«Наша мета – максимальна ефективність діяльності УжНУ», - проректор Олександр Рогач
Кожен із проректорів УжНУ має свою сферу відповідальності, у кожного є перелік невідкладних справ, оскільки університет перебуває у постійному русі. Нарешті випала нагода розмовляти із проректором з науково-педагогічної роботи Олександром Рогачем.
– Над яким документом працюєте саме зараз?
– Це проект нашого головного документу. В УжНУ створена робоча група з підготовки нової редакції Статуту університету – у відповідності до вимог нового Закону України «Про вищу освіту».
Робота триває активно, ректоратом вже підготовлений проект Статуту. Він буде переданий в експертне середовище, зокрема на юридичний факультет, для висловлення зауважень, пропозицій. А після того текст проекту запропонуємо і для широкого громадського обговорення.
– Вже можете озвучити зміни, які з’являться у новій редакції Статуту?
– Так, є ряд змін та новацій. З прийняттям нового закону змінилася філософія університетського життя – вишам надається широка автономія, зокрема, національним, до яких належить УжНУ.
Ми досить виважено і скрупульозно підійшли до висвітлення Концепції освітньої діяльності університету, її принципів та пріоритетних завдань. Концепція, відображена у Статуті, сприятиме досягненню основної місії університету, яка сформульована як неперервний інтелектуальний, професійний і духовний розвиток людини та громади, органічною складовою якої є сучасний виш.
Концепція освітньої діяльності університету абсолютно співзвучна із програмою розвитку УжНУ, яку запропонував ректор вишу, професор Володимир Смоланка. Від неї та, зокрема, від озвучених у ній завдань наразі відштовхується ректорат та підрозділи університету при плануванні роботи.
Крім того, працюємо і над перспективою отримання у майбутньому статусу дослідницького вишу – створюються та активно діють спеціалізовані вчені ради, покращується якість професорсько-викладацького складу, підтримується дослідницька та інноваційна діяльність, активізується міжнародна діяльність, розширюється контингент іноземних студентів.
Днями, до слова, Міністерство освіти і науки України спрямувало до УжНУ листа з проханням надати пропозицію щодо кандидатури до складу однієї із робочих груп. Її завданням буде розроблення порядку та критеріїв, за якими буде надаватися вищому навчальному закладу статус національного, положення про дослідницький університет.
Особлива увага буде приділятися функціонуванню Національного контактного пункту Рамкової Програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020», який функціонує в УжНУ. Зауважу, що минулого тижня Україна офіційно приєдналася до цієї європейської програми, що створить нові можливості для фінансування наукових досліджень та технологічних розробок для вітчизняних вчених. Вірю, що ужгородські колеги скористаються цими можливостями за фахової підтримки НКП «Горизонт».
– В УжНУ тривають внутрішні організаційні зміни: наскільки серйозно вони вплинуть на структуру вишу?
– Для цього в університеті створена комісія, яка діє на постійній основі і займається питаннями внутрішньої реорганізації, оптимізації управління університетом. Перші, запропоновані нею проекти рішень, вже були схвалені Вченою радою УжНУ. Зокрема, відбулося об’єднання юридичного факультету і факультету європейського права та правознавства, а також ліквідація певних структурних підрозділів, які дублювали функції інших. Систематична робота буде продовжуватися і надалі. Мета – максимальна ефективність діяльності функціонування університету.
– Як сприйняли співробітники факультети юридичного профілю такі зміни?
– Цей крок був об’єктивним: про розуміння такої реформи неодноразово висловлювалися обидва колективи. Діяла спеціально створена комісія, до роботи в якій залучили представників обох факультетів. І члени комісії, і робоча група одноголосно підтримали необхідність реорганізації цих двох структурних підрозділів шляхом їх злиття.
Тепер матимемо єдиний потужний юридичний факультет з поважним професорсько-викладацьким складом, сильною матеріально-технічною базою. І, головне, на початок вступної кампанії, абітурієнти, які хочуть стати правознавцями, будуть орієнтуватися на навчання в одному авторитетному підрозділі.
– Яким є Ваш прогноз: чи залишиться юридичний одним із фаворитів вступної кампанії ?
– Думаю, що так. Адже професія юриста є актуальною, особливо у теперішній час. Крім спеціальності «правознавство», юрфак готує і спеціалістів за напрямом «міжнародне право», що, враховуючи і географічне розташування, і певний дефіцит юристів-міжнародників у регіоні та країні в цілому, безперечно, буде привабливим аспектом для випускників шкіл.
Обнадіює і позитивна динаміка набору абітурієнтів. До прикладу, торік за напрямом «правознавство» нам вдалося вперше за кілька попередніх вступних кампаній заповнити ліцензію. Сподіваємося, що й надалі така тенденція збережеться. Престижу юридичному факультету додає і те, що на факультеті склався потужний професорсько-викладацький склад: 6 докторів юридичних наук, близько 40 кандидатів юридичних наук, працює аспірантура та докторантура, діє спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій. До речі, вже відбулися чотири захисти дисертацій, перші двоє здобувачів вже отримали дипломи кандидата юридичних наук. Гордістю юридичної науки Закарпаття, без сумніву, є й випускники УжНУ, багато з яких працюють на керівник посадах в судових та правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування. Четверо діючих народних депутатів України є за критерієм першої освіти правниками, які закінчили юридичний факультет: Чижмарь Ю.В., Пацкан В.В., Пинзеник П.В., Балога П.І. До речі, за даними Центра дослідження суспільства, УжНУ за кількістю випускників-народних депутатів Верховної Ради України VIII скликання посідає п’яте місце серед вузів України.
Все це – у комплексі – дає надію, що юридичний факультет успішно проведе набір першокурсників.
– Чимало кадрових змін в університеті спричинила законодавча заборона поєднувати керівні посади. Чи зачепила ця вимога проректорів вишу ?
- Звичайно! Справді, поєднувати дві чи більше посади з адміністративно-управлінськими функціями новим Законом України «Про вищу освіту» заборонено. Починати завжди потрібно з себе. Саме тому, після відповідного роз’яснення МОН України, ректор та проректори, які одночасно були завідувачами кафедр, написали заяви на звільнення з «кафедральних» посад. Інший проректор – Олександр Георгійович Сливка – навпаки, вибрав наукову та викладацьку діяльність.
– Але, все-таки, викладацькою роботою проректори можуть займатися. Чи можете порівняти посаду керівника та викладацьку практику?
– Обидва заняття є улюбленими, та їх і не можна роз’єднувати. Викладацька робота є певним «відпочинком» після адміністративних буднів: завжди із задоволенням йду на пари, читаю лекції. Безпосередній контакт із студентами, напевно, не можна нічим замінити для викладача. А у ректораті у мене багато поточної роботи, пов’язаної з внутрішніми питаннями функціонування вишу, також у сфері відповідальності є взаємодія з різними установами, з якими взаємодіє виш. Великий плюсом, який полегшує роботу є практичний досвід. Я у 1998 року, коли ще був студентом, почав працювати юристом на різних підприємствах. Бізнес вчить приймати нестандарті та оперативні рішення, захищати свої права та інтереси, ефективно організовувати роботу, відповідально ставитися до її виконання. Намагаюся ці навички перенести і в «проректорську» роботу.
Серед напрямків, які я курую – юридична служба, кадрове забезпечення університету. Ми, до речі, зіткнулися із своєрідною проблемою – значна кількість професорсько-викладацького складу працюють в умовах «до проведення конкурсу». Тому зараз активізували цю роботу і, фактично, на кожному засіданні Вченої ради розглядаються конкурсні справи.
Я відповідаю також за відділи та служби, що забезпечують фінансово-економічну діяльність університету: бухгалтерію, планово-фінансовий відділ, відділ постачання.
– Тоді розкажіть коротко і про те, якою є фінансовим становище університету?
– Наше фінансове становище є досить стабільним. За рахунок вдалого менеджменту, не дивлячись на складну ситуацію в державі, УжНУ працював навіть у зимові місяці. Зокрема, ми не відправляли співробітників у відпустки, що були вимушені зробити багато українських університетів. Окрім того, другий семестр наша альма-матер розпочала 9 лютого, а не 2 березня як багато вишів в Києві та й у сусідніх областях. Багато можливостей для розвитку вищих навчальних закладів створює новий базовий закон. Але, на жаль, щодо певних питань, зокрема, відкриття рахунків у державних банках, що дозволяється законом, ще не є прийнятими підзаконні нормативно-правові акти. Актуальною, на жаль, є проблема з оперативним проходження грошових коштів через казначейські рахунки. Хоча не можу сказати, що співпраця з казначейською службою є відсутньою.
Підсумовуючи нашу розмову, наголошу що без широкої фінансової автономії не можна говорити про повноцінність наукової, освітньої, адміністративної автономії університету. Тому всі ми чекаємо на ефективні рішення уряду України.
Прес-служба УжНУ
