Новини

12.11.2025
755

Польський журналіст Павло Боболович зустрівся зі студентами: про фах, свободу, спільну боротьбу та ціну незалежності

Польський журналіст Павло Боболович зустрівся зі студентами: про фах, свободу, спільну боротьбу та ціну незалежності

У вівторок, 11 листопада, студенти-медійники УжНУ зустрілися з польським журналістом Павлом Боболовичем, який уже кілька десятиліть висвітлює події в Україні для міжнародної спільноти. Пан Павел родом із Любліна,  є кореспондентом Wnet Media, керівником східної редакції Radio Wnet, працівником CzarneNiebo та співзасновником Stop Fake PL.

Під час лекції гість розповів про власний професійний та життєвий шлях, ділився досвідом роботи на фронті, труднощами журналістики у прифронтових містах та ризиками, з якими стикаються медійники. Окрему увагу він приділив темам свободи, незалежності та відповідальності медіа у формуванні суспільного дискурсу та збереженні історичної правди.

На початку зустрічі декан філологічного факультету, професор Юрій Бідзіля представив гостей, серед яких був ініціатор цієї зустрічі — директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький, заслужений журналіст України, відомий своєю багатолітньою роботою у закарпатських та всеукраїнських ЗМІ.

Юрій Бідзіля наголосив на значущості заходу: «Ми вже звикли, що наші журналісти працюють в умовах війни. Проте насправді це надзвичайно складна справа — не кожен здатен працювати на передовій. Навіть українці, де війна триває вже понад чотири роки, а що говорити про колег з-за кордону, з Європейського Союзу». Після нього виступив завідувач кафедри журналістики, доцент Євген Соломін і закликав студентів бути активними та не соромитися задавати питання. А завершив вступну частину розповіддю про гостя Василь Ільницький: «Павел Боболович понад 30 років висвітлює життя України — від перших Майданів і до сьогодні. Він побував у всіх обласних центрах, знає проблеми та біди регіонів, і за об’єктивне висвітлення суспільно-політичних подій в Україні нагороджений відзнакою Асоціації журналістів Польщі та орденом «За заслуги» в Україні. Його професійний і життєвий досвід є надзвичайно цінним для молодих журналістів, тому я хотів, аби нова генерація медійників Закарпаття мала нагоду поспілкувалася з цією особистістю. Символічним є і день нашої зустрічі, наголосив В. Ільницький, адже 11 листопада є Днем Незалежності Польщі».

Павло Боболович  розпочав свій виступ з історичного контексту — наголосив, що незалежність Польщі й України завжди були взаємопов’язаними. Як він зазначив, свобода однієї з цих країн неможлива без свободи іншої. «Перший, хто сказав фразу «Без вільної України не буде вільної Польщі», був Пілсудський. І хоч він висловив її в іншій формі, саме ця ідея про взаємну свободу народів залишилася наріжним каменем польсько-українських відносин», — говорить журналіст.

Він згадав, що Польща стала першою державою, яка визнала незалежність України у 1991 році, і підкреслив — це не випадковість. За словами П. Боболовича, поляки також добре розуміють ціну боротьби за суверенність. Журналіст провів паралелі між подіями ХХ століття та сучасністю, зауваживши, що прагнення свободи залишається спільним для обох народів і сьогодні.

Окрему частину лекції Павло Боболович присвятив власному професійному шляху. За його словами, він став журналістом після початку російсько-грузинської війни 2008 року. Тоді, почувши у польських медіа виправдання агресії Росії, він вирішив поїхати до Грузії як кореспондент і власними очима побачити події. Відтоді журналістика стала його покликанням.

Найбільш емоційно він розповідав про роботу у часи Євромайдану. П. Боболович жив у пресцентрі в Будинку профспілок, передавав репортажі цілодобово та став свідком ключових подій. Його найбільше вразила атмосфера взаємопідтримки й людяності, яку створили учасники протестів: «На Майдані я побачив справжнє значення слова «солідарність». Люди посміхалися, допомагали одне одному, ділилися останнім — це було відчуття єдності й свободи, яке важко описати словами». Павло Боболович підкреслив, що саме Майдан став першим справжнім актом спротиву російській агресії, а не її причиною.

Журналіст також звернув увагу на специфіку роботи медіа в умовах конфлікту. Він розповів про труднощі об’єктивного висвітлення подій, коли журналісти не знають місцевої мови або працюють через перекладачів. «Я довіряю не об’єктивності, а ретельності. Вона набагато важливіша, ніж об’єктивність», — наголосив П. Боболович.

Далі лектор поділився досвідом роботи на Сході України, зокрема у Донецьку, де йому доводилося отримувати акредитації від органів, які не визнавалися міжнародним співтовариством. Він описав складнощі взаємодії з місцевим населенням та специфіку висвітлення конфлікту для польської та міжнародної аудиторії.  Журналіст пригадав свої поїздки на схід у 2014 році, коли разом із колегами працював у зоні бойових дій. Йому доводилося спілкуватися з ватажками бойовиків, бачити бої за Донецький аеропорт і відчувати, наскільки небезпечно бути репортером на території, окупованих територіях.

Він наголосив, що журналістика на фронті — це не лише про фіксацію фактів, а про боротьбу за правду, часто всупереч страху за власне життя. Боболович також відзначив, що з 2014 року Польща послідовно підтримувала Україну, а польські журналісти були одні серед найактивніших іноземних кореспондентів на українському фронті.

Окремо гість зупинився на темі російської пропаганди, яка, за його словами, перетворила журналістів на мішені — як фізично, так й інформаційно.

Наостанок традиційно був блок питання-відповідь, де майбутні медійники прагнули дізнатися більше з досвіду фахівця. Студентів цікавили особливості роботи на фронті, порядок отримання військових акредитацій та вплив російських наративів на польські медіа.

Валерія Мельник,

Інформаційно-видавничий центр.

Категорії: