Цікаве про хворобу Альцгеймера

Хвороба Альцгеймера – це розлад мозку, при якому повільно руйнується пам'ять і навички мислення, а згодом і здатність виконувати найпростіші завдання. У більшості людей з хворобою Альцгеймера симптоми вперше проявляються у більш старшому віці. Деменція — це втрата когнітивних функцій — мислення, запам’ятовування та міркувань — і поведінкових здібностей до такого ступеня, що це заважає повсякденному життю та діяльності людини. Ступінь тяжкості деменції варіюється від найлегшої стадії, коли вона тільки починає впливати на функціонування людини, до найважчої стадії, коли людина повністю залежить від допомоги інших у виконанні основних завдань повсякденного життя.

Причини деменції можуть відрізнятися залежно від типів змін мозку, які можуть мати місце. Інші форми деменції включають деменцію з тільцями Леві, лобно-скроневі розлади та судинну деменцію. Зазвичай люди мають змішану деменцію — поєднання двох або більше типів деменції. Наприклад, деякі люди одночасно мають хворобу Альцгеймера та судинну деменцію.

Хвороба Альцгеймера названа на честь доктора Алоїса Альцгеймера. У 1906 році Альцгеймер помітив зміни в мозковій тканині жінки, яка померла від незвичного психічного захворювання. Її симптоми включали втрату пам'яті, проблеми з мовою та непередбачувану поведінку. Після її смерті він оглянув її мозок і виявив багато аномальних згустків (тепер їх називають амілоїдними бляшками) і переплутаних пучків волокон (тепер їх називають нейрофібрилярними, або тау, клубками). Ці бляшки та клубки в мозку досі вважаються одними з головних ознак хвороби Альцгеймера. Ще одна особливість — втрата зв’язків між нейронами в мозку, які передають повідомлення між різними частинами мозку, а також від мозку до м’язів і органів тіла.

Як хвороба Альцгеймера впливає на мозок?

Вчені продовжують розгадувати складні зміни мозку, пов’язані з хворобою Альцгеймера, які можуть початися за десятиліття або більше до появи симптомів. На цій дуже ранній стадії хвороби Альцгеймера в мозку відбуваються токсичні зміни, включаючи аномальне накопичення білків, які утворюють амілоїдні бляшки та клубки тау. Раніше здорові нейрони перестають функціонувати, втрачають зв'язки з іншими нейронами і гинуть. Вважається, що багато інших складних змін мозку також відіграють певну роль у розвитку хвороби Альцгеймера. Спочатку пошкодження відбувається в гіпокампі та енторинальній корі головного мозку, які є частинами мозку, які мають важливе значення для формування спогадів. Оскільки гине більше нейронів, уражаються додаткові частини мозку, які починають зменшуватися. На останній стадії хвороби Альцгеймера ушкодження поширені, а тканина мозку значно зменшилася.

Ознаки та симптоми хвороби Альцгеймера

Проблеми з пам’яттю, як правило, є однією з перших ознак когнітивних розладів, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. Деякі люди з проблемами пам’яті мають стан, який називається легким когнітивним порушенням (ЛКП). З ЛКП люди мають більше проблем з пам’яттю, ніж зазвичай для свого віку, але їх симптоми не заважають їхньому повсякденному життю. Труднощі з пересуванням і проблеми з нюхом також були пов’язані з ЛКП. Літні люди з ЛКП мають більший ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Перші симптоми хвороби Альцгеймера відрізняються від людини до людини. Для багатьох погіршення аспектів пізнання, не пов’язаних із пам’яттю, таких як пошук слів, проблеми із зором/просторовими функціями та порушення міркувань чи суджень, може сигналізувати про дуже ранні стадії захворювання. Дослідники вивчають біомаркери (біологічні ознаки захворювання, виявлені на зображеннях мозку, спинномозковій рідині та крові), щоб виявити ранні зміни в мозку людей із ЛКП та які можуть мати більший ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Стадії хвороби Альцгеймера

1. Легка форма хвороби Альцгеймера. По мірі загострення хвороби Альцгеймера люди відчувають більшу втрату пам’яті та інші когнітивні труднощі. Проблеми можуть включати блукання та заблукання, проблеми з фінансами та оплатою рахунків, повторення запитань, довше виконання звичайних щоденних завдань, а також зміни особистості та поведінки. Пацієнтам часто ставлять діагноз саме на цій стадії.
2. Середньотяжка хвороба Альцгеймера. На цій стадії пошкодження відбувається в областях мозку, які контролюють мову, міркування, свідоме мислення та сенсорну обробку, наприклад здатність правильно розпізнавати звуки та запахи. Погіршується втрата пам’яті та сплутаність свідомості, і люди починають мати проблеми з впізнаванням рідних і друзів. Вони можуть бути не в змозі вивчати нове, виконувати багатоетапні завдання, наприклад одягатися, або справлятися з новими ситуаціями. Крім того, люди на цій стадії можуть мати галюцинації, марення, паранойю та можуть поводитися імпульсивно.
3. Важка форма хвороби Альцгеймера. Зрештою, бляшки та клубки поширюються по всьому мозку, а мозкова тканина значно зменшується. Люди з важкою формою хвороби Альцгеймера не можуть спілкуватися і повністю залежать від інших людей.

Що викликає хворобу Альцгеймера?

Причини, ймовірно, включають поєднання вікових змін у мозку разом із генетичною схильністю, факторами навколишнього середовища та способом життя. Важливість будь-якого з цих факторів у підвищенні або зниженні ризику розвитку хвороби Альцгеймера може відрізнятися від людини до людини.

Однією з найбільших загадок хвороби Альцгеймера є те, чому вона вражає переважно людей похилого віку. Це питання досліджують завдяки вивченню процесів нормального старіння мозку. Наприклад, вчені вивчають, як вікові зміни можуть завдати шкоди нейронам і вплинути на інші типи клітин мозку, сприяючи пошкодженню хвороби Альцгеймера. Ці вікові зміни включають атрофію (зменшення) певних частин мозку, запалення, пошкодження кровоносних судин, утворення нестабільних молекул, які називаються вільними радикалами, і мітохондріальну дисфункцію (порушення виробництва енергії всередині клітини).

Фактори здоров’я, навколишнього середовища та способу життя

Дослідження показують, що ряд факторів, окрім генетичних, може відігравати роль у розвитку та перебігу хвороби Альцгеймера. Існує великий інтерес, наприклад, до взаємозв’язку між зниженням когнітивних функцій і судинними захворюваннями, такими як захворювання серця, інсульт і високий кров’яний тиск, а також метаболічними захворюваннями, такими як діабет і ожиріння. Дослідження, що тривають, допоможуть нам зрозуміти, чи може зменшення факторів ризику для цих станів також зменшити ризик хвороби Альцгеймера і як це зробити.

Здорове харчування, фізична активність, соціальна активність і розумово стимулюючі заняття – все це допомагає людям залишатися здоровими з віком. Ці фактори можуть також допомогти зменшити ризик зниження когнітивних функцій і хвороби Альцгеймера.

Як діагностується хвороба Альцгеймера?

Лікарі використовують кілька методів і інструментів, щоб визначити, чи має людина, яка має проблеми з пам’яттю, хворобу Альцгеймера. Щоб діагностувати хворобу Альцгеймера, лікарі можуть:

• · Задавати людині та члену сім’ї чи другу запитання про загальний стан здоров’я, використання ліків, що відпускаються за рецептом і без рецепта, дієту, минулі проблеми зі здоров’ям, здатність виконувати повсякденні справи та зміни в поведінці та особистості.
• · Провести тести на пам'ять, розв'язування задач, увагу, рахунок і мову.
• · Провести аналіз крові, сечі та інші стандартні медичні аналізи, щоб допомогти визначити інші можливі причини проблеми.
• · Провести тести, щоб визначити, чи є депресія або інший психічний розлад причиною симптомів у людини або сприяє їх появі.
• · Провести аналіз спинномозкову рідину за допомогою спинномозкової пункції або аналізи крові для вимірювання рівня білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера та пов’язаними з нею деменціями.
• · Виконати сканування мозку, наприклад КТ, МРТ або ПЕТ (позитронно-емісійну томографію), щоб підтвердити діагноз хвороби Альцгеймера або виключити інші можливі причини симптомів.

Ці тести можна повторювати, щоб отримати інформацію про те, як пам’ять та інші когнітивні функції людини змінюються з часом.

Люди з проблемами пам’яті та мислення повинні поговорити зі своїм лікарем, щоб з’ясувати, чи спричинені їхні симптоми хворобою Альцгеймера чи іншою причиною, такою як інсульт, пухлина, хвороба Паркінсона, порушення сну, побічні ефекти ліків, інфекція чи інший тип захворювання. Деякі з цих станів можуть бути вилікувані та, можливо, оборотні.

Якщо діагноз – хвороба Альцгеймера, якомога ранній початок лікування захворювання може допомогти зберегти повсякденне функціонування на деякий час. Рання діагностика також допомагає сім’ям планувати майбутнє. Вони можуть вирішити фінансові та юридичні питання, потенційні проблеми безпеки, дізнатися про умови проживання та розвинути мережі підтримки. Крім того, рання діагностика надає людям більше можливостей брати участь у клінічних випробуваннях або дослідженнях, що перевіряють можливі нові методи лікування хвороби Альцгеймера.

Як лікується хвороба Альцгеймера?

Хвороба Альцгеймера є складною, тому малоймовірно, що якийсь лікарський засіб чи інше втручання успішно вилікують її у всіх людей, які живуть із цією хворобою. У поточних клінічних випробуваннях вчені розробляють і перевіряють декілька можливих методів лікування.

Хоча наразі немає ліків від хвороби Альцгеймера, з’являються медикаменти для лікування прогресування хвороби, спрямовані на її основні причини. Існують також ліки, які можуть тимчасово покращити або стабілізувати пам’ять і навички мислення в деяких людей і можуть допомогти впоратися з певними симптомами та поведінковими проблемами.

Крім того, люди з хворобою Альцгеймера також можуть відчувати безсоння, депресію, тривогу, збудження та інші поведінкові та психологічні симптоми. Вчені продовжують досліджувати, чому виникають ці симптоми, і досліджують нові ліки та немедикаментозні стратегії для їх усунення. Дослідження показують, що лікування цих симптомів може змусити людей з хворобою Альцгеймера почуватися комфортніше, а також допомогти їхнім опікунам. Антидепресанти, антипсихотики та ліки від тривоги можуть бути корисними для деяких людей з хворобою Альцгеймера, але експерти погоджуються, що ці ліки слід використовувати лише після того, як були випробувані інші стратегії сприяння фізичному та емоційному комфорту, такі як уникнення стресових ситуацій. Важливо обговорити з лікарем про те, яке лікування буде найбільш ефективним у кожній ситуації.

 Більше інформації за посиланням: https://www.nia.nih.gov/health/alzheimers-and-dementia/alzheimers-disease-fact-sheet

Підготувала Блага О.С.

• Навчально-науковий інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки