Нова генерація УжНУ: якими є і ким мріють стати наші першокурсники

     За 78 років в УжНУ навчалось чимало талановитих та амбітних юнаків та юначок, які в майбутньому, завдяки власній цілеспрямованості та набутим знанням, прославили свою alma mater. Вони ставали лауреатами престижних премій, науковцями, управлінцями, письменниками, засновниками компаній, реалізувавши себе як в Україні, так і за десятки тисяч кілометрів від домівки. Надворі 2023 – рік, який точно увійде в історію України сторінками болю та героїзму. Попри реалії війни, УжНУ успішно провів чергову вступну кампанію, прийнявши до університетської родини тисячі новобранців. Тож настав час знайомитися! Ким є першокурсниками УжНУ? Що їх цікавить, чому обрали Ужгородський національний університет, як бачать своє майбутнє і чи легко пройшла адаптація до студентського життя – далі в нашому матеріалі.

Насамперед розповість про себе першокурсниця спеціальності «Cередня освіта. Англійська мова література» факультету іноземної філології Олена Керецман. Дівчина закінчила Хустський багатопрофільний ліцей №1 ім. Івана Магули, а також навчання у Малій академії наук, де захистила науково-дослідницьку роботу в одній з галузей біології. Олена ділиться, що завжди прагнула всебічно розвиватися, тому мала багато захоплень, які або часто змінювалися, або розвивалися паралельно. Ніколи не обмежувала себе у певному напрямку, тому часто брала участь у різних конференціях, олімпіадах та змаганнях. До прикладу, була членом літературного гуртка. Найбільше полюбляла організовувати різні активності, починаючи з квестів для школярів, закінчуючи різними заходами на кшталт літературних вечорів чи мініпроєктів.

– Чому вирішили обрати саме таку спеціальність та здобуття вищої освіти в УжНУ?

Дуже довго вагалася щодо майбутньої професії. Мала багато варіантів та навіть готувалася складати хімію, але завжди відчувала потяг до літератури та мов. Мабуть, вирішальну роль відіграли мої вчителі та сім’я, які допомогли побачити саме те, що я так довго шукала. Сьогодні я вдячна долі, що привела мене на поріг Ужгородського національного університету і провела далі до факультету іноземної філології. Як і кожен абітурієнт, я довго шукала «свій» університет. У день відкритих дверей я зрозуміла, що хочу навчатися саме тут, і це стосується не лише досягнень вишу, хоча їх неможливо не враховувати, передусім мають значення люди, з якими ти будеш навчатися та спілкуватися. Також я маю багато знайомих, які навчалися або навчаються тут і є дуже задоволеними якістю освіти.

– Як пройшла адаптація до студентського життя? Чи вдалось вже знайти нових друзів?

Хоч для всіх нас почався новий, зовсім інший період – студентське життя, адаптація, пройшла досить легко. Зараз кожен студент доєднався до свого кола однодумців, почав розвиватися в обраному ним напрямку. Не можна забувати і про викладачів, які завжди готові допомогти. Особливо хочу подякувати Дацьо Оксані Григорівні, яка була з нами на зв’язку кожну хвилину з початку нашого студентського життя. Впевнена, що без неї адаптація була б важчою.

Зараз я проживаю у квартирі, недалеко від університету, хоча, мабуть, вагома частка справжнього студентського життя чекає на вас у гуртожитку, але я часто навідую своїх однокласниць, які там проживають. Взагалі, мені дуже пощастило з групою, ми одразу знайшли спільну мову, тому досить легко вдалося знайти друзів у новому для мене місті. Хоча я вже мала знайомих і на цьому факультеті, і на інших.

Що сподобалось в УжНУ? Люди. Вони найцінніше, що є у цьому університеті, його душа і пульс. Без них це місце не мало б кольорів, не було б відчуття неповторності. Саме вони утворюють університет, без них це була б просто будівля. Наші викладачі – професіонали з великим багажем не лише теоретичних знань, а й з досвідом. Кожен з них зміг знайти з нами спільну мову, зацікавити. До прикладу, я ніколи сильно не цікавилася психологією, але зараз мені хочеться читати більше у цьому напрямку, аналізувати і шукати реальні приклади ситуацій.

– Усі маємо надію, що війна завершиться чимшвидше перемогою України. Ким бачите себе після закінчення університету? Чим маєте намір займатися задля відбудови України?

    Звісно, усі сподіваємося на швидке завершення війни та перемогу України. Після закінчення університету я прагну працювати в освітній галузі як вчитель, а також активно сприяти вихованню молодого покоління, сприяючи їхньому освітньому та культурному розвитку. Україна має великий потенціал, і я хочу бути її частиною.

Олександра Свєженцева, першокурсниця спеціальності «Інформаційні системи та технології» факультету інформаційних технологій та «Журналістика» філологічного факультету – вирішила не обирати легких шляхів і опанує відразу два фахи. Дівчина закінчила Ужгородську класичну гімназію (віднедавна Ужгородський ліцей ім. А. Волошина) із золотою медаллю. Розповідає, що завжди любила вчитись та брала участь в різноманітних олімпіадах і конкурсах з української та англійської мов, біології, хімії, фізики та астрономії. Серед  захоплень – читання, вивчення іноземних мов, написання прозових творів, подорожі, перегляд фільмів та серіалів, проведення часу з близькими, кулінарія. У минулому Олександра також займалась сучасною хореографією та театральним мистецтвом.

– Чому вирішили обрати такі спеціальність та здобуття вищої освіти в УжНУ?

  Сфера інформаційних систем та технологій завжди мене цікавила, я розумію її актуальність, популярність та затребуваність в сучасному світі. Це складна, проте водночас неймовірно цікава галузь знань, опанування якої здається мені захопливим процесом. Обравши таку спеціальність, я, щиро кажучи, кинула собі своєрідний виклик, адже гуманітарні науки мені, все ж, даються легше. Проте я переконана, що наполегливе та відповідальне навчання за цим напрямком дозволить мені стати конкурентноспроможним спеціалістом своєї справи та досягти успіху в майбутньому.

– Як пройшла адаптація до студентського життя? Чи вдалось вже знайти нових друзів?

Адаптація до студентського життя відбувається в мене дуже активно яскраво, навіть незважаючи на те, що мені не довелось переїжджати від рідних та друзів в зовсім нове й незнайоме місто, як багатьом моїм одногрупникам. Завдяки навчанню на двох факультетах – інформаційних технологій та філологічному – я повинна була одночасно вливатися у різні колективи. Проте все це відбулось без проблем – усі студенти дуже дружелюбні, щирі та готові допомагати одне одному. Я щаслива, що знайшла тут однодумців та людей зі схожими інтересами, яких вже можу назвати друзями. Викладачі також виявилися розуміючими й компетентними, а пари справді цікавими. Студентське життя дійсно насичене й захопливе, яким я й уявляла його, будучи школяркою. За півтора місяця навчання я встигла взяти участь у різноманітних заходах: відкрита лекція від американського професора, благодійний ярмарок, ярмарок спеціальностей та інші. Такі події ще більше мотивують до навчання, роблять його цікавішим і я щиро вдячна УжНУ за усі ці можливості.

–Ким бачите себе після закінчення університету? Чим маєте намір працювати задля відбудови України?

Моєю метою на найближчі роки є навчання та стажування закордоном. Для цього я вже довгий час працюю і над рівнем англійської мови, володіння якою є, безсумнівно, потрібною навичкою. Будучи студентом за обміном, я зможу здобути нові знання й навички та перейняти досвід тамтешніх спеціалістів.

Після завершення навчання я планую працювати в сфері інформаційних технологій на посаді, що передбачає більше взаємодій з людьми — менеджер, рекрутер, маркетолог, SMM-спеціаліст. Це дозволить мені застосувати знання з обох спеціальностей — інформаційних систем та технологій та журналістики. Все ж, я розумію, що протягом навчання, занурюючись глибше й глибше в ці галузі науки, мої плани можуть змінюватися. Але я переконана, що знання, отримані тут, стануть в нагоді в побудові будь-якої кар’єри.

 І я щиро вірю в те, що у найближчому майбутньому вже вільна й незалежна Україна буде перспективним місцем для професіоналів та спеціалістів, зокрема й зі сфери ІТ. Разом ми обов’язково її відбудуємо. Слава Україні!

Знайомимося з Міленою Ковальчук, студенткою 1 курсу спеціальності «менеджмент» факультету історії та міжнародних відносин. Першокурсниця закінчила Лінгвістичну гімназію ім. Т. Шевченка м.Ужгород. Дівчина розповідає – з дитинства шукала себе і чим тільки не займалась. Але найбільше захопив театр. Тут відчувала себе як риба у воді. Різні пʼєси, ролі, сценарії, велика сцена – те, від чого горіли очі. Також Мілені подобається  готувати, у голові постійно зароджуються ідеї для нових рецептів, які втілює потім в життя. Саме тому одна з мрій відкрити власний заклад. Студентка  ділиться, що завжди прагне до кращого, бо без розвитку не має майбутнього.

 – Чому вирішили обрати саме таку спеціальність та здобуття вищої освіти в УжНУ?

Три роки тому я зрозуміла, в якій сфері буду розвиватись. Тож у 11 класі не склало проблеми визначитись – я обрала саме менеджмент для того, щоб зрозуміти, як будується бізнес, з чого потрібно починати, як досягти успіху. Мені сподобалась програма навчання, описана на сайті УжНУ, то ж зробила саме такий вибір. А ще Ужгородський національний університет – найпотужніший на Закарпатті та один із найкращих в Україні.

– Як пройшла адаптація до студентського життя?

Відразу відчула себе «у своїй тарілці», а це, на мою думку, важливо для майбутнього навчання. Не сподівалась, що університет стане за такий короткий час моїм другим домом. Мене обрали старостою і, як кажуть мої одногрупники, не пожалкували про це. З першого дня в цій ролі я поставила собі ціль: у нашій групі буде дружня атмосфера, підтримка і взаємодопомога. І ми, на правду, за місяць зблизились, що не може не тішити. Із задоволенням відвідую пари – тут завжди цікаво і пізнавально, адже проводять їх кваліфіковані та досвідчені викладачі.

Стосовно перспектив… Я обожнюю Україну та планую відвідати кожен її куточок. Як і всі свідомі українці, які справді люблять свою Батьківщину, буду робити все задля перемоги та відбудови процвітаючої держави. Вважаю, що майбутнє – за нами! І успіх залежить від кожного з нас. Тому, як справжня патріотка, залишаюсь в рідній Україні, буду навчатись, аби втілити свою мрію у життя і внести часточку в розвиток найкращої країни у світі! Слава Україні!

Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр

• Освіта