На ФСН провели міжнародний науковий семінар «Відкат від демократії в країнах Центральної Європи: глобальні та регіональні аспекти»
6 квітня на факультеті суспільних наук Ужгородського університету відбувся Міжнародний науковий семінар «Відкат від демократії в країнах Центральної Європи: глобальні та регіональні аспекти». Організатором наукового заходу стала «Асоціація випускників політологів та міжнародників УжНУ». Активну участь в роботі семінару взяли проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, декан ФСН Юрій Остапець та завідувач кафедри політології та державного управління Микола Вегеш.
Про передумови організації заходу розповів Іван Барчій – викладач кафедри політології, голова Асоціації політологів і міжнародників УжНУ: «Останнім часом у країнах Центральної Європи відбуваються зміни в політичному житті, і вони є досить подібні між собою. Популярності набирають популістичні, націоналістичні політичні сили. Саме через це ми вирішили зібратися й обговорити певну кризу демократії в цих країнах. На семінарі кожен зможе висловитися про ситуацію в різних державах, а також розібрати на конкретних випадках, чи спостерігається криза в згаданих державах, чи ні».
Студент-політолог Ігор Гліба аналізуючи політичну ситуацію в Чехії, зазначив, що це чи не єдина держава в Центральній Європі, де можна говорити про відсутність відкату демократії. Звісно, існують політичні сили з популістською і націоналістичною риторикою, президентом країни є одіозний євроскептик Мілош Земан, але в цілому для політичної системи Чехії характерна стабільність, а радикали не є суттєво популярними.
Криза демократичних цінностей в країнах Центральної Європи пов'язана з поширенням популізму та націоналістичних гасел і євроскептицизму. В кожній країні цей процес проходить по особливому, але спільні закономірності існують. Нещодавно, у 2016 році вибори у Румунії, Молдові, Болгарії виграли євроскептики. Але, коли мова йде про відкат демократії на тривалому відрізку часу, то одним із найяскравіших прикладів є Угорщина. Заступник голови правління громадської організації «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ» Олександр Бертолон вказує, що угорські політологи назвали це явище орбанізацією. Згортання демократії закріплено юридично, зокрема змінено виборче законодавство. Суспільство підтримує таку політику через відносну економічну стабільність.
PhD докторант Братиславського університету ім. Я. Коменського (Словаччина) Мартін Гала розповів про проблеми демократії, поширення популізму та націоналізму в Словаччині. Однією з важливих проблем, на якій він акцентував увагу – нездатність політичної еліти країни зрозуміло пояснити чіткий політичний курс для населення, місце і роль Словаччини у Європейському Союзі. «Мало хто з словацьких політиків може чітко сказати куди ми йдемо і навіщо ми це робимо. Здебільшого політики відмежовуються популістськими заявами і діють без чіткої стратегії, від виборів до виборів» - наголосив Мартін Гала.
Студент-політолог Роман Іванцик у доповіді про Румунію звернув увагу на особливості політичного процесу в Румунії. На основі виступу та подальшої дискусії можна дійти висновку, що в країні є криза політичної системи, але про відкат від демократії говорити важко. Зовнішня політика Румунії відбувається за чітким та постійним вектором (євроатлантичним) і прихід до влади соціал-демократичної партії з популістськими гаслами не вніс до цього підходу суттєвих змін. З внутрішніх політичних чинників політичного життя варто відзначити корупцію як особливо чутливу проблему для Румунії.
Аспірант кафедри політології та державного управління, політичний журналіст Станіслав Данко аналізував фактор впливу «Русского мира» на політику в Центральній та Східній Європі. Зокрема йшла мова про історичний контекст побудови концепції «Русского мира», його цілі та засоби в країнах Центральної Європи. В ході дискусії учасники торкнулися також проблематики геополітичних орієнтирів України.
Участь у семінарі взяла Беата Попович, доктор філософії з політичних наук (США) . Вона розповіла про специфіку організаційної та наукової роботи випускників PhD докторантів у Польщі. Беата Попович закінчила УжНУ, навчалася на кафедрі політології університету, наукову роботу захистила у Люблінському університеті. Беата зауважила, що для студента, аспіранта важливо використовувати всі можливі ресурси, зокрема й навчання закордоном. «Дуже важливо є подивитися порівняти можливості, спробувати свої сили. Важливо працювати над собою, адже має той, хто віддає. Так просто не буває, що все звалюється просто з неба, для результату треба багато працювати. Навчання закордоном є серйозним стимулом для роботи над собою.
Це один аспект. Але дуже важливо й інше, оскільки я живу закордоном, то можу дещо порівняти: не слід погано думати про свою державу. Критика це добре, але не бачити можливостей і перспектив у своїй країні я думаю – не варто. В Україні є дуже багато переваг, починаючи навіть від системи безкоштовної освіти, медицини. В капіталістичних країнах якісна медицина і освіта може бути недоступною навіть для людей середнього рівня достатку. Тому я б порадила більше використовувати можливості, які надає вам країна для навчання, професійного становлення, вкладати в себе і з часом використати свої ресурси та знання тут в Україні, а не десь інде».
Наприкінці зустрічі учасники провели дискусію та підвели підсумки наукового семінару.
За інф. Асоціації політологів та міжнародників УжНУ
