Закарпатська наука отримала шанс стати відомою на весь світ
Наприкінці березня Міністр освіти і науки України Сергій Квіт та Комісар з досліджень, науки та інновацій Європейського Союзу Карлос Моедас підписали Угоду між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі ЄС з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020». «Вперше Україна приєднується до європейської наукової програми такого масштабу і це відкриває можливості для українських науковців стати частиною дослідницької родини Європейського Союзу», – наголосив при підписанні Угоди Карлос Моедас.
У церемонії підписання серед урядової делегації, представників наукової еліти кількох європейських країн взяли участь проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Олександр Рогач і професор Надія Бойко, ініціатор створення Національного контактного пункту програми «Горизонт 2020» на базі ужгородського вишу.
Детальніше про переваги підписання Угоди та про нові можливості для української наукової спільноти розповіла Надія Бойко:
- Підписання Угоди піднімає статус України, вона переходить до списку країн, які належать до країн-асоційованих членів для участі у програмі «Горизонт 2020» з бюджетом 80 млрд. євро. Це найбільша транснаціональна програма, присвячена дослідженням та інноваціям. У програмі FP7, яка передувала «Горизонту 2020», Україна була однією з десяти найбільш продуктивних третіх країн (274 успішних участей). Пріоритетні області, в яких ми перемагали, навколишнє середовище, зміна клімату, транспорт, нанонауки, нанотехнології, нові матеріали, продовольство і сільське господарство, рибальство та аеронавтика.
У програмі «Горизонт 2020», як і в попередніх рамкових програмах, всі країни поділяють на 3 групи: 1) країни-члени ЄС, 2) асоційовані країни (ті, які вносять кошти для участі у програмі і, відповідно, одержують додаткові пільги, наприклад, здатність впливати на формування тематичних пріоритетів) і треті країни, які не є членами програми, однак можуть також брати в ній партнерську участь, не отримуючи за це фінансування від ЄС. До підписання угоди Україна належала до третіх країн. Такий статус у програмі мають США, Канада, Швейцарія. Але підписанням Угоди наша держава продемонструвала, що має намір співпрацювати з ЄС в галузі науки та інновацій. Проте цей документ повинна теж ратифікувати Верховна Рада України.
Відтепер українські науковці та підприємці можуть брати участь у конкурсах, які були закриті. Наприклад, у Європейській дослідницькій раді грантів (ERC), програмі підтримки інноваційних МСП (COSME), тощо. Угода дає можливість стати видимими для всього світу. На сьогодні є цілий ряд конкурсів, ще зачинених для України, але як тільки Угоду ратифікують, апліканти зможуть долучитися до цих проектів. Зауважу, що всі проекти подаються онлайн через портал Європейської Комісії.
- Наскільки важливо виконати вимоги Угоди і чи зможуть бути успішними у таких програмах наші науковці та бізнес?
- Нам необхідно бути успішними. Треба розуміти як змінити засади розвитку науки в Україні. Адже принципи фінансування науки в Україні та Європі настільки різні! Конкуренція є дуже високою, серед учасників програми усі є досвідченими і високопрофесійними організаціями з 27 країн-членів ЄС. Нам необхідно використати такий шанс. Є приклади, коли країни не використовують цей потенціал повною мірою, наприклад, Болгарія. Важливо також, щоб Україна себе не дискредитувала погано підготованими заявками, незваженими поданнями. Наш національний контактний пункт надає інформацію про оголошені конкурси, дає поради щодо оформлення проектів, роз’яснює правила їх подачі, форми, фінансові аспекти, сприяє пошуку партнерів.
Потрібно розуміти, що ці проекти не передбачають придбання обладнання. Вважається, що у даних програмах повинні брати участь колективи з уже сформованими напрямами. Крім практичних прикладних розробок, науковці, які мають орієнтуються на фундаментальну науку, теж можуть брати участь у програмі. Але все-таки проекти мають бути наближеними до потреб ринку. Відповідно має змінитися і наша ментальність, українці мають орієнтуватися на вимоги Європи. Ми відстаємо у багатьох процесах. Такі форми співпраці науки та бізнесу як інкубатори, наукові парки вже застаріли. Формальний підхід не підійде, на зміну інкубаторам та паркам мають прийти технологічні платформи і спільні програмні ініціативи. Ми створили таку асоціацію у харчовому секторі “Їжа, здоров’я, добробут”, 60% у ній – це бізнес організації. Необхідно створити усталені зв’язки між бізнесом та наукою, які будуть діяти вже зараз. Однак для реєстрації таких нових інноваційних ініціатив необхідні зміни і в законодавстві. Поки що в Україні немає закону, який дозволяв би реєструвати інноваційні структури. А із старими речами не можна йти у Європу. Наука не може бути більше фрагментарною, ми маємо навчитись позбуватися старих підходів, лише перспективні колективи із відомим у світі професійним досвідом мають право бути підтриманими і на національному рівні.
- Які перспективи у науковців УжНУ, підприємців та інших потенційних учасників програми «Горизонт 2020» із Закарпаття?
- Ми є провідними спеціалістами у напрямках «Харчування» та «Здоров’я» тобто у двох пріоритетах програми «Горизонт 2020». Наш досвід – близько 10 проектів, фінансованих ЄС. Щойно завершено проект CAPINFOOD, досягнуто угоди про впровадження інновацій з 15 підприємствами. Ми є партнерами проекту BacFoodNet. Наш регіон виграє також від вдалого географічного розташування: УжНУ має добрі контакти із західними колегами, 20- річний досвід співпраці. Виш брав участь у попередній Сьомій рамковій програмі (BaSeFood, JSO-ERA).
Успіхом є і те, що після підписання Угоди в університеті вже є науковець, доцент кафедри політології і державного управління Іван Стряпко, який бере участь як третя сторона у програмі «Горизонт 2020». Відділ міжнародного освітнього та наукового співробітництва УжНУ провів якісну промоцію, щоб університет став видимим. Учені розуміють, що участь у транснаціональних програмах є вигідною і створюють підприємства із бізнесом. Таким чином ми маємо шанс на участь. Але наші шанси залежать безпосередньо від нашої компетенції, від уміння співпрацювати, від уміння вірно себе позиціонувати, а тут, на жаль, ми не маємо чим похвалитися. Тому підписання угоди лише відкриває нам шлях, а як ми зможемо ним іти – покаже час.
Розмовляла Ірина Бреза
_thumb_wide.jpg)
