Із перших вуст: як в УжНУ діє Центр дослідження права війни

Військова агресія рф проти України поставила перед науковцями-юристами в Україні і цілому світі низку важливих питань. Це, зокрема, застосування норм міжнародного гуманітарного права, способів притягнення агресора до відповідальності за скоєні воєнні злочини, виплати репарацій та відшкодування збитків Україні, а також чимало інших питань, які пов’язані із війною рф проти нашої держави. Для пошуку дієвого механізму регулювання цих правових питань в УжНУ 21 листопада 2022 року на базі УжНУ за підтримки Ради національної безпеки і оборони України було створено Центр дослідження права війни. Детальніше про його діяльність – у нашому матеріалі.

 

- Що стало передумовою створення Центру дослідження права війни на базі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет»?

 

Ярослав Лазур, декан юридичного факультету УжНУ, доктор юридичних наук, професор:

- Виклики, отримані українським суспільством після початку широкомасштабної агресії рф проти України у лютому 2022 року загрожують світовому правопорядку, який склався за результатами Другої світової війни. Вони є новими, непізнаними і наша держава, на жаль, перетворилася на поле для відпрацювання та перевірки на практиці теоретичних розробок щодо застосування законів, правил і звичаїв ведення війни, установлених нормами міжнародного гуманітарного права, насамперед в умовах сучасного збройного конфлікту.

 На наше глибоке переконання, ніхто крім українців не знає справжньої суті процесів, що відбувається на сьогодні в нашій державі, тому саме національні науковці, зокрема, юристи можуть запропонувати шляхи виходу із правової кризи глобального масштабу, в якій ми опинилися через агресивну війну рф проти України.

Зважаючи на те, що збройна агресія проти нашої країни триває,  при цьому рф не визнає юрисдикції діючих міжнародних судових органів, тому для всіх юристів нагальним є пошук дієвого механізму регулювання правових питань, які виникли наслідок цієї війни.

Все вищенаведене обумовило створення Центру дослідження права війни на базі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет». Ця ініціатива була підтримана Радою національної безпеки і оборони України та реалізована у форматі платформи для проведення наукових досліджень соціально-економічних та воєнних аспектів застосування військ (сил), озброєння і військової техніки у ході сучасних збройних конфліктів та російсько-української війни; розробки концепції права війни в Україні на базі норм міжнародного гуманітарного права, з урахуванням існуючого досвіду цієї війни.

 

- Які основні напрямки діяльності Центру дослідження права війни?

 

Юлія Боброва, директор Центру дослідження права війни, доктор юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

- Ми визначили такі основні напрямки діяльності нашого Центру:

1. Розробка пропозицій з питань практичного застосування норм міжнародного гуманітарного права, Римського статуту та інших міжнародних правових актів у ході російсько-української війни: особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права у ході гібридної війни рф проти України і під час широкомасштабного вторгнення в Україну; внесення змін до законодавства України.

2. Важливим напрямком є створення правового механізму документування воєнних злочинів в Україні: підготовка пропозицій до кримінального процесуального законодавства України з метою імплементації норм міжнародного гуманітарного права, Римського статуту тощо.

3. Підготовка пропозицій щодо форми міжнародного судового органу (трибуналу), а також форм і способів притягнення агресора до відповідальності за скоєні воєнні злочини в Україні: вивчення досвіду діяльності міжнародних судових органів (трибуналів), створених для притягнення до відповідальності за воєнні злочини (міжнародний трибунал з Руанди, міжнародний трибунал з Югославії); пропозиції щодо: принципів, функцій, статусу, повноважень міжнародного судового органу (трибуналу) для притягнення до відповідальності військово-політичного керівництва рф за розв’язання та ведення агресивної війни проти України (інших агресивних воєн) та військовослужбовців рф – за вчинені на території України воєнні злочини.

4. Відшкодування Україні шкоди, завданої внаслідок веденням рф агресивної війни: вивчення міжнародної практики відшкодування шкоди, завданої державою-агресором потерпілій державі за період після Другої світової війни по теперішній час; підготовка пропозицій щодо створення міжнародного судового органу з питань репарацій (відшкодування шкоди) Україні, спричинених збройною агресією рф, зокрема: юрисдикція такого органу на правовідносини, пов’язані з агресією рф проти України та його повноваження щодо стягнення такої шкоди.

5. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, судової влади та правоохоронних органів в районах ведення бойових дій та на окупованих територіях: повноваження, функції та порядок діяльності судів України та «судових органів» країни-агресора на тимчасово окупованих територіях України; повноваження, функції та порядок діяльності правоохоронних органів в районах ведення бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України.

6. Правове регулювання статусу біженців, переселенців, депортованих осіб, у тому числі окремо щодо дітей.

7. Механізм забезпечення і реалізації правового статусу військовополонених та захоплених цивільних осіб: дослідження законодавства України, яке регулює питання статусу та прав військовополонених, захоплених цивільних осіб на відповідність нормам міжнародного гуманітарного права; підготовка пропозицій з метою приведення до норм міжнародного гуманітарного права законодавства України з питань забезпечення і реалізації правового статусу військовополонених та захоплених цивільних осіб.

8. Відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю фізичних осіб; майну фізичних та юридичних осіб (суб’єктам підприємницької діяльності): підготовка пропозицій щодо удосконалення правового механізму відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю фізичних осіб; майну фізичних та юридичних осіб (суб’єктам підприємницької діяльності), з урахуванням рішень Європейського Суду з прав людини, інших міжнародних судових інституцій в умовах збройної агресії рф проти України.

9. Розробка пропозицій з удосконалення концепції системи правової освіти в Україні із врахуванням існуючого досвіду збройних конфліктів кінця 20-го – початку 21-го сторіччя та російсько-української війни, які ґрунтуються на дієвій концепції права війни, що забезпечить недопущення подібного досвіду у майбутньому.

 

- Чому Ви обрали саме таку назву для Центру?

- Ми бачимо, що яким би не був важким кожен день нашої боротьби проти російського агресора – ми українці пристосовуємося до всіх тих нововведень, що привнесла нам війна, а отже, трансформації потребує і механізм регулювання змін у суспільних відносинах, що виникли внаслідок широкомасштабного вторгнення рф. Тому можемо говорити про виникнення «Права війни» як сукупності правових норм, що регулюють закони, правила і звичаї ведення війни, порядок застосування воєнної сили в сучасних умовах та спрямовані на обмеження негативних її наслідків: правових, економічних, соціальних, гуманітарних тощо і ґрунтуються на принципах міжнародного гуманітарного права, з урахуванням особливостей їх застосування під час сучасної російсько-української війни. З огляду на те, що питання, які складають об’єкт правового регулювання права війни належать до напрямків дослідження нашого Центру  й обиралася його назва.

 

- Чим відрізняється право війни як новітній виклик сучасності, зумовлений збройною агресією рф проти України від міжнародного гуманітарного права, військового, воєнного права?

- Міжнародне гуманітарне право – це сукупність норм права, що регулюють правила, закони і звичаї ведення війни, які спрямовані на обмеження негативних гуманітарних наслідків збройного конфлікту. Його основу складають Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років та Женевські конвенції 1949 року та протоколи до них.

Тоді як військове право – це сукупність норм права, що  регулюють суспільні відносини, пов’язані із організацією функціонування сектору безпеки і оборони держави в мирний час та особливий період, а також діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування у воєнний час, регулює порядок проходження військової служби у Збройних Силах України та інших, утворених відповідно до закону, військових формуваннях.

Воєнне ж право (у розумінні операційного права) – правові норми міжнародного гуманітарного права, які регулюють порядок застосування військ (сил), озброєння і військової техніки в умовах воєнного (збройного) конфлікту, як правило, міжнародного характеру.

На сьогодні в Україні нормативне визначення воєнного прав відсутнє. Багато хто ототожнює його з операційним правом, яке регулює порядок застосуванням військ (сил), озброєння і військової техніки у ході миротворчих операцій за участі військовослужбовців Збройних Сил України поза межами нашої держави (наприклад, у країнах колишньої Югославії, Іраку, Афганістані, Сьєра-Леоне, Судані, Конго, Лівані, Ліберії).

Визначення поняття «права війни», яке, до речі, пропонується нами вперше в правовій науці України, наведене нами вище.

 

- Чому центр сформовано на базі напрацювань юридичного факультету «Ужгородського  національного університету»?

- Місцем для створення Центру дослідження права війни обрано Ужгородський національний університет як вищий навчальний заклад із бездоганною науковою репутацією, великою кількістю міжнародних зав’язків та співпрацею із міжнародними вузами. Беззаперечним є також факт його місцезнаходження, що станом на сьогодні зможе забезпечити проведення офлайн комплексу всіх необхідних наукових заходів: конференцій, експертних обговорень, круглих столів тощо.

 

- Які заходи вже проведено в рамках діяльності новоствореного  Центру?

- 17 лютого 2023 року проведено експертне обговорення на тему «Право війни як актуальна правова категорія, зумовлена сучасними викликами збройної агресії російської федерації проти України». У експертному обговоренні взяли участь понад 70 учасників серед яких провідні українські науковці та експерти з США, Чехії, Словаччини.

Метою заходу було напрацювання напрямків, в яких повинні діяти правознавці України в умовах війни з росією та координація подальших спільних дій.

З вітальним словом та підтримкою створення Центру дослідження прав війни виступили перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони Руслан Хомчак, проректор з наукової роботи УжНУ Іван Миронюк.

Напрями роботи Центру підтримали також провідні українці науковці, зокрема: академіки Національної академії правових наук України: Наталія Оніщенко, Володимир Устименко та Анатолій Селіванов, які виступили у ході експертного обговорення із доповідями.

 

 - Чим обумовлено включення економіко-правових аспектів бізнесу до ключових напрямів Центру?

- Вікторія Бондаренко, заступник директора Центру, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри бізнес-адміністрування, менеджменту та маркетингу факультету історії та міжнародних відносин:

В умовах, що сформувалися в Україні ключовими є правова, інформаційна та консультаційна підтримка бізнесу, що формує економічний тил нашої держави. Бізнес в умовах війни  непроста справа і, як свідчать дані статистики, більшість підприємств зазнають збитків та припиняють діяльність. Серед основних причин, неможливість або складність релокації, недостатність джерел фінансування, низька платоспроможність населення, відсутність достатніх компетенцій та нових знань, що забезпечують гнучкість та життєздатність бізнесу у високо змінному діловому середовищі. Тому, одним із напрямів (враховуючи напрацювання колективу юридичного факультету) стала підтримка бізнесу в умовах війни через призму економічних та юридичних аспектів. 

Крім того, в період невизначеності значно зростає роль міждисциплінарного підходу, що забезпечує збагачення методології та інструментарію наукових і прикладних досліджень.

На сьогодні Центр має напрацювання щодо співпраці в сфері економіко-правових аспектів з експертами з Портленду та Карлових Вар.

 

 

Інформаційно-видавничий центр

• Юридичний факультет