Міжнародний українсько-білоруський договір «Розробка і дослідження газочутливих матеріалів на основі напівпровідників оксидів для застосування в якості сенсорів аналізу повітря, що видихається людиною, для систем медичної діагностики»
Міжнародний українсько-білоруський договір
«Розробка і дослідження газочутливих матеріалів на основі напівпровідників оксидів для застосування в якості сенсорів аналізу повітря, що видихається людиною, для систем медичної діагностики»
(науковий керівник - к.ф-м.н., В.С. Біланич)
Термін виконання: листопад 2021 р. – грудень 2021 р.
Мета: дослідження впливу технології, наночастинок металів (Au, Pt, Pd) та лазерного опромінення на газочутливі параметри напівпровідникових сенсорів активного типу для діагностичних систем аналізу повітря, що видихається людиною.
Результат: синтезовано порошки SnO2 SnO2 – Au(Pt,Pd) для виготовлення газових сенсорів. Встановлено, що попереднє окислення порошку SnSO4 концентрованою H2SO4 перед стадією гідролізу дозволяє отримати порошок SnO2, який характеризується середнім розміром частинок 5,5 нм і високою площею поверхні (70,4 м2/г) після прожарювання при 600 °C. За допомогою різних методів синтезу наночастинок золота виготовлені газочутливі композити SnO2–Au з розмірами Au від 1,9 ± 0,1 до 3,5 ± 0,5 нм. При додаванні до золю SnO2⋅nH2O наночастинок золота розміром 1,9–3,5 нм спостерігалося збільшення реакції сенсора на СО, СН4 та С2Н5ОН. Найвищу реакцію зафіксував шар SnO2–Au (3,5 нм), а датчик SnO2–Au (1,9 нм) найбільш чутливий до СО та СН4. Встановлено, що введення наночастинок золота збільшує чутливість сенсорів на основі SnO2 до ацетону. Найбільшу порогову чутливість до парів ацетону в повітрі мають сенсори SnO2 (0.2 мас.% Au). Вони дозволяють виявити 0.1 ppm ацетону у повітрі.