«ДИСТАНЦІЙНИЙ МОДУЛЬ – ЦЕ СВОЄРІДНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ»: МАЙБУТНІ УЧИТЕЛІ ПРО НАВЧАННЯ НА КАРАНТИНІ
Пошуки нових моделей організації навчального процесу, що спрямовані на підготовку майбутнього вчителя, який би задовільняв потреби інформаційного суспільства й сучасної школи, завжди були актуальними. Карантин вніс певні корективи в традиційні форми навчання, замінивши їх на дистанційне навчання, мультимедійну освіту, навчання вдома.
Після он-лайн лекцій та семінарських занять, самостійного опрацювання навчального матеріалу та виконання індивідуальних завдань, підійшла черга і до модульного контролю.
Про те, як проходить дистанційне навчання, модульний контроль та життя на карантині, розповіли студенти спеціальності «Початкова освіта» кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету суспільних наук ДВНЗ «УжНУ».
У ситуації, яка зараз склалася, дистанційна форма навчання – це найкращий спосіб для того, щоб зберегти власне здоров᾿я і при цьому вивчати всі дисципліни за планом (Павлюк Юліана). Дистанційне навчання – це можливість навчатися та отримувати необхідні знання поза навчальним закладом у будь-який зручний час (Сеневич Вікторія). Таке навчання організовує самодисципліну в домашніх умовах та допомагає отримати якісні знання (Попадинець Марія). З᾿явилося набагато більше вільного часу, який раніше ми витрачали на дорогу до навчального закладу, а зараз його можна використати для відпочинку, саморозвитоку та спорту (Минда Надія).
Цікавою є думка Аліни Панющик, яка вважає, що «інноваційні технології вже давно є в нашому житті, то чому б їх не застосувати у процесі навчання? У певній мірі – це новий досвід роботи в такому форматі. Сучасна молодь більшу частину часу проводить у телефонах та комп᾿ютерах у звичайному ритмі життя. Тому навчання таким способом не спричинює труднощів та проблем».
До позитивного у дистанційному навчанні студенти, зокрема, відносять можливість дізнаватися інформацію з різних джерел, виконувати завдання у зручний час та в затишній атмосфері (Бабіля Ліліана). До негативного те, що багато матеріалу потрібно опрацьовувати самостійно (Плавайко Христина), а ще бракує живої комунікації, дискусії та обговорення (Павлюк Юліана).
Щодо модульного контролю, який також проходив он-лайн, то «така форма роботи заохочує студентів навчатися навіть на карантині – оскільки є можливість отримати високі бали за добре засвоєний навчальний матеріал» (Зубаль Христина). Викладачі підготували такі завдання, де потрібно не тільки знати навчальний матеріал, але й вміти аналізувати його. Для студентів та викладачів написання дистанційного модулю – це своєрідний експеримент, можливість спробувати щось нове (Клопотар Катерина).
Але карантин – це не тільки дистанційне навчання, це також і вільний час, який дружні студенти проводять разом в он-лайн режимі. «Нам бракує живого спілкування, тому ми знайшли рішення цієї проблеми. Ми створили групу «Початківців» у соціальній мережі «Instagram», де у чаті обговорюємо різні теми, зокрема: питання, які виникли в процесі дистанційного навчання, ділимося враженнями про прочитані книги, або переглянуті фільми, а також розповідаємо про власний досвід перебування на карантині», – каже Сабов Габріелла.
Хоча дистанційне навчання для майбутніх педагогів – це позитивний досвід, який знадобиться їм під час роботи, однак усім хочеться якнайшвидше повернутись до звичайного режиму навчання.
Зі слів студентів записала Олена Попадич
