Новини

05.10.2022
1076

Хімія … партнерства. Три історії стажування в Європі науковиць УжНУ

Хімія … партнерства. Три історії стажування в Європі науковиць УжНУ

Продовжуємо серію публікацій про міжнародну активність викладачів та студентів нашого університету у воєнний час. Раніше ми розповідали, як професорка біологічного факультету Марина Кривцова проходила стажування в одному з провідних університетів Ізраїлю, а також про те, як два десятки представниць УжНУ вчилися на літніх мовних курсах в Італії та на Кіпрі.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі історії трьох науковиць в галузі хімії, які працюють на медичному факультеті та в Науково-навчальному інституті хімії і екології УжНУ. Вони всі цьогоріч скористалися новими можливостями, завдяки яким жили й працювали (дехто робить це й досі) за кордоном.

 

Оксана Головко-Камошенкова: «Просто взяла свої дипломи і прийшла в Карловий університет»

Оксана Головко-Камошенкова – старший науковий співробітник кафедри органічної хімії Навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ. З травня проходить стажування у столиці Чеської Республіки, в одному з найпотужніших університетів не тільки Чехії, а всієї Європи.

 – Розкажіть, будь ласка, в університеті якого міста і країни ви проходили стажування? Скільки воно тривало? Звідки дізналися про цю можливість і як змогли нею скористатися?

– Моє стажування почалося з травня 2022 року. На початку війни ми з чоловіком прийняли рішення тимчасово вивезти дітей в більш безпечне місце. Обрали Чеську Республіку, бо це порівняно недалеко і ми мали до кого там звернутися.

Приїхавши в Прагу, через певний час я просто взяла свої дипломи і прийшла в головний корпус Карлового університету. В ректораті переглянули мої документи і сказали, що, найімовірніше, я можу розраховувати на місце в науково-дослідній групі. Додатковим плюсом для мене стало володіння англійською мовою і досвід спілкування нею завдяки заняттям з іноземними студентами в УжНУ.

Через короткий період часу мені запропонували місце в групі Dr. Радіма Грдіни (Radim Hrdina) на кафедрі органічної та ядерної хімії природничого факультету Карлового університету. Моє стажування розпочалося 1-го травня 2022 року і триватиме до 30 жовтня.

 – Декілька слів про ставлення до вас та загалом українців колег-науковців з університету, де ви стажувалися…

– З першого дня відвідин ректорату весь персонал був дуже доброзичливим і щиро висловлював свою підтримку нашій державі. В Карловому університеті скрізь відчувається толерантність і підтримка. Люди переважно відкрито засуджують політику росії, не дивлячись на те, що громадяни країни-агресора є членами деяких наукових груп.   

 – Розкажіть, будь ласка, трохи деталей про ваше стажування. Над якою тематикою працювали? Результати? Можливо, нові ідеї, що народилися за кордоном?

– Наукова робота групи зосереджена на дослідженні похідних адамантану, які мають біологічну активність, а також можуть бути використані в якості гомогенних та гетерогенних каталізаторів. Долучившись до групи, я займаюся синтетичною роботою, зокрема синтезом норадамантанових карбальдегідів. Досвід, який отримую в рамках стажування, дуже цінний, працювати надзвичайно цікаво, бо  хімік у Карловому університеті має багато можливостей не тільки для реалізації  найрізноманітніших синтетичних методик, але й для аналізу одержаних результатів. Наприклад, кожен науковець самостійно в необмеженій кількості може записувати спектри ядерного магнітного резонансу (ЯМР) в різних режимах, а також масспектри та багато іншого. На регулярній основі проходять короткі курси, в рамках яких новий персонал ознайомлюють з правилами користування тими чи іншими приладами.

 Офіційна мова спілкування – англійська, що дуже зручно і доступно. Люди зазвичай відкриті і доброзичливі, щиро цікавляться роботою один одного і діляться своїми думками та ідеями. Все це сприяє позитивній динаміці наукових досліджень. Зокрема за період мого стажування окремі напрацювання вже є частиною спільної публікації Карлового університету і УжНУ, яка готується до друку.

Чи порадили б ви іншим науковцям УжНУ брати участь у подібних програмах? Якщо так – чому?

– Я би з впевненістю порадила стажування в Карловому університеті для всіх, хто в ньому зацікавлений. Періодично з’являються вакансії, які можна відслідковувати на офіційному сайті університету.

Щиро сподіваюся, що одержаний досвід і налагоджені зв’язки дозволять мені в майбутньому здійснити позитивний вклад в розвиток науки на Батьківщині.

  

Світлана Делеган-Кокайко: «Секрет успіху в науковій сфері простий…»

Світлана Делеган-Кокайко  – кандидат хімічних наук, доцент кафедри екології та навколишнього середовища Навчально-наукового інституту хімії та екології. Керівниця Центру міждисциплінарних наукових досліджень УжНУ і багаторазова учасниця програм стажування в іноземних університетах, пані Світлана і цього року спочатку пройшла коротше стажування в Португалії, а згодом отримала запрошення стажуватися ще один рік…   

– Використання відпустки з користю вже стало моєю традицією і 5 останніх років поспіль щороку стажуюся в різних країнах Європейського Союзу. Цього року можливість розширити наукові контакти виникла завдяки проєкту Erasmus+, фінансування якого отримано мною з початку 2022 року. Саме тісна співпраця з науковцями Університету Аліканте дозволила познайомитися з представниками MARE – Center for Marine and Environmental Sciences (Центр наукових досліджень, технологічного розвитку та інновацій), що знаходиться в Мадейрському автономному регіоні Республіки Португалія.

 

 Секрет успіху в науковій сфері простий: бути потрібною людиною; володіти на належному рівні іноземною мовою; постійно комунікувати з іноземними колегами (навіть якщо поки що співпраці нема); мати цікаві ідеї для подачі та реалізації актуальних проектів з розвитку науки та освіти тощо. Але головне – мати підтримку та сприяння з боку керівництва, за що щиро вдячна Відділу міжнародних звʼязків та пані Мирославі Лендьел.

Декілька слів про ставлення до вас та загалом українців колег-науковців з університету, де ви стажувалися…

– Протягом стажування я мала можливість познайомитися з багатьма науковцями  Мадейрського університету, але головна комунікація була налагоджена з доктором філософії, головним дослідником MARE/ARDITI (Центр наукових досліджень, технологічного розвитку та інновацій/Мережа водних досліджень Регіонального агенства розвитку досліджень, технологій та інновацій) паном Жоао Каннінг Клод.

 

 Приємним було знайомство з волонтерами та представниками української діаспори на Мадейрі, а також відзначення Дня Незалежності України. Відчувається значна підтримка з боку влади Мадейрського автономного регіону на всіх рівнях суспільного життя.

Розкажіть, будь ласка, трохи деталей про ваше стажування. Над якою тематикою працювали? Результати? Можливо, нові ідеї, що народилися за кордоном?

– Цікавим є той факт, що кілька років поспіль я подавала молодіжні наукові проєкти на конкурси, які фінансує МОН України, і щоразу не вистачало кількох балів, одного разу навіть 0,5 балу не вистачило. Признаюся чесно, в таких випадках «опускаються руки», але не на довго. Адже успіх чекає поряд.

Це стажування слугувало налагодженню наукових контактів, спільному написанню заявок на фінансування проекту і його подачі. Як результат – запрошення на продовження стажування ще на рік. Тематика мого подальшого стажування повʼязана з проблемами глобальних змін клімату. Адже завдання зменшення антропогенного навантаження на довкілля та досягнення рівня екологічної безпеки, який би відповідав показникам розвинених країн ЄС, є надзвичайно актуальним для більшості регіонів України.

Успішне виконання таких завдань вимагає комплексного вирішення в системі екологічної безпеки, що вказує на необхідність зосередження уваги на розробці наукових засад природокористування в басейнах річок на основі екосистемного підходу. В результаті дослідження будуть запропоновані нові принципи організації природокористування на основі екосистемного підходу та нова методологія системного дослідження і оцінки водозбірної площі гірських річок, що має високу практичну значущість з використанням сучасних методів дистанційних технологій та геоінформаційних систем.

Чи порадили б ви іншим науковцям УжНУ брати участь у подібних програмах? Якщо так – чому?

– Праця викладача та науковця передбачає безперервне самовдосконалення. В умовах війни та попереднього тривалого дистанційного навчання онлайн через пандемію COVID – 19 ми змушені адаптовуватися до нових реалій життя, нових вимог щодо освітньо-наукового процесу, що справді буває складно через жорсткі вимоги та конкуренцію з технічно краще забезпеченими закордонними ВНЗ. Сьогодні є широкий спектр пропозицій щодо стажувань та проектно-дослідницької діяльності для українських науковців! Це чудові можливості не лише для саморозвитку, але і для відбудови нашої держави в сфері освіти та науки.

 

Олеся Симканич: «Саме час отримати нові знання та удосконалити свої наукові навички»

Олеся Симканич – кандидат хімічних наук, доцент кафедри фармацевтичних дисциплін медичного факультету УжНУ. Пані Олеся також уже неодноразово стажувалася за кордоном, оскільки вважає, що невпинний професійний розвиток — це вимога сучасної освіти. Цього року вона пройшла стажування в чеській компанії, яка спеціалізується на європейському … законодавстві в сфері хімії.

– Моє стажування проходило у чудовому м. Прага, тривало два місяці, які промайнули дуже швидко. Знайомство з колегами та діяльністю організації REGARTIS s.r.o. відбулося ще в 2020 році при проходженні попереднього стажування в університеті хімії і технології у столиці Чехії.

 У мене відразу виникла зацікавленість сферою роботи REGARTIS s.r.o., оскільки, це безпосередньо є дотичним напрямом моєї діяльності. При спілкуванні ми обмінялися контактами з закордонними колегами. Коли почалася війна, тисячі науковців були змушені виїхати з України, рятуючи своє життя і життя своїх рідних. Водночас кожен свідомий науковець не міг не скористатися унікальною можливістю підвищити свій професійний рівень та налагодити нові зв’язки, з метою не тільки особистого росту, але й можливості застосувати отримані знання для відбудови України після завершення війни.

Тому, керуючись попереднім досвідом та бажанням отримати нові знання, я надіслала запит про можливість проходження підвищення кваліфікації у REGARTIS s.r.o., на який отримала позитивну відповідь.

 – Декілька слів про ставлення до вас та загалом українців колег-науковців з університету, де ви стажувалися…

– Чеські колеги продемонстрували позитивне ставлення і бажання ділитися досвідом ще у 2017-2020 рр. Таке відношення не змінилося, а навіть покращилося тепер, коли українські науковці змушені шукати прихисток за межами України. Так, куратор Яна Трубіцина брала участь не тільки в організації процесу стажування, але й безпосередньо в облаштуванні життя біженців з України у Чеській республіці.

Розкажіть, будь ласка, трохи деталей про ваше стажування. Над якою тематикою працювали? Результати? Можливо, нові ідеї, що народилися за кордоном?

– Якщо говорити про саму компанію REGARTIS, де проходило стажування, то можна відмітити, що дана організація займається консультаціями та надає послуги в галузі європейського хімічного законодавства – наприклад, реєстрацією хімічних речовин для ввезення та використання у Європейському Союзі, авторизацією біоцидів та небезпечних хімічних речовин. Співробітники компанії є експертами у широкому спектрі галузей європейського хімічного законодавства, беруть участь у міжнародних проектах та конференціях, а також займаються освітньою діяльністю. Філіали компанії, окрім Чехії, є і у Польщі та Сербії. Також REGARTIS займається питаннями хімічного законодавства у Великій Британії.

Моє стажування під керівництвом Яни Трубіцини, експерта та консультанта з Регламенту (ЄС), та генерального директора REGARTIS s.r.o. Томаша Новотні було направлене на вивчення європейського хімічного законодавства. Одним із важливих пунктів цього законодавства для усіх учасників процесу – від виробника хімічної речовини або суміші до кінцевого споживача – це комунікація, передача даних про хімічну речовину, її властивості, а також про її вплив на здоров'я людини та довкілля.

 Ще одне важливе зобов'язання законодавства ЄС – моніторити вміст небезпечних речовин у різних продуктах та виробах, щоб поступово замінювати на виробництвах небезпечні хімікалії більш безпечними альтернативами, а також допомагати фахівцям утилізувати відходи безпечнішим шляхом та обмежити присутність небезпечних речовин у продуктах повторної переробки.

Крім того, можна відзначити, що деякі країни, які не є членами Євросоюзу, також намагаються хоча б частково імплементувати законодавство ЄС, щоб зробити використання хімічних речовин регульованим та безпечнішим. Тому одна з моїх перших ідей після здобуття цього досвіду – це пошук можливостей (укладення договору про наукову співпрацю), у тому числі пошук джерел фінансування для стажування викладачів ДВНЗ «УжНУ» у REGARTIS s.r.o. з метою глибшого оволодіння навичками роботи  з європейським законодавством щодо реєстрації та авторизації хімічних речовин. Адже невпинний професійний розвиток — це вимога сучасної освіти. Наступним етапом може бути написання спільного проєкту з імплементації цього законодавства в Україні.

Чи порадили б ви іншим науковцям УжНУ брати участь у подібних програмах? Якщо так - чому?

– Із великим задоволенням хочу порадити всім майбутнім науковцям закордонне стажування, адже тоді перед ними відкриється багато можливостей та перспектив у майбутньому. Стажування є обов’язковою складовою в наукових реаліях сьогодення. Крім того, така практика має ряд переваг, зокрема:

• отримання досвіду та професійних навичок для майбутньої наукової кар’єри;

• цікаві можливості та знайомство з різними науковими процесами;

• реальний досвід, що сприяє особистісному розвитку, і як результат – підвищення наукової успішності та обмін науковими ідеями;

• стажування дасть цінні контакти/рекомендації, які стануть вагомим ресурсом для побудови кар'єри.

Ще одним плюсом є те, що ви можете ознайомитися з європейськими інноваційними механізмами науково-технічного розвитку, які здатні внести істотний вклад у вирішення найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузях науки. Крім того, більшість цікавих наукових відкриттів та успішна реалізація проєктів походить від науковців, які проходили міжнародні стажування.

Тому зараз – саме час підшукати для себе науковий заклад чи установу, у яких ви зможете отримати нові знання та удосконалити свої наукові навички.

Успіху всім майбутнім науковцям!

 

Підготував Ярослав Світлик

 

Категорії: