Аспірин і дихання: який зв’язок?

Багато людей приймають аспірин (ацетилсаліцилову кислоту) та інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад, ібупрофен, індометацин, диклофенак,  а також анальгін або ліки, в котрих присутні вказані складові (цитрамон, «препарати від застуди» тощо).

Але у деяких пацієнтів ці препарати можуть викликати проблеми з диханням, навіть такі, що потребують негайної госпіталізації у відділення невідкладної допомоги.

Яка причина?

• Аспірин-індуковане респіраторне захворювання

АERD – Aspirin-exacerbated respiratory disease; попередні/інші назви: «клінічний синдром загостреного аспірином респіраторного захворювання», «аспірин-індукована астма», «аспіринова астма», «аспіринова тріада») – це хронічний респіраторний стан.

З історії:

• перші побічні реакції  на аспірин описано у 1903 р.:  через чотири роки після появи аспірину на ринку Franke (Німеччина) описав у себе реакцію на прийом аспірину у вигляді ларингоспазму та шоку);
• у 1905 р. вперше повідомлено про напад астми, спричинений прийомом аспірину;
• у 1919 р. Francis виявив існування залежності між поліпозним ринітом і гіперчутливістю до аспірину;
• у 1922 р. повідомлено (Widal) про зв’язок між астмою, прийомом аспірину і поліпами носа;
• у 1968 р. Samter і Beers у звітах за результатами подальших досліджень  надали повну клінічну характеристику симптомокомплексу і назвали його «аспіриновою тріадою» («тріада Самтера»).

Інформація:

• ● АERD вражає 0,3-0,9 % загальної популяції, 7% дорослих з астмою і 15% пацієнтів на тяжку астму попереджувальні ознаки з’являються до 30-40 років, але можуть виникати у дітей
• ● ацетилсаліцилова   кислота  (аспірин)  та  НПЗП блокують фермент ЦОГ-1 (циклооксигеназу-1),  який сприяє болю та запаленню; але, якщо у пацієнта є наявним АERD, це блокування  може призвести до негативних наслідків з боку верхніх та нижніх дихальних шляхів (риніт, ларингоспазм, бронхоспазм);
• ● основний механізм AERD – порушення метаболізму арахідонової кислоти (хоча початкова причина наразі невідома);
• ● при прийомі НПЗП у хворих на AERD при блокаді ЦОГ-1 відбувається «переключення» метаболізму арахідонової кислоти переважно на ліпоксигеназний шлях з утворенням лейкотриєнів, які відіграють ключову роль у запальній реакції (вони не лише є потужними бронхоконстрикторами, але і збільшують судинну проникність, підсилюють набряк слизової оболонки бронхів, викликають підвищену секрецію слизу бронхіальними залозами, порушують кліренс бронхіального вмісту). 

Які прояви АERD?

• ● закладеність, відчуття набряку у носі; гіпосмія, аносмія (зниження або втрата здатності сприймати запахи) - як правило, на початку хвороби
• ● поліпозний риносинусит (поліпи носа та назальних синусів, які швидко відновлюються після хірургічної операції)
• ● астма (може передувати симптомам з боку верхніх дихальних шляхів або розвинутися пізніше; погано піддається лікуванню)
• ● гіперчутливість (респіраторні реакції) до аспірину та НПЗП.

!!! Симптоми можуть починатися раптово і можуть бути серйозними

• ● при AERD можуть спостерігатися порушення функції ендокринної та імунної системи.

Діагностика:

- нема  спеціального тесту чи аналізу крові для визначення AERD (існують рекомендації щодо проведення аспіринової проби з різними шляхами провокації, що є «золотим стандартом діагностики») ;

- можливе збільшення кількості еозинофільних лейкоцитів у крові, підвищений рівень лейкотрієнів у сечі;

- ключовими ознаками є виявлення лікарем «тріади Самтера» (астми, поліпозного риносинуситу і респіраторної реакції на прийом аспірину або НПЗП);

- ! поліпозний риносинусит може спостерігатися протягом тривалого часу до маніфестації AERD (нормальна візуалізація синусів фактично його виключає).

Яка тактика при АERD?

Хоча ліків від АERD не існує, є способи впоратися з ним.

Рекомендації:

• ● не використовувати аспірин та інші НПЗП (особливо неселективні) у будь-якій лікарській формі, якщо не була проведена десенсибілізація до аспірину
• ● ! слід пам’ятати, що аспірин (ацетилсаліцилова кислота) або інші НПЗП можуть міститися в ліках «від застуди» та ін.
• ● пам’ятати, що можлива гіперреакція і на природні саліцилати (містяться у фруктах, овочах), жовтий харчовий барвник тартразин, а також консервовані продукти,
• ● гастрономічні вироби (ковбаси, копченості), до складу котрих входять похідні саліцилової та бензойної кислоти, алкогольні напої (вино, пиво)
• ● щоденний прийом інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) для лікування астми (контролююча терапія астми відповідно до певного кроку, що базується на сучасних рекомендаціях GINA); лікування призначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта
• ● прийом лікарських препаратів для блокування лейкотрієнів
• ● використання інтраназальних стероїдних спреїв
• ● поліпектомія (поліпотомія) - у виняткових ситуаціях; хоча часто виникає рецидив
• ● біологічна терапія (застосування препаратів моноклональних антитіл)
• ● десенситизація до аспірину (тільки в лікувальній установі!) у повільно зростаючих дозах препарату

!!! Повідомити лікарю про своє АERD, щоб уникнути призначення аспірину та інших НПЗП

Які препарати допускається призначати при гіпертермії, болю, запаленні при АERD?

• ● Ацетамінофен (парацетамол) – препарат мінімально блокує ЦОГ-1 у високих концентраціях.
• ● Селективні НПЗП, які блокують ЦОГ-2 (можливе використання,  обережно!)
• ● Глюкокортикостероїди(при певних показаннях і в окремих ситуаціях).

Рекомендації для пацієнтів:

За наявності симптомів порушення дихання, пов’язаних з прийомом аспірину чи інших НПЗП, відразу звернутися до лікаря, який зможе підтвердити чи виключити діагноз AERD і запропонувати план конкретних дій.

Інформацію підготувала доцент Світлана РУДАКОВА.

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки