Про цивілізаційні особливості європейського Середньовіччя розповідатиме під час публічної лекції доцент Надія Керецман

Кандидат історичних наук Надія Керецман дасть сьогодні відкриту лекцію на тему «Цивілізаційні особливості європейського Середньовіччя». Про вибір саме такого предмета для аналізу та його стосунок до сучасності ми вирішили з нею коротко поспілкуватися.

• У чому актуальність лекції, яку презентуватимете?

– На мою думку, всі проблеми, які висвітлюються в історії, є актуальними. Сучасна Європа зі всіма своїми досягненнями й неминучими втратами формувалася саме в Середньовіччі. Тому корені дуже багатьох і здобутків, і проблем, які нині існують у Європі, слід шукати саме там. Я розглядаю епоху Середньовіччя не як гіршу чи кращу, а як іншу.

• Які країни найточніше підпадають під визначення «Середньовічна Європа»?

– Ідеться насамперед про латинський Захід, країни латинського, католицького християнства. Церква значною мірою спричинила ті цивілізаційні відмінності, про які говоритиму під час відкритої лекції.

• Середньовіччя – досить тривалий відрізок часу у європейській історії. Розповідатимете про епоху загалом чи акцентуватимете увагу на якійсь певній її частині?

– Основна увага приділятиметься так званому «Високому Середньовіччю» – ХІ–ХІІІ століття. Це класика жанру, якщо можна так висловитися.

• Коли закінчується період європейського Середньовіччя?

– Є декілька різних підходів до цієї проблеми. Більшість західних дослідників, а за ними й частина вітчизняних, кінцем Середньовіччя вважають період великих географічних відкриттів XV–XVI століття. Тоді почали проявлятися елементи капіталістичного світогляду. В цьому процесі першість здобула Англія, інші європейські країни від неї відставали. З іншого боку, є дослідники, зокрема відомий історик, представник «школи анналів» Жак Ле Гоф, які дотримуються іншого погляду. Ле Гоф пише про «довге Середньовіччя», що тривало до XVIII століття. За його логікою, все залежить не від економічних обставин, а від ментальності людей.

• Історія Закарпаття, очевидно, також пов’язана з феноменом, про який говоритимете?

– Коли Угорське королівство прийняло християнство латинського обряду, воно також увійшло до європейської цивілізації. Позаяк Закарпаття входило до Угорського королівства, то однозначно відбитки цього періоду європейського (латинського) Середньовіччя у нас також є.

• Наскільки значна відмінність між середньовічними людьми, що сповідували грецький та латинський обряди?

– Є відмінності, зокрема соціально-психологічні. Їх витоки – ще в історії Римської імперії, маю на увазі вже тодішній поділ на грецький світ і римський світ. Різниця й нині дуже відчувається в церковному житті. Це одна з причин поділу церкви в ХІ столітті, який закріпив де-юре той стан справ, який існував де-факто вже з ІІ–ІІІ століть. Цієї теми, а також багатьох інших, я торкнуся під час відкритої лекції.

Розмовляв Олексій Шафраньош

Відредаговано й опубліковано – Медіацентр УжНУ