Медичний факультет УжНУ запроваджує розподіл студентів на групи згідно з їх успішністю
Згідно рішення Ради медичного факультету (протокол №8 від 14.05.2015), формування груп студентів 3-6 курсів медичного факультету здійснюється відповідно до середнього балу, набраного за предметами медичного (фармацевтичного) спрямування. Неправильно трактоване рішення викликало чимало емоцій, тож пояснити ситуацію ми попросили декана факультету професора Олександра Болдіжара.
Як виглядатиме відтепер поділ на групи на медфаці? Чим відрізнятиметься навчання у різних групах?
Впроваджуються три рівні успішності: рівень А-B, рівень C та рівень D-E. Для усіх рівнів освітні послуги будуть надаватись в однакових обсягах, програми дисциплін залишаються єдині, лекції будуть читатись для всього курсу (потоку) одинакові, екзаменаційні білети - також єдині. Деяка відмінність буде лише в складності завдань, що пропонуються під час практичних та лабораторних занять, причому з наступного навчального року градація завдань торкнеться лише частини дисциплін.
Чому факультет упроваджує такі зміни?
Це рішення є стратегічним кроком, зумовленим великими відмінностями у базовій підготовці абітурієнтів, що вступають для навчання на медичний факультет, і має на меті надання якомога якіснішої підготовки для кожного студента. До сьогоднішнього часу, працюючи з групами студентами, що мають різний базовий рівень, викладачі були змушені вибирати одинакову складність для всіх. Так, вибравши середній рівень складності завдань, відстаючі студенти залишались напризволяще, а більш ерудовані були змушені гаяти час на те, що є для них простим та рутинним та розчаровувались у процесі навчання. Введення ж нового принципу розподілу на групи дасть змогу підлаштовувати процес навчання під потреби конкретного студента.
Як щодо якості освіти?
Нам давно слід зазирнути правді в очі і визнати, що масова освіта через дуже різний рівень здібностей і старанності людей дуже якісною бути не може за визначенням. Через те, що такого кроку не було зроблено років 15-20 тому в усіх вищих навчальних закладах, в Україні зараз шалений кадровий голод на високоосвічених керівників вищої ланки та вузьких і глибоких професіоналів. Уряд змушений шукати таких професіоналів за кордоном, але навіть в таких випадках одна людина не може змінити нічого без рівної їй команди. У медицині про це свідчить, наприклад, факт нещодавної відставки Міністра охорони здоров’я О. Квіташвілі та довгий процес пошуку нового голови Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Це тому, що в умовах масової освіти підготовка кадрів найвищої кваліфікації ускладнена. Адже олімпійського чемпіона можна підготувати тільки в умовах змагання з рівними йому суперниками. Наш крок закладає основу для змагання, навчання та співпраці найбільш успішних і обдарованих студентів з рівними собі.
Крім того, нам, на медичному факультеті, дуже потрібні молоді викладачі та науковці, які могли б використовувати сучасні інформаційні технології у навчанні, підвищувати якість освіти, а наукові дослідження проводили б на високому рівні із публікацією статей у престижних міжнародних журналах. Для підготовки таких людей теперішнім викладачам потрібно більше уваги приділяти окремим, вузьким питанням, ділитись досвідом наукової роботи, розглядати свіжі наукові публікації у тій чи іншій сфері, що, загалом, є заскладним і надлишковим для більшості студентів, які опановують передусім фах лікаря, а не науковця.
Студенти не тільки вступають із різним рівнем знань, але й вчаться по-різному. Як працюватимете із менш сумлінними у контексті прийнятого рішення?
Реальні обставини такі, що більшість студентів лише декларують бажання вчитись, в той час надаючи перевагу розвагам, соціальним мережам, відпочинку. Цей шаблон поведінки закріплюється у тісній соціальній групі, якою стають студенти при спільному навчанні, і будь-хто, діючи іншим чином (витрачаючи істотно більше часу на навчання, ніж група) – зазнає такого собі соціального тиску. У результаті успішні та обдаровані студенти найчастіше можуть якісно розвиватись лише у випадку дистанціювання себе від групи. Наочний приклад – відомий всім доктор Хаус – асоціальний, цинічний та недружелюбний тип, який, завдяки гострому розуму та широким знанням, витягує своїх пацієнтів з того світу. Наша ж задача – підготувати добрих докторів Хаусів, сформувавши у кількох групах більшість з тих, хто мотивований до навчання і хоче опановувати складніший матеріал.
При цьому ніхто не махне рукою на інших студентів – навпаки, з’явиться можливість краще пояснювати ті чи інші незрозумілі моменти, більше часу на заняттях виділятиметься на підготовку до державних тестових іспитів КРОК-1 та КРОК-2. Крім того, виникає чіткий соціальний ліфт: якщо ти хочеш навчатись у групі вищого рівня, все що тобі потрібно – лише докладати більших зусиль у навчанні. З іншого боку, ті, хто слабко справляється із вищим рівнем, на наступний рік будуть переведені у іншу групу. Ці правила є сильним мотивуючим чинником. Якщо ж хтось спробує скористуватись таким соціальним ліфтом, використовуючи хабарництво чи кумівство – результат буде яскраво кидатись в очі, а нахабний студент в новій групі буде як не в своїй тарілці. Крім того, за пропозицією студентського колективу, в окремих випадках соціальним ліфтом можна буде скористатись «в кредит»: якщо студент із вищою успішністю бере на себе відповідальність підтягнути напротязі одного навчального року успішність свого товариша до середньої успішності у цій групі, то його товариш може бути зарахований у групу до цього студента. Якщо ж за підсумками року успішність товариша все одно не зросте до середнього показника, то на наступний рік він потрапить у групу відповідного йому рівня. Це стимулює студентів-друзів не тільки розважатись і відпочивати разом, а й допомагати один одному в навчанні.
Рішення втім викликало дискусію…
Дехто помилково називає такий розподіл «дискримінацією». Дискримінація – це коли вводяться обмеження, засновані на особистій думці людей (політичні та релігійні переконання) чи на основі незалежних від цих людей природніх характеристик – раси, статі, віку, походження, зовнішнього вигляду та ін. А розподіл на основі зусиль, які витрачено на навчання – це є основа поділу студентів на бюджетників та контрактників при вступі, поділу бюджетників на тих, хто отримає стипендію, і тих, хто не отримає, і залежить лише від старань і праці самої людини – яка ж це дискримінація? Необхідність диференціювати складність завдань розуміють і в Міністерстві освіти і науки України, впровадивши у цьому році двохрівневі тести ЗНО з української мови та літератури і математики. Більше того, цього року наших викладачів, що вели або виявляли бажання вести пари у іноземців, розділили на три різні рівні за знанням англійської мови: початковий, середній та вище середнього, і вели курси англійської для кожного рівня окремо. Так нікому навіть на думку не спало, що це якась дискримінація – всі розуміли, що це для їхнього ж блага, для кращої підготовки!
На розмір стипендії зміни у формуванні груп не вплинуть?
Так, існує ще конспірологічна версія про те, що метою впровадження такого розподілу є приховання факту зменшення кількості стипендій. Вона не має нічого спільного з реальністю. Розмір стипендіального фонду, згідно Закону України «Про вищу освіту», повинен забезпечувати виплату стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету (частина 4 статті 62 Закону) і формується із загального фонду, який забезпечується державним бюджетом, а не власними коштами університету. Тобто, зменшення кількості стипендій можливе лише у разі зменшення державного замовлення, яке розміщується міністерством. Щороку план видатків, що включає захищену статтю з виплати стипендій, затверджується міністерством, і прилюднюється у інфоцентрі УжНУ (нормативні документи › фінансова звітність, штатні розписи). Так, у 2015 році для цього передбачено 40 мільйонів 57 тисяч 600 гривень. Захищеність статті означає, що, при наявності невикористаних коштів у кінці року, ці гроші не можуть бути використані іншим чином, ніж надання додаткової матеріальної допомоги студентам.
Додатково слід нагадати, що розподіл не торкається формування груп щойно зарахованих студентів та першокурсників, а здійснюється лише після закінчення другого курсу і базується лише на результатах вивчення фахових медичних предметів. Під час обговорення пропонованих змін із студентським активом медичного факультету була прийнята ініціатива, за якою розподілом студентів на групи різних рівнів займеться студентське самоврядування факультету, що дозволить максимально врахувати побажання та інтереси студентів.
Про найкращих медиків люди кажуть, що це «лікар від Бога». Ми ж хочемо, щоб сюди справедливо можна було додати «… і від медичного факультету УжНУ».
Вікторія Мельник
