Відкрита лекція про середньовічні поселення Закарпаття відбулася в УжНУ
У вівторок, 10 січня в читальній залі Наукової бібліотеки Ужгородського національного університету відбулася лекція «Середньовічні поселення Закарпаття», яку провів доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін Закарпатської академії мистецтв Іван Міськов. Організатором події виступив Волонтеріат УжНУ за підтримки Карпатського фонду.
У своїй лекції Іван Міськов розповів історію становлення закарпатських міст, зокрема Ужгорода, Берегова, Виноградова, Хуста, Тячева, акцентуючи увагу на писемних джерелах, в яких згадувалися ці населені пункти. Також науковець торкнувся питання геральдичних символів та феодальних родів, які мали у володінні території сучасного Закарпаття.
Нажаль, у період XI-XIII століть є небагато писемних документів які б стосувалися історії сучасного Закарпаття, їх стає значно більше тільки з другої половини XIII століття. «Нажаль є небагато документів з тої доби, я працював із документами, які є в Науковій бібліотеці УжНУ, Державному архіві Закарпатської області, угорських та словацьких архівах». Як зазначив Іван Міськов, в документах у XI столітті були зафіксовані замкові комітати Унг і Боржова. У XIII столітті Боржова стає лістовим комітатом, на його території розташовувалися мисливські угіддя. Згодом він розділяється на три комітати: Унг, Берег та Мараморош.
Особливу увагу науковець звернув на появу госпітів, з якими пов'язується розвиток середньовічних поселень на території Закарпаття. «Чому я кажу поселення - в архівних документах поселення сучасного закарпаття згадуються декількома термінами: villa - село, oppidum - містечко, civitas - місто. Після монголо-татарської навали відбувається процес появи та заснування багатьох закарпатських поселень, які ми знаємо донині. Угорський король Бела IV будує в країні кам'яні замки та запрошує іноземних поселенців - госпітів з інших куточків Європи. Першим таким поселенням стало сучасне місто Берегово» - зазначив Іван Міськов.
Науковець торкнувся питання взаємовідносин між госпітами і місцевими феодалами, які подеколи супроводжувалися конфліктами - як свідчать писемні джерела. Після лекції слухачі отримали вичерпні відповіді на свої запитання щодо середньовічної історії Закарпаття.
Як зазначають у Волонтеріаті УжНУ, цикл відкритих лекцій продовжується. 17 січня 2023 р. о 14.00 у головній читальній залі Наукової бібліотеки УжНУ відбудеться відкрита лекція доцента кафедри археології, етнології та культурології ФІМВ УжНУ Ігоря Прохненка «Закарпаття на зламі ер».
Інформаційно-видавничий центр
3_thumb_wide.jpg)
