Специфіка та перспективи навчання геодезистів та землевпорядників в УжНУ
21 березня відзначається Всесвітній день геодезиста. Професія завідома важлива для суспільства, особливо зараз в умовах війни і тим паче після її завершення. В Ужгородському національному університеті готують відмінних спеціалістів. Кадровий склад географічного факультету піклується про всебічне забезпечення студентів, тому в навчальному процесі використовують сучасне професійне обладнання, а викладання здійснюють не лише теоретики, а й чинні практики.
Дізнаємося більше про освітній процес, специфіку та працевлаштування у розмові з деканом факультету, Почесним геодезистом України, кандидатом технічних наук, доцентом Іваном Калиничем.
Як відбувається підготовка спеціалістів з геодезії та землевпорядників?
- Ми готуємо фахівців спеціальності «Геодезія та землеустрій» – вона об'єднана(Геодезисти та землевпорядники). На сьогодні цей фах – один з найдорожчих, і це не в розумінні оплати, мова йде про саму підготовку. Базовий приладний мінімум – дуже дорогий, що звісно ж приносить певні труднощі, проте за останні роки нам вдалося це подолати. Факультет і кафедра в тому числі оснащені кращим обладнанням, яким можуть похизуватися лише одиниці провідних вишів України. Я вважаю, що на сьогодні немає кращого забезпечення для одного студента з геодезії, ніж те, яке надають тут.
У нас є команда, яка готує та розробляє грантові проєкти. Завдяки цьому вдалося придбати такі дорогі прилади як 3D-сканер FARO, вартістю понад 70 тисяч євро.
В арсеналі факультету є потужні квадрокоптери, камера Лідар, (до речі їх в Україні не так багато), яка знімає навіть крізь листя та траву, досягаючи ґрунтового покриву. Завдяки зазначеному обладнанню вдається з високою точністю відобразити рельєф земельного покриву. Крім цього, кафедра геодезії, землеустрою та геоінформатики, також забезпечена потужними двох частотними GPS- приймачами та постійною перманентною GPS-станцією, а також має сучасні електронні тахеометри та цифрові нівеліри. Загальна вартість всіх пристроїв становить понад 70 мільйонів гривень.
Факультет завжди намагається покращувати умови для дослідницької та навчальної роботи наших студентів та професорсько-викладацького персоналу, зокрема за допомогою грантових проєктів вдалося створити сучасний інформаційний центр. Приміщення забезпечене усім необхідним і відповідає європейським стандартам. На цьому ми не зупиняємося й продовжуємо працювати над іншими програмами(цьогоріч вже виграли однин проєкт), до дослідницьких робіт також активно залучаємо студентів.
Яка специфіка підготовки майбутніх спеціалістів?
- Як і для будь-яких інженерів, до цих професій висуваються високі вимоги. Освітні програми повинні включати потужний математичний компонент. У нас математику вивчають три семестри, разом із фізикою та теорією математичної обробки, яка ділиться на інженерну та геодезичну. Також на факультеті активно використовується можливість міжнародної співпраці. Наприклад вчора у нас пройшла робоча зустріч з Люблінським університетом, де ми обговорювали впровадження системи подвійних дипломів для географів-природничників. Навчання проходитиме за наступним розкладом: два семестри тут і два там. Так вдасться чергувати практику та заліки, на щастя, у нас дуже схожі навчальні плани. Аналогічну роботу розпочали з лісівництвом, зокрема у співпраці з Лодзьким університетом у Польщі. Крім цього, наші геодезисти мають змогу приймати участь у літній школі Варшавської політехніки. Також минулого року дівчата їздили у технічний університет у Відні.
До того ж ми активно співпрацюємо з технолідерами, підприємствами різних форм власності. Найбільш тісна співпраця з асоціацією фахівців із землеустрою та Закарпатським геодезичним центром. Намагаємося зробити так, щоб студенти на практичних та лабораторних заняттях могли ознайомитись з повним виробничим процесом. До прикладу, позавчора третьокурсники їздили в Мукачево для того, щоб протягом дня змогли ознайомлюватися з фотограмметричною базою підприємства та роботою першої в Україні GPS -мережі «ZAKPOS». Загалом ми намагаємося ознайомити наших студентів зі специфікою роботи підприємств та організацій галузі, аби більшість мали змогу проходити практику у них.
Які перспективи працевлаштування?
- Попит на кадри завжди високий і зарплата, я б не сказав, що зовсім мала. Ще мій керівник колись, казав, що геодезист в усі часи має заробити на хліб із маслом, а хороший геодезист – ще й з ковбаскою зверху! Воно справді так. Зарплата фахівців на будівництві сьогодні сягає далеко за 30 тисяч. без геодезії неможна обійтись майже в жодній галузі народного господарства країни.
Геодезія насамперед займається визначенням форми та розмірів Землі, науковими дослідженнями та моніторингом сейсмічної активності. Закарпаття як раз і є таким регіоном, тож тут постійно ведуться спостереження на геодинамічному полігоні, де працюють три гілки нівелювання. Станом на 1 січня 2025 року в базі даних зареєстровано 3 307 зсувних об'єктів. Проте це не єдина загроза для населення, крім цього, в області трапляються і паводки, що робить професію вкрай необхідною.
У повоєнний час робота знайдеться як для землевпорядників, так і для геодезистів. До прикладу те ж ведення кадастру, яке є безперервним, також зросте потреба у виділенні нових земельних ділянок під забудову та вимога до геодезичного супроводу будівництва, до того ж фахи завжди затребувані у сільському господарстві.
Які зміни плануєте інтегрувати в навчальний процес у майбутньому?
- У планах впровадити дуальну освіту, це один із пріоритетів, який цікавий як для студентів, так і для їх майбутніх роботодавців. Такий напрям цілком можливо реалізувати в наступному році, за умови, якщо вже розпочнемо укладати угоди із партнерами-підприємствами.
Крім цього, працюємо над розширенням навчальних курсів, зокрема у співпраці з нашими колегами з кафедри фізичної географії та раціонального природокористування. Задля забезпечення високої кваліфікації майбутніх фахівців будуть введені відповідні до вимог ринку праці міждисциплінарні освітні програми, передусім серед таких напрямів як географ-геодезист та географ-економіст. Економічний менеджмент та загальна оцінка природних ресурсів – важливі навички, які не завадить опанувати. До того ж у зв’язку зі стрімким технічним розвитком з’являється потреба й у спеціалістах зі сталого моделювання, адже для регіонів необхідно розробляти як генеральний, так і перспективний план територіального розвитку. Там потрібний вже не вузький землевпорядник, а ширший профіль, тобто в цілому природничник. Тому зараз постає актуальне питання щось розширювати і доповнювати.
З нагоди професійного свята Всесвітнього дня геодезиста хочу передати вітання всім колегам і студентам. Бажаю здоров'я та благодаті. Слава Україні!
Валерія Мельник,
Інформаційно-видавничий центр.
