До 35 річниці Чорнобильської трагедії
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4 реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. 11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії. Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.
90 784 особи було евакуйовано з 81 населеного пункту України до кінця літа 1986 року. 2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.
У грудні 1995 року було підписано меморандум між Україною та країнами «Великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.
У листопаді 2016 року над бетонним саркофагом, під яким з 1986 року покоїться зруйнований вибухом 4 енергоблок, спорудили стометрову арку. Вона захищає саркофаг від дощу, снігу та вітру й у майбутньому має дозволити розгорнути роботи з демонтажу зруйнованого енергоблоку, однак вона досі не введена в експлуатацію.
За визначенням ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних і гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками аварія переросла у планетарну катастрофу: радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи.
