Науковими здобутками зі старшими колегами ділилися на конференції студенти ФІМВ

Традиційна підсумкова студентська наукова конференція віддбулася й на факультеті історії та МВ. Зокрема, в секції кафедри культурології, етнології та культурології (далі АЕК) було представлено 9 доповідей та презентацій, які озвучили десятеро студентів ІІ–IV курсів.

На заході були присутні викладачі профільної кафедри: медієвісти Надія Керецман і Володимир Гуцул, археолог Ігор Прохненко, дослідниця ранньомодерної історії нашого краю Оксана Ферков, дослідник православної церкви Юрій Данилець. Модерував секцією етнолог Павло Леньо. Окрім викладачів, секцію відвідали студенти-історики, які прийшли з цікавості. А послухати й побачити справді було чимало чого!

Представлені доповіді рефлектували інтереси недавно створеної кафедри, включаючи теми традиційного народознавства, мистецтвознавства, американістики, археології. Окрім доповідей, що мають стосунок до курсових та бакалаврських студій, присутні побачили й почули цікаві й емоційні презентації про результати останньої етнографічної експедиції УжНУ.

Таким чином, послухали про традиції весільної обрядовості синевирців Міжгірського району (доповідь Ангеліни Дебель) та історії-легенди про закарпатську «вангу» – Анцю Зарічанську (розповідала Галина Рейтій). Обидва виступи виклакали дискусію й запитання присутніх. Зокрема, Юрій Данилець звернув увагу на нерідкісний елемент долинянських весіль – криваві розбірки серед учасників, про що зазвичай дослідники не схильні згадувати у своїх дослідженнях патріархальної романтизованої минувшини краю.

Цікавою була доповідь про одного з основоположників вітчизняного кінематографу О.Ханжонкова (доповідь Петра Шека), який відомий новаторськими ідеями у фільмотворчості й мультиплікаційній діяльності.

Американістичну тему представили Володимир Філей та Ольга Бурдюх. Від них довідалися про «позолочене» століття в США та жіночий емансипаційний рух початку минулого століття. З приводу останньої теми зробив слушне зауваження Володимир Гуцул, який звернув увагу, що тему гендерної не/рівності давно пора вивчати на теренах Закарпаття, переймаючи європейський досвід такого роду студій.

А от за допомогою Оксани Терембець спробували з’ясувати, де може бути могила князя Святослава. Особливо цікаво було почути гіпотезу про карпатську локацію поховання князя, автором якої є керівник доповідачки Ігор Прохненко. Після того, завдяки доповіді Андріани Лемак, ми освіжили свої знання щодо Каролінзького відродження.

Ще дві презентації були присвячені останній етнографічній практиці, яка відбулася минулого літа. Наталія Човрі розповідала й показувала світлини про своє дослідження традиційної матеріальної культури «помідорного» району Закарпаття – Виноградівщини, а Юрій Прокоп та Ріхард Іванцу поділилися враженнями про студії міжвоєнного та радянського періоду в житті закарпатців.

Як показала секція, теми, які досліджуєш із задоволенням будуть цікаві і для слухачів!

• Факультет історії та міжнародних відносин