Викладачів УжНУ щороку оцінюватимуть за спеціальною рейтинговою системою, найкращих –преміюватимуть
Викладачів УжНУ щороку оцінюватимуть за спеціальною рейтинговою системою, найкращих --преміюватимуть
Весь професорсько-викладацький склад УжНУ отримуватиме оцінки за власні здобутки та ініціативу у науково-методичній, інноваційній, організаційно-виховній роботі. Власне за 2014-2015 навчальний рік викладачів вже оцінили: минулого тижня Володимир Фекета, проректор з науково-педагогічної роботи, на Вченій раді УжНУ оприлюднив результати рейтингування, яке проводилося в університеті упродовж червня-жовтня.
– Питання рейтингової оцінки неодноразово обговорювалося на факультетах та на науково-методичній раді університету. Критерії оцінювання були досить дискусійними, врешті решт, було знайдено такий варіант, який – у цілому – влаштував усіх. Відтак було прийняте відповідне положення, яке регламентує всі процедурні питання визначення рейтингів. Після цього було проведено анкетування викладачів, результати якого були передані деканатами до рейтингової комісії; після підбиття цих результатів з’ясувалася загальна картина по університету. У рейтингові списки увійшли 957 викладачів, які працюють на різних факультетах. Зауважу, що деякі викладачі не подали інформацію про себе, таким чином, позбавивши себе можливості побачити свій рейтинг у порівнянні з колегами.
– Як саме і кого оцінювали ?
– Було розроблено спеціальну анкету (обсягом до 15 сторінок), де враховано всі можливі види роботи викладача. Наприклад, у розділі «Навчально-педагогічна робота» облікується видання підручників, навчальних посібників, впровадження інноваційних методів у практику. У розділі «Наукова робота» враховувалися наявність патентів, ліцензій, наукових публікацій, навіть виступи на телебаченні та у пресі з відповідної тематики. Розділ «Організаційна робота» передбачав участь викладача у комісіях, вчених радах, спецрадах по захисту, керівництво дисертаціями, участь у написанні певного роду аналітичних документів, керівництво групами, тощо. Певна позиція обраховувалася конкретною кількістю балів.
Результати оцінювалися, перш за все, за критерієм посад, які займають науково-педагогічні працівники. Тобто окремо рейтингування відбувалося у трьох категоріях: професори – 120 осіб, доценти – 502 особи та старші викладачі/викладачів/асистенти – 335. Однак показники дуже відрізнялися у представників різних факультетів, тому рейтингова комісія вирішила диференціювати ще й напрями. Посади розділили у межах трьох напрямів: гуманітарного, природничого і фізико-математичного. Як результат, ми отримали 9 рейтингових списків.
– Чи потрібною була така деталізація побудови рейтингів ?
З’ясувалося, що фізики та математики, враховуючи специфіку їх діяльності, мають відносно низькі рейтингові показники: написання публікацій з їх спеціальностей є тривалим процесом, оскільки вимагає залучення великого масиву даних. Математики і фізики не є настільки активними у публічній діяльності як гуманітарії. Фахівці природничого напрямку (хіміки, медики, біологи) часто лімітовані можливостями матеріально-технічної інфраструктури. Тому є необхідність проводити рейтингування за декількома категоріями.
– Чому університету важливо використовувати систему рейтингування викладачів ?
Рейтингова оцінка є невід’ємною частиною системи забезпечення якості університетської освіти, інструментом для керівників вишу, зокрема навчальних підрозділів, оскільки володіючи інформацією про середній бал на певному факультеті, можна визначити співробітників, яких потрібно відзначити як кращих, а також тих, яким потрібно приділити більше уваги роботі. Таким чином, рейтинг створює орієнтири для кожного.
Але я чітко усвідомлюю, що ця система буде життєздатною лише тоді, коли буде відбуватися матеріальне стимулювання осіб, які в рейтингу займають вищі місця. Саме тому керівництвом УжНУ прийнято рішення встановити доплати до заробітної плати науково-педагогічних співробітників, які зайняли 10 % верхніх позицій рейтингів у різних категоріях та напрямах, упродовж всього наступного тобто 2016 року. Розмір надбавки буде визначений за результатами бюджетного планування, однак можу вже повідомити, що розглядається варіант 10-15 % доплати для понад 90 викладачів, які увійшли у ТОП-10.
Враховуючи факт, що деякі науковці і викладачі основну увагу приділяють саме науковій роботі, зокрема оприлюдненню результатів досліджень у журналах, що входять до найбільш впливових наукометричних баз, то їх успіх буде стимулюватися додатково. За кожну публікацію у таких виданнях автори, починаючи з 2016 року, будуть отримувати премію.
Які недоліки рейтингової системи, що апробується в УжНУ, Ви вже виявили ?
Є декілька проблем, появу яких ми, відверто кажучи, і очікували. Не всі викладачі здали заповнені анкети. Ми є демократичним університетом і нікого в цьому році не примушували проходити рейтингування. Однак, можливо, через власну пасивність деякі викладачі втратили шанс увійти у перелік кращих та отримати матеріальну винагороду за працю. Також ми сподіваємося на порядність і чесність викладачів щодо об’єктивності поданої інформації. Для зняття всіх сумнівів, особливо стосовно тих працівників, які будуть матеріально стимулюватися, необхідно, щоб всі вони розмістили в електронному репозитарії університету наукові праці, а у системі Moodle – навчально-методичні матеріали.
Третя проблема – це певні недоліки рейтингової анкети, яка не в повній мірі враховує специфіку факультетів; має деякі перекоси у бальній оцінці певних видів роботи. Ми повинні продовжувати вдосконалювати анкету, щоб прийняти варіант, який би влаштував усіх.
Оцінка викладачів УжНУ – це одноразова акція чи рейтингування проводитиметься систематично ? І наскільки чесно заповнюють анкети викладачі ?
Це робота буде здійснюватися постійно. Згідно з прийнятим Положенням, оцінювання здійснюється наприкінці весняного семестру кожного року протягом червня і триває до 1 липня. Щодо достовірності поданих матеріалів, то на першому рівні керівник кафедри відповідає за об’єктивність матеріалів, які подали його підлеглі. Друга ланка – це факультет, його рейтингова комісія. По-третє, переможці будуть зобов’язані підтвердити свої результати документально шляхом електронного оприлюднення.
Підводячи підсумки: рейтингова оцінка науково-педагогічних співробітників УжНУ – це всерйоз і надовго! За допомогою цього інструменту ми зможемо об’єктивно оцінити участь викладачів у науково-педагогічній діяльності та надати поштовх до покращення роботи усього колективу.
Розмовляла Ірина Бреза
