Емболія амніотичною рідиною як критичний стан в акушерстві
Емболія амніотичною рідиною- це надзвичайно тяжкий та рідкісний акушерський ускладнений стан, що виникає внаслідок потрапляння компонентів навколоплідних вод у кровоносну систему матері. Цей процес запускає масивну системну запальну реакцію, що швидко призводить до гострої дихальної недостатності, серцево-судинного колапсу та коагулопатії.
Першими симптомами зазвичай є різке відчуття тривоги, страху або збудження, після чого розвиваються:
- виражена задишка, утруднене або шумне дихання;
- кашель, іноді з кров’янистим мокротинням;
- біль або тиск у грудній клітці;
- блідість або ціаноз шкіри;
- гіпотензія , тахікардія, колапс;
- гіпертермія, озноб;
- кровотеча з пологових шляхів;
- через 30 хв – 3 години після дебюту — ознаки ДВЗ-синдрому.
Якою ж є невідкладна допомога при емболії навколоплідними водами?
Термінове розродження
Під час вагітності чи пологів — негайний кесарів розтин.
Усунення гіпоксії
Подача 100% кисню.
За показами — інтубація трахеї та ШВЛ із позитивним тиском наприкінці видиху.
Підтримка кровообігу
- інфузійна терапія кристалоїдами,
- вазопресорна підтримка (допамін, добутамін, норадреналін),
- контроль ЦВТ (центрального венозного тиску).
Корекція коагулопатії
Введення свіжозамороженої плазми, кріопреципітату, концентратів фібриногену або протромбінового комплексу. При наявності — рекомбінантний VIIa фактор. Антифібринолітики (транексамова кислота, апротинін).
Усунення крововтрати
Трансфузія еритроцитарної маси й тромбоконцентрату.
За необхідності — хірургічний гемостаз.
Реанімаційні заходи
При зупинці кровообігу — негайна серцево-легенева реанімація
Критерії ефективності лікування
- Підвищення серцевого викиду до 5,5–7,5 л/хв.
- Відновлення артеріального тиску.
- ЦВТ у межах 4–10 мм рт. ст.
- Зменшення ознак гіпоксії (сатурація ≥ 90%).
- Діурез ≥ 30 мл/год.
- Нормалізація гемостазу.
- Зникнення периферичної вазоконстрикції.
Емболія амніотичною рідиною — надзвичайно небезпечне, але рідкісне ускладнення вагітності. Виживання матері та дитини цілком залежить від швидкості розпізнавання симптомів і початку інтенсивної терапії. Раннє розродження, адекватна оксигенація, корекція гемодинамічних і коагуляційних порушень, а також мультидисциплінарний підхід забезпечують максимальні шанси на успіх лікування.
Підготував проф. Міцода Р.М.
