Новини

02.02.2021
1270

УжНУ – 75! Факультет здоров’я та фізичного виховання

УжНУ – 75! Факультет здоров’я та фізичного виховання

Факультет здоров’я і фізичного виховання УжНУ належить до підрозділів, які активно розвиваються. Сьогодні підготовка фахівців ведеться у напрямках: фізичної терапії, ерготерапії, спеціальної освіти, фізичної культури і спорту, середньої освіти: фізичного виховання, громадського здоров’я, медсестринства. А також на факультеті продовжують відкривати нові затребувані спеціальності і, таким чином, відчиняти двері дедалі більшій кількості зацікавлених абітурієнтів. До річниці УжНУ ми поспілкувалися із представниками різних поколінь викладацького колективу підрозділу про їхнє студентське життя, освітню діяльність та перспективи розвитку факультету. 

 

Фелікс Філак – доцент кафедри основ медицини, кандидат медичних наук, заступник декана з наукової роботи:

Чому Ви вирішили обрати навчання в УжНУ?

ДВНЗ «УжНУ», тоді ще УжДУ прийшов у моє життя в 1975 році. Тоді я, відслуживши в армії, став студентом омріяного медичного факультету. Про Ужгородський університет я знав багато від сестри, яка навчалася на філологічному факультеті і була захоплена студентським життям. Багато розповідав мені про університет старший брат, який уже був студентом медичного факультету. Та і такого навчального закладу в області більше не було. Навчання вразило мене серйозним підходом до науки, відомими іменами провідних учених, котрі читали лекції для цілого потоку,  на якому було 100 студентів. 

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Всього нас на першому курсі було понад 200 чоловік, а тому між студентами виникала конкуренція. А вчитися було від кого: професори О. Фединець, О.Ганич, М. Ганич, Н. Корабельщикова. Дуже хотілося стати поруч із ними, і ця мрія нарешті здійснилася. Дуже запам’ятався мені випадок на практичному занятті з неврології, коли доц. Бідзіля М.О. дав мені самостійно провести спинномозкову пункцію пацієнтові. Вся підгрупа боялася цієї маніпуляції, хоч викладач усе детально пояснив. Пам’ятаю, яке полегшення відчув після проведеної маніпуляції.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Студенти не тільки вчилися, але і змістовно проводили дозвілля. Дуже популярним був студентський профілакторій «Скалка». Влітку ми підгрупою виїжджали на природу, розпалювали багаття, співали. Одного разу до нашого вогнища наблизилася сарна. Ми хотіли її погодувати, а вона втекла. Шкода, що тоді не було гаджетів.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання в університеті, що Вам дало навчання в УжНУ?

УжНУ дав мені потрібну і благородну професію. Я займався реабілітацією ліквідаторів аварії на ЧАЕС  і очолював єдине у Закарпатті спеціалізоване відділення тривалий період. Це дуже вражаючий досвід і реальна допомога людям, які були нерідко у дуже важкому стані. Методики лікування ми розробляли самі. Цей досвід ліг в основу кандидатської дисертації.  

Після періоду роботи у галузі практичної медицини і реабілітації, захисту кандидатської дисертації я прийшов на новостворений факультет фізичного виховання, який очолював поважний професор, легенда УжНУ С.О. Михайлович. Тоді, у 2002 році, факультет готувався випустити майбутніх вчителів фізичного виховання і реабілітологів, але такої спеціальності в області не готував ніхто. Факультет вчився у колег із інших вишів, на власних помилках. Ми їздили по районах області, санаторіях, лікарнях і з’ясовували, що потрібно для того, щоб наших фахівців хотіли взяти на роботу. Вважаю великим здобутком усіх викладачів факультету те, що заклади освіти та охорони здоров’я зрозуміли, що наші випускники саме ті фахівці, які їм потрібні. На це пішло дуже багато часу і зусиль, поки нарешті спеціальність фізична реабілітація була внесена у класифікатор професій. Згодом ця спеціальність Постановою Верховної Ради була визначена як фізична терапія, ерготерапія, і віднесена до галузі охорони здоров’я. Мені приємно, що наша спеціальність акредитована, має попит в Україні та закордоном, особливо у важкі часи пандемії і ООС. Ми готуємо студентів до роботи з особливими людьми – після травм, поранень, ампутації, важких хвороб. Кілька років факультет готує фахівців для роботи з особливими дітками, які раніше були ізольовані від суспільства або навчалися в спеціальних інтернатах. Студенти опрацьовують методику допомоги таким діткам у межах спеціальності «спеціальна освіта». Загалом, завдання фізичного терапевта, ерготерапевта – підготувати пацієнта до самостійного життя, до відновлення або заміщення втрачених функцій, до повернення у звичне середовище, професію. Це довгий, складний процес, який вимагає складання індивідуальних програм, співпраці фахівця і пацієнта, терпіння, гуманізму і водночас залізної дисципліни.

За роки роботи факультет не тільки змінив назву, але і змінився внутрішньо. Зараз працює на факультеті чотири потужні кафедри, є обладнані кабінети, спортивні зали, домагаємося розширювати технічні засоби та нові апарати для роботи. Тепер ведеться підготовка студентів з таких спеціальностей: фізична терапія, ерготерапія, спеціальна освіта, фізична культура і спорт, середня освіта: фізичне виховання, громадське здоров’я, медсестринство. Перелік спеціальностей у майбутньому плануємо збільшувати.

Мені видається, що майбутнє медицини – це переважно профілактика та реабілітація, технології, які не вимагають застосування ліків. Тому мене дуже надихає мрія, що наші випускники будуть обов’язково працювати в кожному лікувальному закладі, реабілітаційних центрах, санаторіях, соціальних закладах. Ще одна перспективна галузь нашої спеціальності професійний та масовий спорт, для якого ми готуємо фахівців. Все це наш рідний Ужгородський національний університет. 

 

Андрій Федорішко – старший викладач, майстер спорту з важкої атлетики, Заслужений працівник фізичної культури і спорту:

Чому Ви вирішили обрати навчання в УжНУ?

Після закінчення Ужгородської середньої школи № 2 у 1974 році першим моїм робочим місцем стала лаборантська посада на кафедрі фізичного виховання УжДУ, тож після року роботи там, питання, в який виш вступати, було вирішеним – однозначно УжДУ.  Відтоді, за винятком двох років, коли вчителював у школі, моя доля тісно пов'язана з нашим університетом. Я вступив на біологічний факультет. Прийняв таке рішення тому, що цей предмет був улюбленим у школі, завдяки вчителю Михайлові Васильовичу Куцину. Також на біологічному факультеті була змога отримати фундаментальні знання про людський організм, які знадобились мені у спортивному тренуванні. Згодом я також закінчив (заочно) факультет післядипломної освіти УжНУ й отримав фах викладача фізичного виховання та спорту.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Найбільше запам'яталась універсальність знань, які тоді надавав біологічний факультет. Крім вивчення розмаїття живого світу, ми отримали добрі знання з хімії, фізики, вищої математики. Хоч іноді нелегко було опановувати різнопланові дисципліни, складати з них іспити, але то було надзвичайно цікаво.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Звичайно, одним спогадом тут не обійтися, але найяскравіші й найприємніші спогади у мене, як і в багатьох студентів Ужгородського університету, пов'язані з періодами відпочинку в університетському спортивно-оздоровчому таборі "Скалка".

Які перспективи розвитку університету, Вашого факультету, спеціальності Ви бачите?

Тут я б хотів сказати не так про перспективи, як про побажання нашому університету подальшого розвитку і процвітання! Наші ж спеціальності:  викладача фізичного виховання, тренера з виду спорту, фізичного терапевта та інші є актуальними сьогодні і в майбутньому тільки ще більше набиратимуть популярності. 

 

Мар'яна Сабадош  – викладач, кандидат наук з фізичного виховання і спорту:

Чому ви вирішили обрати навчання в УжНУ?

У шкільний період я займалася спортом, а саме легкою атлетикою, близько дев’яти років. А також цікавилася медициною та реабілітацією. Тому перед вступом я вагалася, яка спеціальність підійде мені краще. Тоді мені допомогла моя тренерка – підказала, що в Ужгороді є факультет фізичного виховання і спорту (так він тоді називався в  2005 році), де можна і продовжувати займатися спортом, і навчатися на кафедрі фізичної реабілітації.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Одного разу, між півпарами викладач дав нам, студентам, п’ять хвилин перерви. Кожний студент був чимось зайнятий своїм, а я вирішила трохи подрімати, і, сидячи на першій парті, поклала голову на руки і задрімала. Прокинулася десь через 10-15 хвилин і дуже здивувалася, адже викладач стояв уже  переді мною і проводив далі пару. Коли я прокинулася всі студенти почали щиро сміятися, а я нічого не розуміла. Наприкінці пари подруга мені розповіла, що викладач побачив, що я задрімала, і попросив мене не будити. Сказав: «Нехай відпочине, вона, мабуть, дуже втомилася».

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Найбільше мені запам’яталося, як ми, будучи студентами, вперше організували свято День факультету, це, здається, був 2007.  На той момент мене обрали головою профкому факультету. І дізнавшись, що до тих пір ніхто не організовував подібні свята для студентів, я вирішила змінити цю ситуацію разом зі своїми помічниками. Це було дуже приємно і незабутньо. Наші студенти змогли на сцені уперше продемонструвати всі свої таланти. І я радію, що ця традиція продовжує жити на факультеті.

Що б Ви порекомендували вступникам, при виборі спеціальності в університеті, чим би їх мотивували?

Головна порада – це слухати своє серце! Я вважаю, що наш університет найкращий. В УжНУ передставлено великий вибір цікавих спеціальностей, серед яких точно можна знайти щось «своє».  Вступнику потрібно чітко знати, що саме йому подобається, які предмети його цікавлять, ким він себе бачить в майбутньому.  І тоді йому буде набагато легше зробити свій вибір і не помилитись. 

 

Розмову вела Ганна Фельцан,

Інформаційно-видавничий центр

 

Категорії: