Володимир Міца: «Досягнення нічого не варті, якщо ти нікому не допоміг»
Його предки жили високо в горах, якнайдалі від цивілізації – бо хотіли бути вільними від міської суєти і суспільних обмежень.
Його дядько 1944 року зачитував на зʼїзді у Мукачеві маніфест про воззʼєднання Закарпатської України з УРСР, зробив дуже багато для Ужгородського університету в роки становлення вишу, зміцнював його кадрами. Інший дядько – працював у IBM і конкурував із Біллом Гейтсом, коли той тільки розпочинав свою роботу у сфері компʼютерних технологій.
Він – науковець, який не з розповідей знає, що таке промисловість, як упроваджувати наукові розробки у виробництво. Учений-фізик, якого знають і шанують колеги з усього світу. Але водночас це дуже скромна людина, яка радше говоритиме про своїх учнів, про їхні досягнення, ніж про себе.
Ідеться про Володимира Михайловича Міцу – доктора фізико-математичних наук, професора, який у червні одержав ще одну почесну відзнаку – звання заслуженого діяча науки і техніки України. З цього приводу і з нагоди нещодавнього ювілею ми поспілкувалися з професором.
Інтерв’ю - на сайті Медіацентрі УжНУ.






