Новини

17.01.2019
1017

Реабілітація – це командна робота – переконана фахівець із фізичної терапії Світлана Чорей

Реабілітація – це командна робота – переконана фахівець із фізичної терапії Світлана Чорей

Вже декілька років в Ужгородському національному університеті ведеться підготовка студентів - фізичних терапевтів. Спеціальність є затребуваною, але разом з тим, складною, адже фахівець повинен володіти не тільки безпосередніми навиками із професії, але й бути добрим психологом, щоб ефективно проводити курс лікування. Фахівець із фізичної терапії займається відновленням певних втрачених функціональних можливостей організму, у зв’язку з неврологічними порушеннями, інсультом, порушеннями опорно-рухового апарату. Наша розмова із магістранткою факультету здоров’я та фізичного виховання  Світланою Чорей, яка вже на практиці, у клініці, випробовує свої знання та розповідає про специфіку своєї професії.

 

- Чому ти обрала саме фізичну терапію своєю спеціальністю?

 - Напевно, бажання стати фізичним терапевтом зародилося ще в дитинстві. Із дитинства, юності я любила піклуватися про здоров’я близьких та рідних, можливо все почалося з прикладання подорожника, коли поранився мій брат.  В школі цікавість до біології та основ здоров’я переросла в інтерес до людського організму, його лікування. Таким чином дитяче бажання заклало основу при виборі професії життя - фізичний терапевт. Із 2013 року  моєю альма-матер став Ужгородський національний університет, під час навчання намагалася приймати участь в різних університетських заходах, конференціях.

Наприкінці навчання, мені випала нагода познайомитися з чудовим фахівцем з великої літери,  фізичним терапевтом, інструктором з лікувальної фізичної культури  - Катериною Олександрівною Зінов’євою. Я в неї  проходила  практику, вона відразу стала для мене прикладом для наслідування.

Саме з її допомогою  я набула безцінного професійного досвіду та навчилась формувати правильний стиль спілкування з пацієнтами. Цей стиль полягає в доброзичливому та уважному відношенні до кожного пацієнта , а також ставленні , яке сповнене щирим бажанням допомогти. 

- Як складається твій професійний шлях?

- Після проходження практики мені було запропоновано посаду «фізичного терапевта» в медичному закладі « PlusMed», працювати в команді з Катериною Зінов’євою. Багаж теоретичних та практичних знань отриманих протягом навчання використовую зараз  допомагаючи людям з  різними захворюваннями та патологіями : нервової , серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату.

 - У чому полягає особливість, складність твоєї роботи?

- Важливо працювати не тільки з пацієнтом, але й з рідними пацієнта. Часом це важко, тому що кожного разу треба пояснювати певні питання, це дуже важливо, адже люди часто не розуміють, не погоджуються на методику лікування. Слід роз’яснювати  людям, що якщо вони самі будуть займатися з хворим, припустимо дома, то ефекту практично не буде. Їх треба емоційно «настроювати», для кожного окремого випадку добирати правильну аргументацію.

Дуже важливо також правильно працювати з хворими, адже кожна хвороба дається взнаки, психологічно люди дуже часто є подавленими. Тому фізичний терапевт має мати правильний настрій, бути на позитиві, не дозволяти собі якихось агресивних проявів, реакцій.

- Які найбільш поширені випадки, з якими ти стикаєшся під час лікування?

- Найчастіше я працюю з постінсультними пацієнтами, які мають  неврологічні порушення, працюю з порушеннями опорно-рухового апарату, сколіози, лордози. Найважче працювати з пацієнтами, що перенесли мозковий інсульт, оскільки вражена нервова система, психологічні порушення, люди дуже часто замкнуті, емоційно-подавлені. Тому до кожного слід знаходити свої слова, переконання.

Перед кожною програмою лікування я обов’язково проводжу функціональні проби, обстежую пацієнта, консультуюся зі старшими, більш досвідченішими колегами, і тільки потім ми разом узгоджуємо ту чи іншу програму роботи з пацієнтом.

- Які основні методи лікування Ви використовуєте?

- Лікувальна фізична культура і масаж, як додатковий метод лікування, тому що його не завжди можна використовувати, і він може бути задіяний для лікування тільки певної групи м’язів.

- Якого принципу ти дотримуєшся у своїй професійній діяльності?

- Моє призначення  допомагати  людям, про це я стараюся не забувати і слідувати цьому принципу.  На мою думку в роботі «фізичного терапевта» важливим є знання так званих «м’яких технік» , емоційний інтелект: вміння працювати в команді, спроможність знаходити компроміс у конфліктних ситуаціях, адже кінцевий результат реабілітаційного процесу залежить від злагодженої дії в команді.

Адже реабілітація передусім - це командна робота. Але, коли працюєш, вкладаєш частинку душі в кожного пацієнта і бачиш плід, результат своєї роботи, моїй радості немає меж, і всі труднощі відходять на задній план.

- Над чим плануєш розпочати свою роботу найближчим часом?

- Оскільки я тільки на початку свого професійного шляху і мені є чому вчитися, планую професійно розвиватися,  йти в ногу з часом в плані освоєння нових реабілітаційних методик, адже реабілітація вимагає постійного вдосконалення, навчання, читання різноманітної наукової, практичної літератури.

Як на мене, немає сенсу виконувати роботу не «інвестуючи в себе», шляхом постійного підвищення свого професійного рівня.

 

Розмову вів

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

 

Категорії: