До 85-річчя професора Михайла Сюська

29 травня виповнилося б 85 років із дня народження Михайла Івановича Сюська, доктора філологічних наук, професора, колишнього декана філологічного факультету Ужгородського національного університету, багаторічного завідувача кафедри української мови. Минуло чотири роки, як він відійшов у далекі засвіти.

 М.І. Сюсько народився 29 травня 1937 року в селі Голятин Міжгірського району Закарпатської області в селянській сім’ї. У рідному селі закінчив семирічку, а в 1955 році – Міжгірську середню школу. Упродовж 1955 – 1960 рр. навчався в Ужгородському університеті, отримавши тут кваліфікацію вчителя української мови та літератури. Після закінчення університету два роки (1960 – 1962) працював учителем та завучем Голятинської середньої школи. Потім (1962 – 1965) навчався в аспірантурі на кафедрі української мови рідного університету під керівництвом знаного вченого Й.О. Дзендзелівського.

Кандидатську дисертацію на тему: «Система іменних частин мови у говорах Закарпатської області» проф. М.І. Сюсько захистив у 1969 р. (Львівський університет), а докторську – «Сучасна українська народна зоонімія (зоонімікон українців району Карпат)» – у червні 1991 р. (Новосадський університет, колишня Югославія), звання професора здобув у 1995 році. Академік АН вищої школи України з 1993 року, заслужений працівник освіти України з 2000 року. У грудні 2002 р. нагороджений знаком «Відмінник освіти України», а з жовтня 2005 року він заслужений професор Ужгородського національного університету.

З 1965 по 2006 рік працював в Ужгородському державному (нині національному) університеті. Пройшов нелегкий шлях від викладача до професора, завідувача кафедри української мови, декана філологічного факультету. З вересня 1993 року до січня 1999 року (два терміни повноважень) очолював Спеціалізовану вчену раду Д. 15.01.03 із прав захисту докторських та кандидатських дисертацій з українського мовознавства на філологічному факультеті УжНУ. Підготував шістьох кандидатів філологічних наук. Досліджував історію української літературної мови, українські діалекти, українську ономастику. Основні праці: «Займенник у говорах Закарпатської області УРСР» (1968), «Взаємовідношення власних і загальних імен (зооніми і апелятиви) в українській мові» (1985), «Статус зооніма в онімічній системі: ономасіологічний аспект» (1988), «Способи і типи деривації в зоонімії» (1989), «Традиційні й сучасні погляди на природу власного імені» (1994). 

Наукові дослідження проводив, і не працюючи вже в УжНУ. 2011 року вийшла друком монографія проф. М.І. Сюська «З народного джерела: карпатоукраїнський зоонімікон у контексті інших слов’янських і неслов’янських мов)», яка здобула високу оцінку у науковому світі. Цю вагому працю знаний учений присвятив світлій пам’яті своїх батьків. 2014 року побачило світ ґрунтовне монографічне дослідження «Питання сучасної української та живорозмовної мови», яке він присвятив своєму науковому наставнику проф. Й.О. Дзендзелівському. У співавторстві з донькою Ярославою Шебештян, кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри журналістики УжНУ, уклав «Словник невідмінюваних в українській мові іменників», який побачив світ 2017 року. Це видання присвячене Раїсі Василівні Сюсько, дружині професора, яка упродовж кількох десятиліть була поруч із ним завжди: і в години радості, і в години печалі.

Упродовж роботи в УжНУ проф. М.І. Сюсько забезпечував різні самостійні теоретичні курси, які завжди відзначалися високим рівнем виконання, розробив чимало спецкурсів та спецсемінарів з урахуванням як своїх наукових інтересів, так і побажань самих студентів, які спеціалізувалися по кафедрі, постійно керував дипломними й курсовими роботами, усіма видами практик, дбаючи про підвищення якості навчання, а отже, й про належне його методичне забезпечення.

Проф. М.І. Сюсько був не лише добрим організатором та адміністратором. Він відзначався ще й активною громадянською позицією, чіткістю і послідовністю. Брав активну участь у багатогранному житті факультету й університету, культурно-освітньому житті краю, тривалий час (близько 25 років) був членом вченої ради філологічного факультету та Ужгородського університету, членом низки культурно-освітніх товариств, членом комісії з питань мовної політики при облдержадміністрації тощо.

Тисячі студентів з теплотою згадують прекрасного педагога, знаного вченого, який невтомно працював на ниві освіти й науки.

Вдячні вихованці, які захистили кандидатські дисертації під керівництвом професора М.І. Сюська, назавжди засвоїли його мудрі поради.

Колеги з кафедри української мови, якою керував Михайло Іванович Сюсько упродовж 14 років, пам’ятають його високий професіоналізм, простоту в спілкуванні, толерантність, готовність прийти на допомогу, людяність.

Михайло Іванович Сюсько разом із дружиною Раїсою Василівною виховали сина й доньку (Ярослава продовжила справу батька, стала успішним викладачем, науковцем).

Світла і добра пам’ять, дорогий Учителю, високошанований колего. Ваші поради, настанови, Ваш незабутній оптимізм, неповторний гумор завжди з нами.

Колектив кафедри української мови УжНУ

 

• Філологічний факультет