COVID-19: Вакцинувати чи не вакцинувати
На сьогодні, в період пандемії COVID-19, дуже часто задають питання: проводити планову вакцинацію чи ні?
Це питання задають не тільки в нашій країні, але і у всіх країнах світу. Тому ми у своїй практиці звертаємось до світової практики. Хочеться, в першу чергу, зазначити позицію ВООЗ. Ще 20 березня 2020 року ВООЗ розглянуло і видало керівництво з питань вакцинації у країнах, в залежності від особливостей кожної країни щодо захворюваності і вакцинального статусу. Усі країни розподілені на пять вакцинальних ситуацій. Україна відноситься до пятої ситуації, оскільки перед пандемією COVID-19, ми мали епідемію кору, яка тривала з 2017 року. Всього зареєстровано більше 120 тисяч хворих і до сьогодні зустрічаються випадки кору. Україна має дуже низький рівень щеплення плановими вакцинами. У період пандемії COVID-19 рівень планової вакцинації значно зменшився. У зв’язку з цим прийнята спільна офіційна позиція громадських об’єднань «Всеукраїнська асоціація дитячої імунології» та «Українська Академія Педіатричних Спеціальностей» щодо проведення рутинної вакцинації (згідно календаря щеплень) дітей та дорослих в Україні в умовах спалаху COVID-19 та заходів, що скеровані на обмеження поширення на території України випадків захворювань спричинених новим коронавірусом (SARS-CoV-2). Згідно їх рекомендацій будь-яке таке порушення в проведенні рутинної вакцинації, навіть на короткий час, призведе до зростання числа сприйнятливих осіб і, як наслідок, виникнення спалахів або зростанню випадків вакцинокерованих інфекцій, в тому числі й випадків з тяжким перебігом вакцинокерованих інфекційних хвороб, що потребуватимуть госпіталізації, проведення інтенсивної терапії.
В умовах розгортання спалаху COVID-19 значно зростає навантаження на мережу надання медичної допомоги та, відповідно, існують ризики кадрового дефіциту медичних працівників, дефіциту ліжкового фонду в стаціонарах, зниження спроможності надавати своєчасну, якісну та в достатньому об’ємі допомогу. За цих умов можливе відволікання медичних працівників, персоналу медичних закладів, на надання медичної допомоги пацієнтам з вакцинокерованими інфекціями, що можуть бути попереджені шляхом вакцинації. Окрім того, як демонструє світовий досвід, перебіг інфекції, спричинений SARS-CoV-2, може ускладнюватися бактеріальною суперінфекцією. Це обтяжує стан пацієнта, додатково потребує призначення антибіотиків та довшої вентиляційної підтримки. Зважаючи на спільність контингенту щодо тяжкого перебігу COVID-19 та схильності до інвазивної пневмококової інфекції, ускладненого перебігу грипу, рекомендуємо надавати пріоритетність вакцинації проти грипу та пневмококової інфекції, а також проводити вакцинацію дорослих та дітей, згідно планової вакцинації.
Дані питання 19.11.2020р. були викладені та обговорені доцентом кафедри охорони материнства Ігнатко Людмилою Василівною на черговому засіданні асоціації сімейних лікарів Закарпаття за сприяння та активної участі кафедри терапії та сімейної медицини ФПОДП.
_thumb_wide.jpg)
