Конкуренція на фармацевтичному ринку. Вплив на економіку в галузі
В Україні розвиток фармацевтичного ринку значно відрізняється від розвитку ринку ЄС і має свої особливості. Вони полягають в різниці в соціальному і економічному аспектах. Згідно звітів Антимонопольного комітету України (АМКУ) був проведений аналіз стану основних ринків і знайдені причини, що заважають його розвитку.
На сьогодні ринок лікарських засобів жорстко регулюється положеннями стосовно умов обігу, інтелектуальної власності, дозволів, якості продукції і ціноутворення. В системі Охорони здоров’я України рішення про закупівлю ліків та виробів медичного призначення за державні кошти чи кошти місцевих бюджетів приймає зовсім не споживач (пацієнт), а замовник (заклад охорони здоров’я). Він робить висновки з власного досвіду, протоколів лікування, сучасних тенденцій в медицині.
АМКУ останні роки підтримує активний діалог з учасниками і регуляторами ринку. Конкуренцію завжди можна розглядати не як деструктивну силу , а як рушійну силу, що надає поштовх до розвитку.
На що ж треба звернути увагу і що удосконалити в правовому полі?
- відсутність закону про регулювання обігу медичних товарів;
- висока концентрація ринку дистриб’юторів;
- створення нового, сучасного і удосконаленого Національного переліку основних лікарських засобів;
- контроль за продажом лікарських засобів через мережу інтернет;
- закупівля медичних засобів та виробів медичного призначення
- скасування процедури декларування зміни оптово — відпускних цін на медичні вироби;
- встановлення формально рівних оптових цін на лікарські засоби для дистриб’юторів;
АМКУ прийняв ряд рішень, що привело до впровадження механізму відшкодування лікарських засобів. Запровадження механізмів реферування вартості лікарських засобів привело до її зниження. Наслідком стала доступність необхідних ліків для населення. Проведення поступової, чіткої, виваженої і комплексної реформи в сфері охорони здоров’я може бути досягнена лише за декількох умов:
-створення конкуренції на ринку медичних послуг;
-забезпечення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання;
-створення системи якісного, ефективного управління в сфері охорони здоров’я;
Без сумніву, це можна досягнути шляхом:
- усунення перешкод для розвитку конкурентних ринків;
-розвитку конкуренції в частинах ринку, де є монополія;
-скасування адміністративно-бюрократичних бар’єрів вступу на ринки;
-підвищення регулювання ринку;
-прийняття низки підзаконних актів;
-запровадження загально-обов’язкового медичного страхування;
Щодо фармацевтичної галузі. АМКУ звернув увагу на Закон України “Про лікарські засоби” з зауваженнями і пропозиціями, що стосується державного регулювання у сфері обігу лікарських засобів. Розтлумачив поняття “фармацевтична послуга”, “фармацевтична допомога” і “фармацевтична практика”.
Ще одною особливістю оптового ринку України є те, що в оптовій сфері протягом тривалого часу, присутня обмежена кількість суб’єктів господарювання. Це 3-5 компаній, яким належить велика територія ринку, порівняно з іншими наявними конкурентами. Вони контролюють велику територію фармацевтичного ринку, що ускладнює процес появи нових гравців. Сучасна структура ринку, разом з перешкодами входження до нього створює умови за яких розвиток конкуренції є складний. Тому АМКУ зайняла наступну позицію, що до роботи дистриб’юторів і стимулювання продажу.
Треба уникати:
- не можна застосовувати різні підходи до рівнозначних угод залежно від дистриб’юторів;
- розподілу ринків за територією, колом покупців, асортиментом товарів;
- надання непрозорих знижок;
- обмеження конкуренції на ринках, де є вже генерики;
- обмеження завдяки стимулюванню паралельного імпорту;
- нав’язування, через методи стимулювання асортименту лікарських засобів.
Завдяки роботі АМКУ було досягнуто багато змін, які зробили багато позитивного в розвитку галузі охорони здоров’я.
