Новини

01.11.2019
564

Кафедрі прикладної фізики УжНУ виповнилося 20 років

Кафедрі прикладної фізики УжНУ виповнилося  20 років

Кафедра прикладної фізики є наймолодшою з усіх освітніх підрозділів фізичного факультету Ужгородського національного університету. Вона була створена 1 листопада 1999 року. На кафедрі проводиться підготовка бакалаврів та магістрів з спеціалізацій «фізико-технічна експертиза», «комп'ютерна фізика та інформаційні технології»  за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр»  та «магістр». Наша розмова із завідувачем кафедри, доктором фізико-математичних наук, професором Іваном Неболою про особливості навчання, наукову діяльність та перспективи розвитку  прикладної фізики в УжНУ

Іване Івановичу! Яким видався шлях створення кафедри прикладної фізики?

Коли ми говоримо про історію виникнення кафедри, то перш за все згадуємо декілька постатей. Це, передусім, професор Дмитро Григорович Семак та тодішній  ректор університету Володимир Юлійович Сливка - він же був завідувачем кафедри фізики напівпровідників, де ми всі працювали. Ця кафедра була для нас, працівників сучасної кафедри прикладної фізики, базовою.

На цій кафедрі у 1995 році крім спеціальності «фізика» була відкрита нова  спеціальність «наукоємні технології». На неї було прийнято на навчання близько 30 студентів. Крім того, у 1998 році Міністерством освіти і науки було змінено перелік спеціальностей і замість наукоємних технологій виникла прикладна фізика. Тому так історично склалося, що ми стали готувати спеціалістів з прикладної фізики.

Це стало основою того, що 1 листопада 1999 року з ініціативи Дмитра Семака і Володимира Сливки була утворена кафедра прикладної фізики. Кафедра отримала автономну територію, був зроблений ремонт, куплені меблі, фактично «з нуля» створена наукова база. У травні 2000 року був сформований педагогічний колектив, нас було п’ятеро постійних викладачів. Так само є й тепер, хоча в нас працює ще двоє сумісників.

Скільки студентів навчається на кафедрі?

У попередні роки в нас був прийом на держзамовлення 30 чоловік. Ми, в основному, працюємо із студентами старших курсів. Цьогоріч ми випускаємо 15 магістрів. Готуємо спеціалістів по двох спеціалізаціях – «фізико-технічна експертиза» та «комп’ютерна фізика та інформаційні технології». Варто відзначити, що фізико-технічна експертиза є актуальною спеціальністю, випускники працюють в спеціалізованих акредитованих експертних центрах, які, до прикладу, є на митниці, метрологічних та екологічних службах. Їхнє завдання полягає працювати над вимірюваннями за допомогою складних фізичних приладів. Також перспективною є комп’ютерна фізика, адже потреба у спеціалістах із цієї галузі зростає з кожним днем, враховуючи швидкість розвитку сучасних технологій.

Зрештою, найбільше потребують наших спеціалістів сучасні великі підприємства, такі, як Джейбіл, Ядзакі. Ми з ними добре контактуємо, вони багатьох студентів вже з старших курсів беруть на роботу. Ми йдемо назустріч їм, оптимізовуємо навчання студентів таким чином, щоб вони встигали й навчатися і працювати за професією. 

Чи  багато працює ваших випускників закордоном?

Мінімум 10% наших випускників працюють закордоном. Вони навчаються в аспірантурі в Чехії, Польщі, Угорщині, Словаччині, Німеччині, інших країнах. Є декілька наших випускників, які вже із науковими ступенями кандидата наук працюють там.

Як розвивається наукова діяльність на кафедрі?

Всі наші працівники активно займаються науковою роботою, мають чимало публікацій, що індексуються у базах даних Scopus та Web of Science. Активною  в нас є підготовка аспірантів. В аспірантурі, здебільшого, навчаються наші випускники з УжНУ. Але  цьогоріч, наприклад, до нас поступив аспірант з Києва. На фізичному факультеті ми маємо дві спеціалізовані ради по захисту наукових дисертацій, одна - по фізиці напівпровідників та діелектриків, та друга - по квантовій електроніці.

Чи вистачає обладнання для проведення наукових досліджень, експериментів?

Цьогоріч стараннями проректора Ігоря Петровича Студеняка університет отримав прилади для Центру колективного користування науковим обладнанням, який, до речі були створені лише у 8 університетах в Україні. Це дуже сучасні, унікальні прилади, зокрема спектральний еліпсометр, японської фірми Horiba, який на даний час є єдиним в Україні. Також було закуплено інші прилади, зокрема ряд спектрометрів, імпедансметр, кульовий млин для подрібнення матеріалів до нанометричного розміру.  У нас створено дві спеціалізовані лабораторії з цим обладнанням, тому ми зараз зацікавлені у притоці нових спеціалістів, які б освоїли цю нову техніку, здійснювали вимірювання. Цей науковий центр було відкрито навесні 2019 року. 

Що б Ви хотіли побажати колегам, студентам напередодні Дня народження кафедри?

Важливим фактором є те, що 20 років ми пропрацювали в одному складі, колектив міцний, є взаємовиручка і порозуміння. Хотів би особливо відзначити професора, заслуженого діяча науки і техніки України Ігоря Петровича Студеняка, який десять років завідував нашою кафедрою і дуже багато зробив для її становлення та розвитку. Він і сьогодні є справжнім лідером кафедри, дуже продуктивним науковцем, автором багатьох монографій, навчальних посібників, статей та патентів.

Всім нам хотів би побажати більшої стабільності, більшого просування прикладної науки в Україні загалом. Я сподіваюся, що кафедра буде успішно існувати й надалі, матиме хороші перспективи і все більше студентів будуть захоплюватися прикладною фізикою.

 

Розмову вів Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: