Новини

24.11.2015
5024

Бібліотека УжНУ: електронні фонди, віртуальні виставки та нові можливості для студентів

Бібліотека УжНУ: електронні фонди, віртуальні виставки та нові можливості для студентів

Хто давно не заходив до бібліотеки, може вирішити, що частут застиг: книги передаються з рук у руки десятиліттями, а фоліанти припадають пилом. Бібліотека Ужгородського національного університету абсолютно ламає такі стереотипи. Це сучасна динамічна організація, що володіє безцінними фондами і керує інноваційними проектами. Марія Медведь, директор Наукової бібліотеки УжНУ, влаштовує екскурсію просторим читальним залом, знайомить із працівниками різних відділів, принагідно розповідаючи, скільки тисяч наукових праць є не тільки на стелажах, але й зберігається в електронному вигляді, як працювати студентам з електронними підручниками та потрапити до віртуальної бібліотеки університету.

 – Цього року фінансування бібліотеки було потужним. Першим траншем, який склав 85 тис. грн., ми закупили літературу з тих навчальних дисциплін, які цього року проходили процес акредитації чи ліцензування. Другим траншем – 100 тис. грн. – була закуплена  література для студентів-іноземців, які навчаються на медичному факультеті, тобто близько 1 тис. примірників книг. Третій етап фінансування склав близько 60 тис. грн.: надавалась перевага підручникам з тих дисциплін, які менш забезпечені посібниками аніж інші. Крім того, цього року ми змогли вперше придбати електронну базу літератури. Ця електронна бібліотека знаходиться у вільному доступі у мережі університету; нею можуть користуватися на кафедрах, деканатах, читальному залі, використовуючи спеціальні логін та пароль. Вартість такої бази – 30 тис. грн.

Також бібліотека змогла цього року передплатити періодичні видання: 120 журналів,  близько 30 зарубіжних часописів, освітянські газети та краєзнавчі видання на загальну суму близько 60 тис. грн. Зараз почалася нова передплатна компанія, будемо подавати на розгляд ректорату пропозицію профінансувати передплату у такому ж розмірі. Зауважу, що не кожен виш цього року має можливість виділяти кошти на періодику.

 Підсумовуючи лише значні витрати університету на поповнення власної книгозбірні, бачимо що це досить солідна сума і  складає 340 тисяч гривень.

 - Наповнення фондів – це, напевно, не єдині зміни у роботі бібліотеки УжНУ?

 – За останні три роки бібліотека УжНУ кардинально міняє своє обличчя. Ми використовуємо традиційні методи роботи, але запроваджуємо й інноваційні. Першим таким кроком стала комп’ютеризація значної частини бібліотечного фонду. Ми змогли комп’ютеризувати найактивніший фонд – видання читального залу, куди завжди приходять студенти, викладачі за «свіжими» джерелами. А це близько 30 тис. примірників найактуальніших книг. Наші фахівці змогли сформувати електронну базу цих книг, виготовити штрих-коди, створити базу читачів.

 

Студенти почали отримувати книжки через електронний формуляр. Це економить їм час для пошуку літератури, обслуговування та збереження інформації про книги, якими вони користувалися, були спрощені технології роботи бібліотеки. Наступним етапом стала модернізація відділу економічної літератури. Відтак читачі почали отримувати комплекти підручників за новою процедурою. Основне, що сформувалася довіра бібліотеки до читача і читача до бібліотеки. Відпала потреба у записах виданих книг: вводилися в електронну базу відомості про них, зазначався термін користування. Саме такою програмою користуються такі великі виші як Київський, Одеський, Харківський національні університети.

 - Яку частину фондів вдалося перевести в електронний формат цього року?

 – Цього року ми взялися за комп’ютеризацію найбільшого відділу – гуманітарного напрямку, де переважно обслуговуються історики, філологи, суспільники. За літній період – а цього року літо було непростим, спекотним – колектив бібліотеки завершив цю роботу. Все потрібно було зробити упродовж липня-серпня, адже літо – це єдиний період, коли всі підручники повертаються у бібліотеку. Праця була надзвичайно складною і я дуже вдячна колегам, зокрема Катерині Петканич, Анні Смирновій, Ользі Шурубор та багатьом іншим, хто долучився до цієї ініціативи. Завдяки їм 1 вересня цього року ми презентували університету ще один комп’ютеризований відділ.

 

У 2015 році ми отримали також велику колекцію літератури з-за кордону і створили при бібліотеці, у тісній співпраці з філологічним факультетом, музей нашої видатної землячки Олени Рудловчак. Наші працівники відразу включили ці видання в електронну базу, виготовили штрих-коди. Для кожного, хто хоче скористатися цими матеріалами, відкривається електронний каталог, у якому за декілька хвилин можна знайти джерела, якими свого часу користувалася ця видатна дослідниця. Ми пишаємося, що ми зуміли отримати, не законсервувати, а запропонувати фонди Олени Рудловчак для широкого загалу.

 - Чи часто бібліотеці роблять такі «книжкові» подарунки, поповнюють фонди власними зібраннями?

 – Цього року сталася ще одна приємна подія -- відкриття бібліотеки угорськомовної літератури  ім. М. Берчені. Ми отримали майже готову бібліотеку, яка формувалася кілька років, але мала статус кафедральної. Я дуже завдячую декану Гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою викладання Олександру Шпенику за величезну допомогу та такий дарунок. Це цілі стелажі енциклопедій, словників, наукової літератури. 

 Таким чином, бібліотека живе, активно функціонує. Ми відходимо від бачення, що бібліотека – це тільки книгосховище. Наша читальна зала часто приймає гостей: долучаємося до всіх конференцій, запрошуємо відвідувачів, адже маємо гарне сучасне приміщення площею 2 тис. м.кв.

 

- Рік тому в УжНУ запровадили електронний репозитарій наукових публікацій. Наскільки цей проект є вдалим?

 – Створення електронного репозитарію підняло рейтинг нашого університету, ми змогли відкрити наукові напрацювання наших науково-педагогічних співробітників для користувачів. Хоча для самих викладачів УжНУ ця новація спочатку була незвичною. Я завдячую за розробку цього надзвичайно корисного проекту начальнику центру інформаційних технологій ДВНЗ «УжНУ» Олександру Дубіву: це була його ініціатива, він надав багато рекомендацій бібліотекарям, навчив їх технологіям підтримки та розширення репозитарію. Для початку ми почали перетворювати архіви наукових вісників УжНУ в електронні: за півроку у репозитарій завантажено близько 3 тис. статей, а метою є оцифрування усіх періодичних видань університету. Започаткований нещодавно рейтинг викладачів зобов’язав їх теж розміщувати електронні статті у репозитарії. 

 Бібліотека має власний сайт, оскільки ми розуміємо: чим більше ми презентуємо те, чим володіємо, тим більше отримаємо користувачів. Читачі сьогодні можуть бути віртуальними і «прийти» до бібліотеки через мережу. Для цього треба відкрити свої фонди і першим таким кроком стало оцифрування надзвичайно цінних видань. Один з таких проектів – оцифрування 50-ти унікальних наукових вісників, які публікувалися, починаючи з 1947 року. 

На наш сайт щодня заходять користувачі тобто інтерес до бібліотеки значно зріс. Ми відкрили електронні версії бібліографічних покажчиків, підготовлених нашими співробітниками.

 

Зауважу, що створити бібліографічний покажчик – це кропітка наукова робота. До речі, ми завершуємо роботу над унікальним бібліографічним покажчиком (близько 600 сторінок) наукових праць викладачів УжНУ за період незалежності України. Це – монографічні видання, навчальна література, посібники, підручники, довідкові видання. Можна вважати, що це наш  бібліотечний дарунок університету до його 70-річчя. Доводиться переглянути величезну кількість літератури, опрацьовувати численні каталоги, звертатися особисто до багатьох викладачів. Вже до кінця місяця ми плануємо завершити роботу над цим виданням, яке зможе конкурувати з величезними бібліографічними покажчиками України.

 - Скільки фондів ще необхідно оцифрувати, щоб надати можливість читачам оперативно знаходити інформацію? Яким чином залучати ще більше відвідувачів?

 – Я б оцифрувала всю бібліотеку, але все відразу неможливо зробити. Потрібна техніка, яка є надзвичайно дорогою, працівники повинні навчатися новим технологіям. Минулого року керівництвом університету була профінансована участь бібліотечних працівників у спеціальному семінарі з навчання методів цифрової обробки джерел, а вже за місяць вони розпочали відповідну роботу у нашій бібліотеці.  У нас є відділи, де зберігаються унікальні речі. Наприклад, у відділі стародруків (20 тис. примірників) зберігається колекція рукописів, яку ми подали на включення до реєстру Національного надбання України. На наступній Вченій раді УжНУ ми будемо ініціювати створення Музею книги. Адже одна справа зберігати видання, інша річ – їх оцифровувати і демонструвати. Бібліотека УжНУ також приєдналася до проекту «Книжкові пам’ятки України», яку ініціювала Центральна наукова бібліотека ім. В. Вернадського. Ця установа запропонувала розмістити у своїй базі видання Т.Г.Шевченка, надруковані у період 1840-1923 років. Ми побачили, що деякі книги, якими ми володіємо, є унікальними в масштабі України і не тільки.  Настав момент їх «відкриття» і просування.

 

Ще один хороший проект – віртуальна бібліотека. Наприклад, наші читачі можуть онлайн переглянути підбірку унікального часопису, який називався «Листок», і виходив на території історичного Закарпаття у 1845 р. під редагуванням Є. Фенцика. Видно навіть найменший штемпель, який стояв на сторінках цього видання. Можна навіть віртуально перелистати пожовклі сторінки.  Це викликає трепет у душі, повагу до часопису, який виходив друком у 1885-1903 роках.  Наче торкаєшся тієї епохи, розумієш, наскільки сучасники хотіли нести ту культуру через віки…

 

Роботи у бібліотеці вистачає. Маємо 11 філій, залишаються ще фонди у приміщенні на вул. Капітульній, де упродовж 60 років розташовувалася університетська бібліотека. Наш колектив кардинально змінив роботу бібліотеки, запровадив перераховані вище інновації, однак все це стало можливим завдяки виділеному з бюджету університету фінансуванню. Для порівняння: упродовж 2015 року бібліотека УжНУ отримала понад 300 тис. грн. для поповнення фондів, у 2014 році – 56 тис. грн., а у 2013 році – 10 тис. грн. Тобто вже цифри говорять про велику підтримку ректоратом наших ініціатив.

 Бібліотека УжНУ живе, крокує у ногу з сучасними вимогами часу. Якщо ми це не будемо робити, то залишимося позаду і не наздоженемо час.

 

 Розмовляла Ірина Бреза, фото автора

Категорії: