Перший професор стоматолог Закарпаття
З нагоди 77-річниці з дня народження Горзова Івана Петровича професорсько-викладацький склад та студенти стоматологічного факультету ДВНЗ «УжНУ» вшанували пам’ять цього видатного діяча.
5 листопада 1941 р. народився перший професор стоматології в Закарпатті - Горзов І. П. в с. Імстичово. Це чи не єдине село в Україні зі збереженою власною інформативною базою даних про кожного жителя.
Навчався на стоматологічному факультеті Львівського медичного університеті ім. Данила Галицького. Всесоюзний розподіл, перші самостійні кроки у Фрунзе (Киргизстан)… Але, як і кожного закарпатця, ностальгія за рідним краєм, за своїм древнім родинним корінням здолала. Із солідним багажем знать повернувся додому, де за невеликий проміжок часу, у свої 30, очолив стоматологічну службу Закарпаття, якій був відданий до останніх днів.
Іван Петрович був не тільки адміністратором, високопрофесійним практиком, а й науковцем. Свою кандидатську дисертацію він присвятив проблемам хірургії утрудненого прорізування зуба мудрості, яка потім вилилась у солідну монографію.
Як керівник служби, Іван Петрович торкнувся однієї з найважливіших регіональних проблем – високого розповсюдження та високої інтенсивності основних стоматологічних захворювань. Він усвідомив, що її не можна вирішити збільшенням штату стоматологів, оснащенням кабінетів сучасним обладнанням та введення нових технологій. Він вніс пропозицію й реалізував її в способі первинної ендогенної масової профілактики карієсу зубів та хвороб пародонту, спрямованої на усунення природного дефіциту фтору та йоду населення Закарпаття і регіонів з аналогічною біогеохімічною аномалією. Цей спосіб став складовою державної програми “Комплексна профілактика хвороб населення України на період до 2000 року”.
Проект був схвалений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) і отримав статус міждержавного. На Закарпатті двічі приїздив як консультант завідувач відділу профілактики ВООЗ професор Марталлер (Швейцарія), за ініціативи якого в Ужгороді мала відкритися філія ВООЗ із визнанням Закарпаття експериментальною територією з вивченням ефективності провадження нових лікувально-профілактичних засобів. Але розпад Союзу поховав уже узгоджений на міжнародному рівні проект.
Упродовж 1987-1991 років Закарпаття було справжньою стоматологічною Меккою, куди з’їжджалися найвідоміші науковці і де проводилися міжнародні науково-практичні конференції.
Він був єдиним з обласних стоматологів України членом правління Асоціації стоматологів СРСР. Та держава нагородила Івана Петровича орденом “Знак пошани”.
Не адміністративною посадою, а природною мудрістю, невидимим магнетизмом йому вдавалося завжди створювати і утримувати консолідуючу атмосферу, єдність, зближувати всіх: від адміністраторів управління охорони здоров’я до рядового дільничного стоматолога. Він ніколи не боявся конкуренції, як сильна особистість – наближував до себе розумних колег, хоча завжди тримав конкурентну дистанцію.
Кожен, кому пощастило працювати або просто спілкуватися з Іваном Петровичем, відзначає надзвичайну скромність, вроджену інтелігентність, доброзичливість, простоту в спілкуванні, доступність і вміння слухати.
Але Іван Горзов став воістину “народним” для нескінченного потоку закарпатського люду, який у той сумний день проводжав його в дорогу вічності, у дорогу, якою він ще не ходив, у дорогу незнаного царства, з якого ніхто ще не повертався. На нашій грішній землі він залишив осінній цвіт дерева життя свого, забравши з собою плодовиті задуми, добрі помисли і нездійсненні мрії.
Помер Іван Петрович 21 березня 2005 р.
колектив стоматологічного факультету
