Про відносини України та країн Центральної Європи у контексті російсько-української війни йшлося на міжнародній конференції в УжНУ

У п’ятницю, 23 вересня, в УжНУ відбулася міжнародна науково-практична конференція «Формат розвитку відносин України  та країн Центральної Європи у контексті  російсько-української війни». Науковий захід відбувається вже усьоме, інціатором проведення конференції виступили ГО «Асоціація політологів та міжнародників УжНУ», Факультет суспільних наук, Факультет міжнародних економічних відносин за сприяння  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА. До організації конференції долучилися також Фонд «Scire» (Варшава, Польща), Інститут Центральної Європи (Люблін, Польща) та НДІ політичної регіоналістики УжНУ (Ужгород, Україна).  Участь у науковій конференції взяли науковці із провідних університетів, наукових центрів України, науковці із Польщі, Словаччини та Угорщини.

На відкритті конференції із вступним словом виступили професор, доктор політичних наук, декан факультету суспільних наук Юрій Остапець та професор, доктор політичних наук, декан факультету  міжнародних економічних відносин Микола Палінчак. Із вітанням учасникам конференції виступили професор, доктор політичних наук, проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел, професор, доктор педагогічних наук, директор  департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної військової адміністрації Мар’яна Марусинець, консул Генерального консульства Угорщини у  м.Ужгород Д-р Томаш Беззег, доцент Люблінського університету ім. М. Кюрі Склодовської (Польща), експерт польського Інституту Центральної Європи Лукаш Левкович та доктор політичних наук, завідувач кафедри  політології і державного управління УжНУ Анатолій Ключкович.

«Цього року ми робимо конференцію в контексті російсько-української війни, оскільки вона докорінно змінила все не тільки в Європі, Україні, але й в цілому світі» - наголосив декан ФСН Юрій Остапець.  «Я дуже рада, що в такий, військовий час, наш університет здатен зібрати науковців, політологів, істориків, міжнародників, правників. І обговорити, яким чином нам зберігати центральноєвропейську єдність в таких складних умовах. Я впевнена, що наші рекомендації будуть прогностичними, та корисними» - зазначила Мирослава Лендьел.

Заступник голови правління ГО «Асоціація  політологів та міжнародників УжНУ», аспірант кафедри політології і  державного управління УжНУ Олександр Бертолон у своєму виступі на пленарному засіданні зазначив: «Це наша щорічна конференція, на попередніх наукових заходах ми торкалися взаємовідносин України із країнами Центрально-Східної Європи в контексті контексті гібридної війни, виборчих процесів, прав національних меншин. В останні роки додалися й ризики, пов’язані із розгортанням пандемії COVID-19. Здавалося, що більших викликів вже не буде, але цього року ми досліджуємо відносини України та країн Центральної Європи у контексті повномасштабної російсько-української війни».

Також на пленарному засіданні конференції виступили Мирослава Лендьел, Анатолій Круглашов,  д. політ. н., професор, зав. кафедри політології та  державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія  Федьковича,  Шандор Фьолдварі, PhD.Дебреценського університет (Угорщина), Михайло Зан, к.і.н., доцент кафедри політології і державного управління  УжНУ та доктор Міхал Вашечка, PhD, програмний директор Братиславського політичного інституту (Словаччина).

Також серед закордонних учасників конференції пролунали доповіді Олександра Мушинки, Ph.D, культурного антрополога, Пряшівський університет у  Пряшеві (Словаччина),   Юрая Куруца, наукового співробітника та проєктного менеджера інституту вивчення політики GLOBSEC (Словаччина) та Вікторії Штефуци, доцента Ніредьгазького університету, завідувача кафедри  української мови та літератури (Угорщина).

В рамках конференції відбулася робота 5 секцій, які торкнулися зокрема тем російсько-української війни, її причин,  ходу і наслідків для України та країн Центральної Європи, місця України в міжнародних відносинах, дипломатичної, військової та фінансової допомоги. Також ішла мова про публічно-управлінські відносини та особливості роботи політико-управлінської еліти й публічної влади у воєнний і поствоєнний період, етнополітичну безпеку і стабільність у країнах Центральної Європи, український соціум в умовах воєнного стану, мобілізацію волонтерства, біженців та внутрішню міграцію, розвиток громадянського суспільства. Окрема секція була присвячена освіті, науці, культурі та релігії як факторам збереження національної ідентичності. За результатами конференції буде видано збірник  матеріалів із доповідями учасників.

 

Інформаційно-видавничий центр

 

 

 

 

• Наука