На юридичному факультеті відбулася відкрита публічна лекція «Актуальні проблеми сучасного міжнародного гуманітарного права. Гібридні війни та міжнародне право»
27 листопада на запрошення завідувача кафедри міжнародного права юридичного факультету УжНУ проф. Г.Г.Динис відбулася відкрита публічна лекція професора В.М.Репецького, завідувача кафедри міжнародного права Львівського національного університету ім. Івана Франка на тему: «Актуальні проблеми сучасного міжнародного гуманітарного права. Гібридні війни та міжнародне право».
Лекція проф. В.М.Репецького набула особливої гостроти та актуальності у зв’язку з черговим актом агресії Росії проти України, збройним захопленням російськими військовими українських суден і екіпажів у Керченській протоці, що законно здійснювали морський перехід з порту Одеса до порту Маріуполь з дотриманням положень діючих двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів та правил навігації.
У вступному слові професор кафедри Георгій Динис зазначив, що професор Василь Михайлович Репецький це – видатний представник української науки міжнародного права, знаний експерт з міжнародно-правових питань та зовнішньої політики, лектор, викладач, продовжувач наукових традицій львівської школи міжнародного права (Людвіг Ерліх, Герш Лаутерпахт, Рафаел Лемкін), організатор освіти в Україні, науковий керівник чисельних аспірантів та пошукачів, автор підручників « Дипломатичне та консульське право», « Міжнародне гуманітарне право», «Міжнародне право», що сприяли становленню української школи міжнародного права та освіти, стали зразками академічного викладу найскладніших проблем сучасного міжнародного права та зовнішньої політики
Послухати лекцію знаного вченого та звернутися до нього з запитаннями зібралося чимало охочих студентів УжНУ, що здобувають освіту за спеціальністю « Міжнародне право», «Правознавство», « Країнознавство» викладачів, аспірантів. Конференц - зал у зеленому корпусі на юридичному факультеті був заповнений вщерть.
У вступному слові професор заявив, що він не є політиком. Події, процеси, що відбуваються в міжнародних відносинах є предметом міжнародно-правового аналізу та юридичних оцінок. Затим, розповів про основи міжнародного гуманітарного права. Студенти та викладачі із захопленням слухали лекцію професора та задавали йому багато актуальних питань, які стосуються міжнародного права, міжнародного гуманітарного права, міжнародно-правових оцінок останніх подій, пов’язаних з агресією Російської Федерації проти України, захисту жертв війни.
Викладач юридичного факультету доцент Олександр Грін поцікавився у професора про його бачення шляхів повернення Криму до України? Професор відповів, що один із шляхів повернення півострову може бути за сприяння та підтримки таких міжнародних організацій, як ООН, Ради Європи, ЄС. Це сильні важелі, правові інституції та механізми міжнародного співтовариства, що можуть реально впливати на подальші дії агресора.
Разом з тим, міжнародно-правова проблема полягає в тому, рішення Ради Безпеки (РБ) ООН приймаються постійними членами Ради Безпеки – Великобританії, Китаю, Франції, Росії, США тільки одноголосно. Всі проекти рішень з питань , що протирічать інтересам РФ блокуються в першу чергу агресором. Можливий вихід -необхідно впроваджувати механізм/процедурне правило: в тих випадках, коли питання стосується інтересів постійного члена, наприклад РФ, то така держава не має права голосу. Станом на сьогодні, Російська Федерація може блокувати будь-які пропозиції, які виносяться на розгляд РБ ООН, що не відповідають її інтересам.
Аргументованою була відповідь професора на запитання студента 2 курсу «міжнародне право» Степана Сливки про застосування норм міжнародного права. Чому норми міжнародного права не виправдовують очікувань світового співтовариства? В цьому випадку необхідно приймати до уваги норми національного законодавства з певними застереженнями. Якщо міжнародний договір ратифікований парламентом відповідної держави, то його норми набувають імперативний характер, тобто мають пріоритет над національним правом. Тому, проблема співвідношення міжнародного та національного права – це одне з найдискусійніших питань в сучасному міжнародному праві.
Не оминули уваги слухачів й останні події в Азовському морі. Студент 4 курсу міжнародного права Габріель Лізанець попросив прокоментувати міжнародно-правову кваліфікацію подій, які відбуваються Азовському, Чорному морі, Керченській протоці. Професор пояснив, що за міжнародним гуманітарним правом, це кваліфікується як агресія РФ по відношенню до України ( Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/29/3314, 1974р.), так як Азовське море за двостороннім договором між РФ та Україною визнається внутрішніми водами двох держав.
Цікаво, пізно ввечері відбулося засідання Ради Безпеки ООН, на якому держави -члени Ради Безпеки ООН не підтримали проведення засідання за тим порядком денним, яким пропонувала Росія. Москва вимагала розглянути інцидент в Азовському морі та Керченській протоці як провокації з боку України. Практично прогнозні міжнародно-правові оцінки професора В.М.Репецького повністю отримали конфірмацію можливих рішень з боку Європарламенту, ЄС, НАТО, міжнародної спільноти про засудження застосування сили РФ у Керченській протоці.
Не менш цікавою була відповідь професора на запитання студентки 3 курсу міжнародного права Еріки Скиби, щодо захисту цивільного населення на окупованих територіях. Виявляється, що захист цивільного населення покладається на владу, яка знаходиться на цій території.
На завершення зустрічі професор Я.В.Лазур, декан юридичного факультету від імені факультету висловив вдячність проф. В.М.Репецькому за вагомий внесок в процеси фахової підготовки юристів – міжнародників Ужгородського національного університету.
Загалом для студентів юридичного факультету лекція професора Репецького була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Студенти сподіваються, що кафедра міжнародного права й надалі буде сприяти подібним публічним лекціям відомих вчених та практиків міжнародного права.
Георгій Динис,
завідувач кафедри міжнародного права ДВНЗ УжНУ,
професор кафедри
