Новини

07.10.2022
3411

Визнаному лідеру закарпатської наукової школи славістики і балканістики Івану Гранчаку виповнилося 95 літ

Визнаному лідеру закарпатської наукової школи славістики і балканістики Івану Гранчаку виповнилося 95 літ

7 жовтня 2022 року виповнилося 95 років від дня народження доктора історичних наук, професора, академіка Міжнародної слов’янської академії наук, Заслуженого працівника народної освіти України Івана Михайловича Гранчака (1927–2000 рр.), який 45 років життя присвятив своїй alma-mater - Ужгородському національному університету. Відомий слов’янознавець, гунґаролог, фахівець з новітньої історії, професор І.М. Гранчак півстоліття був у центрі науково-культурного і громадсько-політичного життя Закарпаття та своєю плідною працею зумів тісно вплести своє ім’я в історію вишу.

Народився він у селі Нове Давидково на Мукачівщині, в родині Марії та Михайла Гранчаків. Закінчив 7 класів місцевої школи і продовжив навчання в Мукачівській горожанській школі та Мукачівській учительській семінарії. Вищу освіту здобув в Ужгородському державному університеті на історичному факультеті, а опісля, отримавши рекомендацію Вченої ради, вступив в аспірантуру Інституту історії АН УРСР. Закінчивши навчання в аспірантурі (1955р.), Іван Михайлович продовжив свій шлях на історичному факультеті рідного університету, займаючи посади старшого викладача, доцента, професора. Протягом 33 років очолював кафедру загальної історії, був деканом історичного факультету та проректором з навчальної роботи. Завідував також кафедрою історії та суспільних дисциплін Ужгородського інституту інформатики, економіки і права. Його наукова діяльність швидко здобула визнання не лише в стінах рідного вишу, а й далеко за його межами держави - в Угорщині, Чехословаччині, Польщі, Болгарії й інших країнах.

Для тогочасних студентів історичного факультету Іван Михайлович залишиться в пам’яті як талановитий викладач та непересічний лектор курсів «Історія середніх віків», «Історія південних і західних слов’ян», «Історіографія нової і новітньої історії» та окремих спецкурсів: «Гуситські війни», «Утворення слов’янських держав (VII – X ст.)», «Зарубіжні слов’янські країни в добу Відродження», «Суспільна думка в країнах Європи в XVI – XVII ст.», «Нова і новітня історія Угорщини» та ін.

Багатогранною є й наукова спадщина вченого - понад 500 публікацій, з яких 18 є монографіями. У  коло наукових зацікавлень І.М. Гранчака входили не тільки аспекти історії сучасних Чехії, Словаччини, Угорщини, але й Закарпаття та Ужгородського університету. Він був активним учасником написання загальновідомої колективної праці «Іcторія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (Київ, 1969), праці з історії Закарпаття «Шляхом до щастя» (Ужгород, 1973). Певною вершиною дослідника історії рідного краю стали фундаментальна праця «Нариси історії Закарпаття у трьох томах». Перший том побачив світ у 1993-му, а другий – у 1995 роках. Він вивчав політичну й соціально-економічну історії, питання культури, торкався проблем Карпатської України 1938–1939 рр. Також Іван Гранчак був «літописцем» рідної альма-матер - у виданні «Осередок освіти, науки, культури: Ужгородському державному університету - 50 років» більшість матеріалів його авторства.

Працюючи на благо Ужгородського національного університету, визнаний науковець налагодив співробітництво зі Львівським, Київським, Харківським університетами. Крім того, ужгородські історики тісно співпрацювали з колегами з Кошицького (Чехословаччина), Дебреценського, Ніредьгазького та Сеґедського (Угорщина) університетів.      

Також Іван Михайлович взяв активну участь у підготовці нової плеяди істориків краю. Під його керівництвом два десятки аспірантів і здобувачів стали кандидатами наук (К.І. Гурницький, С.Ю. Пруниця, І.П. Андрусяк, В.М. Сегеда, І.М. Чаварга, Г.В. Божук, В.С. Поляк, С.І. Мітряєва, Е.П. Чейпеш, З. Коларж, М.П. Матьовка, А.А. Біров, І.І. Вовканич, В.П. Приходько, І.С. Гапоненко, І.М. Ліхтей та ін.), а два – докторами історичних наук (Б.Й. Желіцкі та І.О. Мандрик). Він зробив значний внесок у підготовку науково-педагогічних кадрів не лише як науковий керівник аспірантів, але й як ініціатор створення і голова ради із захисту кандидатських дисертацій. Згодом ця спеціалізована рада отримала право розгляду також докторських дисертацій. Впродовж 35 років функціонування було захищено 110 робіт, тобто це - 110 кандидатів і докторів наук. На спеціалізованій раді із захисту при історичному факультеті захищали дисертації науковці не лише з Ужгорода, а й Києва, Львова, Рівного, Чернівців, Харкова, Дніпра, Одеси, інших міст. 

Варто зазначити, що й обидві доньки подружжя Івана та Анни Гранчаків теж торували свій шлях у науці та успішно реалізували свій генетично успадкований інтелектуальний потенціал. Ольга Іванівна Лемко стала доктором медичних наук, професором кафедри факультетської терапії УжНУ, а Маріанна Іванівна Кляп – кандидатом педагогічних наук, доцентом кафедри фізичної реабілітації УжНУ. Кандидатами медичних та технічних наук є внуки ювіляра – Іван Лемко та Михайло Кляп.

У жовтні 2017 року – в 90-у річницю І. М. Гранчака –  в УжНУ відбулися Наукові читання присвячені цій події, у яких взяли участь провідні науковці УжНУ – колеги та вихованці видатного історика, ветерани освітянської ниви та нинішня молода генерація науковців університету, у становлення якої свій потужний внесок робив професор І. М. Гранчак упродовж усього життя. Учасники читань відзначали непересічний вклад І.М. Гранчака у розвиток наукової спадщини Південно-Східної і Центрально-Східної Європи, історії та історіографії Закарпаття, підготовці наукових та педагогічних кадрів, створення Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, його громадську діяльність, спрямовану на багатогранний розвиток рідного краю.

Спогадами про свого іменитого викладача, наставника та колегу ми попросили поділитися його колишніх студентів та дисертантів.

Володимир Приходько - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, директор Інституту державного управління та регіонального розвитку УжНУ, Заслужений працівник освіти України:

Винесений на науково-освітній олімп соціальним ліфтом радянської доби Іван Михайлович Гранчак підіймався рейками цього ліфту не силою інерції свого соціального  походження,  а завдяки  наполегливим випробовуванням  себе у різних галузях знань та освіти. Обравши історію за напрям пошуку істини та наукового самовдосконалення, за справу усього життя, демонстрував фундаментальність і  глибинність, об`єктивність і доброчесність наукових підходів. Завдяки саме цим особливостям свого характеру як людини і дослідника, увірвався в радянську і українську славістику як наймолодший доктор історичних наук. Будучи  визнаним лідером закарпатської наукової школи славістики і балканістики, Іван Михайлович однаково впевнено почував себе у медієвістиці, новій і новітній історії Чехії, Словаччини, Сербії, Угорщини, Хорватії, історії суспільної думки слов`янських країн. Його масштаб, як талановитого дослідника та видатного організатора академічної і вузівської науки, фундатора та рушія наукової історичної школи, ми відчували вже на студентській лаві. Рекомендації метра  відкривали молодим вченим  двері провідних союзних і республіканських наукових установ, партнерських вищих навчальних закладів та дослідницьких центрів сусідніх європейських  країн.

Чудовий методист та управлінець Іван Михайлович генерував нові дослідницькі  структури комплексної спрямованості. У пам`яті, зокрема, процес створення  Закарпатського наукового центру регіональних соціально-економічних досліджень Національної Академії Наук України, у якому економісти-міжнародники мали честь співпрацювати з ним.

Мирослава Лендьел - доктор політичних наук, професор кафедри політології і державного управління, проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ:

Іван Михайлович Гранчак – це одна з тих особистостей, з якими асоціюється Ужгородський національний університет. Відомий слов’янознавець, гунґаролог, фахівець із новітньої історії, професор І.М. Гранчак навіть у студентів інших вишів України та колишнього СРСР асоціювався з авторством підручників з історії південних і західних слов’ян, історії Угорщини.  А на початку 1990-х рр. саме під його керівництвом побачили світ нариси історії Закарпаття, де, попри певну об’єктивну обмеженість, було вперше відкрито для громадськості заборонені раніше теми.

І.М. Гранчак був непересічним лектором, який умів відкривати для студентів певні історичні нюанси, що були заховані в пустослів’ї радянської історичної літератури, однак були визначальними для плину історичного часу. Вимогливий організатор освіти й науки, Іван Михайлович славився також умінням добирати актуальні теми для своїх аспірантів. Можливо, саме тому його так поважають представники гранчаківської школи дослідників соціально-економічних та політичних процесів у Центральноєвропейському регіоні. А основне – він був живою особистістю, про яку хочеться й потрібно згадувати.

Світлана Мітряєва - директор Центру аналізу регіональних ризиків,Заслужений діяч науки і техніки України:

Для мене особисто Іван Михайлович Гранчак асоціюється з академічною наукою. Саме він стояв біля витоків організації і створення одного з перших академічних осередків Закарпаття – Ужгородського відділення історії європейських країн  Інституту історії Академії наук України. Він, як ніхто інший, розумів, що  знаходячись на перехресті цивілізацій, кордонів, націй, культур і в силу свого геополітичного розташування, наш край повинен мати такий важливий академічний осередок. Адже процеси, які відбуваються у країнах-сусідах України першого порядку, прямо чи опосередковано впливають і на порядок денний в нашому прекрасному, але не простому регіоні...

Іван Михайлович  мав  заслужену повагу науковців та сталі  контакти з представниками академічних установ Львова, Чернівців, Києва, Москви, Праги, Братислави, Будапешта, що дозволяло йому бути організатором та проводити на базі університету та Ужгородського відділення Інституту історії АН України не тільки міжнародні наукові конференції а й цілі Конгреси за участі знаних науковців.... 

 Це була мудра, скромна людина з панорамним мисленням, який вмів об'єднувати навколо себе велике коло науковців вузівської та академічної науки.  Професіонал-дослідник, фанат своєї справи...  Бережімо в пам'яті  таку неординарну Особистість!

Інформаційно-видавничий центр

 

Категорії: