Новини

09.03.2021
1295

УжНУ – 75! Факультет туризму та міжнародних комунікацій

УжНУ – 75! Факультет туризму та міжнародних комунікацій

Факультет туризму та міжнародних комунікацій – один з наймолодших підрозділів Ужгородського національного університету. За час своєї діяльності він уже встиг сформувати потужну викладацьку базу, організувати високий рівень викладання, став відомим та популярним серед вступників університету. Наша розмова – із викладачами підрозділу про їхній шлях до вищої освіти в УжНУ.

 

Уляна Ханас, кандидат філософських наук, доцент, заступник декана з навчальної роботи:

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Подорожуючи разом із сім’єю, я відвідала багато куточків України, але Закарпаття з його неповторною аурою і ароматом ужгородської кави, стало для мене особливим. Тому після закінчення школи сумнівів у виборі вишу не було – тільки Ужгородський державний університет. Ставши студенткою, я  ще більше переконалася у правильності свого вибору: нас навчали не просто високопрофесійні науковці і педагоги, але й віддані своєму фахові  особистості, корифеї, яких завжди згадую із вдячністю: це насамперед професори    В.Ю.Мандрик,  В. І. Комендар,  С. С. Фодор.

 Родзинкою університету, якою він вирізнявся серед інших, була особлива атмосфера освітнього колективу, що ґрунтувалася не тільки на фахових інтересах, але й на повазі й дружелюбності. Будучи студенткою, їздила у відрядження до інших вишів України, але такі демократичні взаємини, які були закономірними  між студентами та викладачами в УжДУ, спостерігала дуже рідко. 

 Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний із навчанням?

Навчання було нелегким, але захоплюючим і цікавим. Ми отримали глибокі знання, тому всі спогади приємні. Особливо незабутніми є  спогади про лабораторні заняття і практикуми: це були завжди нові знання, поєднані з набутим досвідом, а  ще й частенько траплялися неймовірні  пригоди. На 4 курсі улюбленим  днем у нас була п’ятниця, бо саме тоді було 3 пари «Практикуму з ботаніки», який вела проф. В.Ю. Мандрик. Насамперед  це було детальне вивчення гербарію – його для нас на кожну пару приносив завідувач науковим гербарієм Е.С. Товт, не тільки гуру у своїй царині, але й людина з відмінним почуттям гумору. А на перервах ми чаювали і спілкувалися. Було дуже атмосферно!

А ще – польові практики, які після 1 і 2 курсу проходили на біобазі «Колочава»: це яскраві періоди в навчанні, у яких поєднувалося  і теорія, і практика, і дозвілля. Під час практики піднімалися на полонину Красна, і проф. С.С. Фодор впродовж походу знайомив нас  із неповторною флорою. І таких походів було кілька: і на Дарвайку, і на Гимбу, і до озера Синевир. А ввечері організовували для себе дозвілля. Це було неймовірно! Гарні спогади й про місяць практики в Угорщині після 3 курсу.

А ще – моя участь у студентських конференціях у Московському державному університеті імені М.В. Ломоносова та Латвійському університеті. Там познайомилася зі студентами інших  університетів (Києва, Кишинева, Чернівців). Потім студенти цих вишів приїжджали до нас і брали участь у наших студентських конференціях. І таких «а ще…» можна назвати багато!

  Який Ваш найбільш  яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Дозвілля в мої студентські роки було насиченим найрізноманітнішими подіями: це дні факультетів, поїздки Україною та за кордон, дискотеки, спортивні змагання, літературні вечори  тощо. Одним словом, на будь-який смак і запит - було б бажання. Напевно, одною з найяскравіших подій  був День факультету у 1988 р. Нам вдалося організувати справжнє студентське свято, яке відбувалося навесні, коли весь Ужгород потопав у цвіті сакур і магнолій. До нас приїжджали студенти з Риги, Кишинева, Києва, Луцька, Львова, Чернівців. Програма тривала три дні. Два дні зранку проходила студентська конференція, потім - екскурсії містом, а ввечері - розважальна програма. На третій день ми їздили на озеро Синевир, а потім – у Колочаву на пікнік. Дорогою до Ужгорода співали, веселилися. Усі були задоволені.

 Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Безумовно, підтвердилися! В університеті я сформувалася як особистість і зрозуміла основне: для того, щоб розвиватися та досягти мети, потрібна сумлінна праця, і це основа мого становлення, цим я завдячую університету!  Сьогодні мені це особливо знадобилося, оскільки вже кілька років поспіль працюю на факультеті туризму та міжнародних комунікацій, а це нові виклики, це й організація практик, і формування фахівця нової доби.

 

Оксана Панько, старший викладач кафедри міжнародних комунікацій:

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

До вступу в університет я два роки проживала та навчалася в Ужгороді. У першу чергу, я закохалася в це чудове місто і навіть не розглядала інших міст для навчання. До того ж, у школі, яку я закінчувала (а це творча спеціалізована школа, яка функціонувала тоді при ЗОШ №20), викладали фахівці з мого, вже сьогодні рідного Ужгородського національного університету, які є нині моїми колегами! Кращої профорієнтації не могло тоді і бути.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Сьогодні усі спогади про студентські роки є яскравими.Це були особливі роки  не тільки тому, що вони апріорі вважаються незабутніми, але і тому, що це був час випробувань для всіх – як викладачів, так і студентів. Найяскравіші спогади для мене – це, перш за все, непересічні інтер’єри головного корпусу, це – приміщення аудиторій М1 та М2, В1 та В2, це галасливі п'ятихвилинні перерви, це перевірки присутніх на парі студентів (особливо, коли передавали клаптик паперу, щоб студенти вписали присутніх..., кого тільки туди не записували!!!), це відчуття безтурботності.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Час навчатися, час відпочивати. Ми часто, особливо за теплої погоди, ходили з одногрупниками на пікнік до парку; на свята чи у вихідні, на дискотеку. Я жила в гуртожитку, і нас періодично відвідували одногрупники, які проживали в різних куточках міста: з нами було веселіше. Приємними і теплими залишаються спогади про підготовку до іспитів. Ми збиралися в одній кімнаті і дружно повторювали матеріал. Тоді така спільна підготовка до екзаменів нам здавалася швидкою, ефективною та ненудною.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Я належу до тієї категорії випускників, які працюють за спеціальністю. Уважаю, що мої очікування виправдалися. У результаті навчання в університеті я отримала добрі знання та фахові компетенції.  Це посилило переконання у правильності професійного вибору – викладати, передавати свої знання студентам. Я щиро тішуся досягненнями наших випускників і відчуваю, що у цьому є десь і моя заслуга. Мені подобається бути корисною і допомагати іншим.

  

Іван Годя, доцент  кафедри туристичної інфраструктури та готельно-ресторанного господарства,кандидат економічних наук:

 

Чому Ви вирішили обрати при вступі Ужгородський університет?

Вибір, який ВНЗ обрати був не важким, оскільки  я завчасно вирішив, що буду навчатись саме в Ужгороді. І звісно я обрав найкращий виш – Ужгородський національний університет.Важко було з вибором факультету. На той час абітурієнт міг обрати тільки одну спеціальність. Мені завжди подобалась і легко давалась математика, тому обрав економічний факультет.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентських часів, пов'язаний з навчанням?

Найбільш яскравих спогадів, які пов'язані з навчанням – два. Перший – складання першої сесії, це було водночас і цікаво, і страшно. Другий – це проходження та захист практики на випускному курсі. Неймовірно сподобалось практичне застосування здобутих знань.

Який Ваш найбільш яскравий спогад зі студентського дозвілля?

Студентське дозвілля завжди є неймовірно насиченим. Мені чомусь дуже запам'ятались наші щорічні спортивні спартакіади та змагання з футболу.

Чи підтвердилися Ваші очікування після навчання, що Вам дало навчання в Ужгородському університеті?

Однозначно так, я отримав значно більше ніж очікував. Сила-силенна нових знань, вмінь, навиків, друзів, цікавих знайомств  та позитивних вражень - це найменше, на що можна розраховувати, навчаючись в УжНУ. І я за це завжди буду вдячний своїм викладачам та наставникам.

 

Олексій Шафраньош

Інформаційно-видавничий центр

Категорії: