс у навчальні плани біологічних і медичних факультетів державних і приватних університетів по всій країні. Доступний контент створено на базі Рурського університету Бохума (Німеччина) за участю українських та німецьких фахівців.
Запропонований курс «Basic Biochemistry» розроблюється з використанням низки передових цифрових інструментів гейміфікації. Навчальний матеріал буде подано у вигляді захоплюючих історій, створених за допомогою засобів штучного інтелекту. Навчальний процес буде побудовано так, щоб вибір відповідей студентів визначав подальші завдання та сценарії. До теоретичних блоків пропонуватимуться мультимодальні інтерактивні завдання, адаптовані до загальної сюжетної концепції. Освітні матеріали знаходитимуться на базі платформи Moodle Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доступ до якої буде надано студентам і викладачам.
Крім цього, на базі застосунку ActionBound розроблено версію контенту для смартфонів і планшетів. Вона не вимагає підключення до Moodle, що дає змогу використовувати програму для самостійного навчання.
У проєкті беруть участь наступні університети:
1) Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
2) Дніпровський державний медичний університет;
3) Львівський національний університет імені Івана Франка;
4) Київський національний університет технологій та дизайну;
5) Ужгородський національний університет;
6) Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;
7) Волинський національний університет імені Лесі Українки.
Кожен вносить свою частку у реалізації розробки україномовного контенту.Насамперед це впровадження створеного ігрового курсу в освітній процес. На далі - надання інформації щодо ефективності контенту (анонімні дані опитування студентів і викладачів, статистичні дані щодо успішності студентів при проходженні даного курсу). Крім цього, викладачі беруть участь в онлайн-тренінгах і воркшопах з використання цифрових засобів гейміфікації для створення власних ігрових онлайн-курсів. Після їх проходження вони отримують сертифікати про участь у міжнародному проєкті, де вказано кількість отриманих кредитів ECTS.
Запропонований курс можна використовувати частково, як компенсація за пропущені заняття, повністю, у випадку, якщо студент взагалі не може відвідувати їх та як додатковий навчальний ресурс для позааудиторного освітнього процесу, самостійної роботи та передекзаменаційної самопідготовки. Крім того, за підтримки Міністерства освіти України, він може бути інтегрованим в нові формати цифрового викладання та навчання.
Цільова аудиторія – студенти 1-2 курсів, які навчаються за освітніми програмами «Біологія», «Біотехнологія», «Медицина» тощо.
У ДВНЗ «Ужгородський національний університет» координаторкою проєкту є Анжела Колесник, к.б.н., доцент кафедри генетики, фізіології рослин і мікробіології. Вона також брала участь у тестуванні та розробці платформи, вже створює власний контент і допомагає своїм колегам навчатися та, власне, розробляти навчальні матеріали. Детальніше про впровадження програми в УжНУ та її використання дізнаємося саме від неї. «Через різні причини, спочатку пандемія, зараз війна, ми часто вимушено переходимо на дистанційне навчання. І воно не завжди є рівноцінною заміною очної форми. Особливо це стосується природничих вишів, спеціальностей, дисциплін і предметів, де у нас дуже потужний лабораторний практикум. Безумовно потримати пробірку у руках або провести реакцію в аудиторії, це завжди набагато більше, ніж почути про це навіть в найкрутішій лекції. Тому впровадження до навчального процесу ігрового цифрового контенту разом з інтерактивними сюжетними завданнями дає змогу адаптувати ті самі лабораторні заняття до сучасних викликів. Після отримання теоретичного матеріалу студент одразу виконує інтерактивні заняття і закріплює матеріал на практиці. У нашому університеті є заочна форма навчання, де освітній процес практично весь час проходить дистанційно, тож для студентів-заочників це дуже хороша альтернатива», - відзначає Анжела Колесник.
Також вона говорить, що цей проєкт має на меті розробити українськомовний контент саме для природничих спеціальностей. Наразі вони вже випробовують це на дисциплінах з біохімії та гістології. Координаторка відмічає, що програма також надає ресурси для викладачів України, щоб вони могли навчитися створювати інтерактивні лекції. «От прямо такі як мультики, де можна взяти пробірку, перелити в іншу, отримати якусь реакцію й на додачу виконати інтерактивні завдання на підставі прослуханої лекції тут і зараз, онлайн. Наразі у нас проходять, ну, вже і відбувся один, і ще буде кілька вебінарів, власне, для викладачів, які викладають біохімію, гістологію і лаб-діагностику (лабораторна діагностика). У нас на факультеті залучено 4 кафедри, на стоматологічному - 2. І, як наслідок, ми також отримуємо певні кредити за проходження, що необхідно для нашої акредитації, адже повинні відповідати міжнародним вимогам, як викладачі в університеті», - поділилася зі свого досвіду Анжела Колесник. Також це хороша можливість демонструвати реакції із небезпечними речовинами або тими, що є забороненими для вільного користування.
Кращі студенти 2 курсу біологічного факультету УжНУ протягом року проходили курси на платформі, для них це зараховується як неформальна освіта, за що вони отримують додаткові бали. Оскільки проходять цю програму поки що на платформі Київського університету імені Тараса Шевченка. Зі свого досвіду ужнівці позитивно відгукуються про програму. Відмічають, що спочатку було трохи не звично, проте з часом вони швидко адаптувалися.
Доступ до навчальних матеріалів мають зареєстровані на платформі студенти/викладачі. Присутній як платний, так і безкоштовний контент. Для представників університетів-партнерів зараз залишається безоплатним.
Валерія Мельник,
Інформаційно-видавничий центр.
