Новини

19.12.2019
1404

Директор філії УжНУ у м. Львів Галина Вархолик: «Філія була для мене викликом, адже тут існує така конкуренція»!

Директор філії УжНУ у м. Львів Галина Вархолик: «Філія була для мене викликом, адже тут існує така конкуренція»!

У переліку навчальних підрозділів Ужгородського національного університету уже кілька років поспіль значиться Територіально відокремлений структурний підрозділ «Філія Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» у місті Львів», розміщений у самісінькому центрі міста на вулиці Дудаєва, 15. На перший погляд це викликає певний подив, адже у місті Лева десятки «своїх» місцевих вишів як з кількасот літньою історією, так і створених зовсім недавно, котрі не слабо конкурують між собою за абітурієнтів.  Попри це Львівська філія УжНУ віднайшла власну нішу у системі освітніх закладів українського П’ємонту і успішно розвивається. Про основні напрямки діяльності філії розмовляли з її директором, кандидатом педагогічних наук Галиною Вархолик.

 

Пані Галино! Розкажіть про діяльність філії, які освітні послуги вона пропонує своїм вихованцям?

На даний час ми надаємо послуги своїм студентам за трьома спеціальностями. Це - «Філологія» з дуже цікавою освітньою програмою: «Прикладна лінгвістика». Сучасна прикладна лінгвістика поєднує у собі універсальні навички (володіння декількома іноземними мовами та комп’ютерними технологіями) із конкретними практично орієнтованими видами діяльності, що передбачають використання природної мови, наприклад, ‒ створення електронних мовних ресурсів (корпуси текстів, словники, автоматичні системи перекладу, онтологічні та лінгвістичні бази даних), ‒ лінгвістичне забезпечення (soft) комп’ютерних програм, ‒ оптимізація текстів реклами та засобів масової інформації, створення автоматизованих систем документообігу та звітності тощо.

Ця спеціальність надає широкий специфічний спектр для реалізації – можна працювати у сфері усного і письмового перекладу, конструювання комп’ютерних лінгвістичних систем, спеціалістом з мовної експертизи, викладачем, знайти себе і в науці.

Другий вектор – «Право». Сильною стороною у цьому напрямку є те що кафедра представлена командою кваліфікованих юристів-практиків. Вони мають чималий практичний досвід у галузі права. Викладачі кафедри проводять регулярні заняття, тренінги, семінари і круглі столи. Такі заняття є частиною навчальних курсів, або відбуваються у формі гурткових та факультативних занять. Жвавий інтерес з боку студентів вказує на ефективність обраних нами форм роботи. Випускники цієї спеціальності затребувані у сфері судових та правоохоронних органів - секретар суду, секретар судового засідання, державний виконавець; сфері органів державної влади та місцевого самоврядування - посади державної служби, посади службовців органів місцевого самоврядування; робота в якості суб’єктів господарювання - юрисконсульт, архіваріус, первинні посади фахівців та керівників у галузях загальної та юридичної компетенції, а також приватні виконавці.

Третій напрямок - це  наша нова спеціальність, до котрої я особисто дотична - «Дошкільна освіта». Ідея її створення  виникла тому, що зараз ми впроваджуємо інклюзію в школи, садочки, інтегруємо людей з особливими потребами в суспільство, допомагаємо їм стати його повноцінною складовою. Я цією тематикою займалася й раніше – у мене друга освіта - дефектолог-тифлопедагог. Це фахівець, який працює зі сліпими та слабозорими дітками. Я багато спілкуюся з батьками і можу відмітити, що в садочках ситуація ще не така складна, а от в школах існує велика потреба асистентів для навчання таких дітей. Зараз асистентами беруть вчителів з інших спеціальностей, щоб перекрити їм недостатню кількість годин, але вони не є фахівцями. Та й далеко не кожен готовий працювати з таким контингентом учнів, для цього треба мати, передовсім, покликання, свідомий життєвий вибір. Я аналізувала цю ситуацію у Львові упродовж двох років, тому й вирішили  ліцензувати спеціальність «Дошкільна освіта».

Готувати фахівців з цієї спеціальності будемо не тільки теоретично. Ми обговорили з ректором Володимиром Івановичем Смоланкою ідею створення у нас навчальної лабораторії. Будемо вивчати певний вид діагностики не тільки за партами, а й в лабораторії, де працюватимуть логопед, фахівець з арт-терапії, психолог. Також будемо вивчати нейрографіку. А на четвертому курсі, коли студенти проходять педагогічну практику в навчально-реабілітаційних центрах чи спеціальних закладах,  вони будуть вже готовими фахівцями. Наступний навчальний рік стане  першим, коли  ми будемо набирати абітурієнтів на цю спеціальність.

-  Звідки приходять до вас абітурієнти?

Філія у Львові була для мене викликом, адже тут існує така конкуренція! Але я зрозуміла, що це шанс показати якість навчання у вищій школі України, яка може бути якісною. Здебільшого, нашим контингентом є студенти зі Львова та Львівської області. Щодо спеціальності «Дошкільна освіта», маємо запит із Закарпатської області. Думаю, абітурієнти самі відчувають, чи я змогла їх переконати, що тут вони здобудуть якісну освіту.

-  Кілька слів про ваших колег-викладачів.

У штаті філії працює 20 викладачів. Очолює кафедру суспільно-гуманітарних дисциплін, кандидат юридичних наук Христина Ігорівна Юркевич, яка вважає, що юрист - це не лише професія, яка повинна приносити заробіток і матеріальні вигоди. Дійсно, з одного боку, це фахівець, який володіє певними правовими знаннями, вміннями, навичками, щоб виконувати свою професійну функцію. А з іншого боку, юрист – це покликання захищати людей, допомагати відстоювати свої права тим, хто цього потребує, це діяльність на користь суспільства, наслідком якої є не лише матеріальне, а й моральне задоволення. Іншими словами, юрист – це не просто людина, яка виконує свою професійну функцію, це, в першу чергу, фахівець, який «горить» своєю роботою.

Лариса Йосипівна Цьох, кандидат філологічних наук. Коло її наукових інтересів – перекладознавство на основі інформаційних та корпусних технологій. Лариса Йосипівна має значний науковий доробок, але основним покликанням вважає працю зі студентами, формування у них високого рівня професійних знань та умінь, залучення їх до пошукової, творчої роботи, що формує любов до професії, а отже - майбутній кар’єрний та життєвий успіх.

Іван Михайлович Флис, кандидат політичних наук, полковник у відставці. Він у різний час перебував на керівних посадах в структурах правоохоронної системи України. На його заняттях студенти особливо полюбляють розв’язувати практичні завдання з кримінального процесу та криміналістики.

Христина Павлівна Горуйко, кандидат юридичних наук, має тривалий досвід у юриспруденції. Пріоритетними для себе вважає галузі трудового права, адміністративного права та процесу. На її думку юрист повинен розуміти норми права, аналізувати та вміти їх застосовувати, правильно та  креативно. Досягнення такої мети можливе лише у тісному поєднанні теоретичних та практичних знань, їх аналіз та генерація нових ідей.

Також залучаємо для викладання й досвідчених лекторів з Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного університету «Львівська політехніка».

Оскільки взаємодія педагогічної науки і практики завжди дає відмінний результат (а наша філія з самого початку створювалася як навчально-наукова структура), тож наукову підтримку ми отримуємо від знаного вченого у галузі професійної педагогіки Тетяни Дмитрівни Якимович, кандидата педагогічних наук. За ініціативи Тетяни Дмитрівни був започаткований педагогічний напрям підготовки в Ужгородському національному університеті, який успішно розвивається до сьогодні. А її досвід роботи в Національній академії педагогічних наук України не одноразово ставав у пригоді як викладачам, так і студентам під час наукових пошуків.

Які стосунки склалися у вас з керівництвом УжНУ? Від кого ви отримуєте найбільш відчутну методичну, організаційну та іншу допомогу?

О! Стосунки з керівництвом УжНУ склалися довірливі, що мене і спонукає до змін. А особливо мені імпонує те, що склад керівництва з різним аналітичним складом розуму і характером, що дає хороший конструктив при вирішенні питань. У який відділ УжНУ я б не звернулася, всюди мені допомагають. З часу нашої першої розмови з ректором  Володимиром Івановичем Смоланкою ми окреслили нашу стратегію, обґрунтували потребу цієї філії. З того часу долучились і проректори, і відділ організації документообігу, юридичний відділ, навчальна частина, студентський відділ, бухгалтерія – усі допомагають. А щодо Приймальної комісії УжНУ, то таке враження що вона працює цілодобово і додому не відлучається! Бо чітку і фахову консультацію можна отримати завжди. Якби не було цієї підтримки, ми не могли б результативно працювати. Завдяки такій атмосфері комфорту, яку забезпечує ректорат та структурні підрозділи УжНУ, у нас народжуються ідеї і щодо розвитку філії -  ліцензування нових спеціальностей, створення лабораторій. Така підтримка породжує впевненість і відчуття конкурентоспроможності з вишами Львова і бажання створити щось таке, щоб Ужгород нами  гордився.

-  Розкажіть трохи про себе: ким ви є за фахом, де навчалися.

Я львів’янка, яка інтегрувалася в Закарпаття. У мене завжди було бажання пізнати закарпатський край, але я не думала, що пізнаю його в такому широкому спектрі – від Рахівського до Перечинського районів. Я народилася і виросла у Львові, закінчила педучилище, яке було дуже сильним у методичній підготовці. І відразу, після його закінчення, пішла на роботу в школу, де почувалася дуже комфортно. Я знала, як працювати з дітьми, як досягати в цьому результатів. У школі були вчителі різних рівнів, тож я налаштувалась перебрати трохи від них досвіду. Але вийшло навпаки, вони спостерігаючи за моєю роботою, почали звертатись з проханням щось підказати, і мене, як молодого вчителя, це дуже тішило. Спочатку я не розуміла, чому так відбувається, адже це були вже досвідчені вчителі. Згодом зрозуміла, що вони закінчували інститути, а вони не дають такої практики, як педучилища, де фокус в підготовці був на взаємодію педагогічної науки і практики. А такий підхід завжди дає відмінний результат. І ще - саме тоді почалася у педагогіці хвиля інновацій, до чого у мене завжди був інтерес.

Потім я навчалась в Тернопільському педагогічному університеті. Коли вже була у декретній відпустці, мені запропонували повернутись на роботу швидше та здобути другу вищу освіту. Бо саме тоді у Львові започатковували перший експериментальний майданчик по створенню навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами зору. Цей проект підтримувало Міністерство освіти й науки та Львівський обласний департамент освіти. І таким чином, я потрапила в інноваційний, потрібний і цікавий проект. Нашими партнерами були колеги із Чехії і Німеччини. Це, фактично, була адаптована під нашу педагогічну площину чеська модель навчально-реабілітаційного центру, яка давала хороші результати навчання дітей з вадами зору, бо навчання проводилось у співпраці з колегами медиками.

У профорієнтації теж повинна з’являтися новизна. Час диктує нові виклики і цим все сказано. Влітку відбулось навчання у Славську, де ми вивчали кращі практики підходу як визначити вроджені особливості вступника і сформувати найоптимальнішу стратегію вибору професії. Цю мою ініціативу підтримали ректор Володимир Іванович Смоланка і проректор Олександр Янович Рогач, за що я їм вдячна! Ми вже провели перші зустрічі в школах, застосовуючи ці практики. Вражень багато у всіх – і школярів, і вчителів, і у нас! Атмосфера під час тренінгу захоплююча і емоційна!!! При першій зустрічі з школярами ми формуємо довіру до нас і нашого закладу, виводимо формулу вибору професії, а під час другої зустрічі з школярами складаємо інтелект-карту: «Моя професія». Це цікаво, а головне відбувається професійне самовизначення школяра.

Тож наша співпраця з ЗОШ має посил: Хочеш бути лідером завтра - навчайся з нами сьогодні!

 

Василь Ільницький,

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: