Професор юрфаку УжНУ Михайло Савчин прочитав курс лекцій та взяв участь в правознавчій конференції у Німеччині
Наприкінці минулого року професор юридичного факультету УжНУ Михайло Савчин мав тривале відрядження в Німеччину, де читав лекції для студентів Українського вільного університету (Мюнхен), а також взяв участь в традиційній конференції Німецько-українського об’єднання юристів у Кьольні.
В Мюнхені професор Савчин читав лекції з дисципліни «Міжнародне конституційне право» для юристів-економістів факультету державних економічних наук. Слухачами були магістри та докторанти.
«Завершував курс я циклом про трансформацію права в Україні. Зокрема, наводив паралелі з 2014 роком, коли в Україні фактично розпочалася війна з анексії Криму та створенням на Донбасі маріонеткових промосковських утворень, – розказав професор. – Тоді була така ситуація, що ні воєнний, ні надзвичайний стан навіть в окремих місцевостях, як прописує Конституція, неможливо було впроваджувати, тому що парламент контролювали проросійські партії – «Партія регіонів» та комуністи. Вони б могли заблокувати все і це б загрожувало державі колапсом.
Зовсім інша ситуація була у лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, тому що у Верховній Раді діє пропрезидентська парламентська більшість, уряд у нас суто технічний, а у владі зараз домінує Офіс Президента. Завдяки цьому були вжиті оперативні заходи. У більшості країн світу діє не парламентська модель екстраординарного захисту конституції, а виконавча. Тобто, коли відбувається напад на країну, рішення парламенту не потрібно. Тому що в такій ситуація рішення мають бути зовсім інші – потрібно, щоб армія захищала країну, а всі ресурси мобілізувалися для мілітарної економіки.
Друга проблема, пов’язана із воєнним станом, – у багатьох національних конституціях забороняється проведення виборів під час воєнного стану. У нас він, як відомо, оголошений 24 лютого. Це означає, що поки не закінчиться війна, у нас діятиме чинний уряд. Але є певні закономірності, як функціонує уряд у екстренні періоди. Оскільки є сформований парламент, бажано було б, щоб в уряді були представлені професійні люди, але також і представники парламентських опозиційних партій. В принципі, зараз навіть опозиційні партії консолідовані на захист України. Всі прекрасно розуміють наслідки поразки УНР – прямим наслідком тієї поразки став Голодомор. Трагічні наслідки нас можуть очікувати і в разі поразки у нинішній україно-російській війні. Тому в цьому році нам вкрай необхідна консолідація суспільства».
Під час конференції юристи-науковці, судді, адвокати також обговорювали питання, що стосуються українсько-російської війни. Зокрема, розглядали різні питання трансформації права, в тому числі й трансформації правосуддя.
«Зараз у нас, особливо в східних та південних областях, правосуддя здійснюється дистанційно. Але й із цим виникли труднощі після вимушених відключень електроенергії. Однак сучасні технології можуть допомогти нам впроваджувати електронне врядування та ефективно ним користуватися, – вважає професор Савчин. – Під час дискусії я наводив таку паралель: якщо у Середньовіччі була приказка – вся Європа воює, а Габсбурги відзначають весілля, то зараз варто говорити інакше – коли весь світ думає над освоєнням космосу, росіяни воюють.
В Україні насправді електронні послуги значно кращі, ніж у багатьох країнах Європи. Кращий інтернет, розвиненіші електронні сервіси. На жаль, ці наші переваги нівелюються відсутністю електроенергії. І тоді на допомогу приходить супутниковий інтернет «старлінк», який дає доступ до інтернету незалежно від того, є світло чи ні – достатньо лише дбати, аби відповідні технічні засоби були заряджені. Сучасні технології допоможуть нам перемогти у війні. А програти ми не можемо, бо з історії добре знаємо, чим це закінчується. Геноцидні практики завжди були притаманні Московії і за це її має бути покарано».
